Зеленський у Варшаві: Ексгумація жертв Волинської трагедії — елемент протидії російській агресії
Зеленський у Варшаві: Ексгумація жертв Волинської трагедії — елемент протидії російській агресії

Зеленський у Варшаві: Ексгумація жертв Волинської трагедії — елемент протидії російській агресії

Президент відвідав Польщу за кілька днів після того, як Україна надала перший дозвіл на ексгумацію жертв антипольських акцій у селі на Тернопільщині.

Кроки Польщі та України щодо ексгумації жертв Волинської трагедії є елементом ефективної протидії російській агресії. Про це сказав президент України Володимир Зеленський 15 січня на спільній з прем’єр-міністром Польщі пресконференції під час свого візиту до Варшави, передає Polskie Radio.

«Ми повинні у наших відносинах рухатися вперед. Наші міністерства культури вже працюють, я радий, що вони опрацьовують матеріали. Ми сусіди, а Росія — найголовніша загроза. Ми повинні робити все, щоб зміцнювати наш сусідський союз України й Польщі», — сказав президент України.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зі свого боку сказав, що не дозволить використовувати драматичні питання з історії у політичних іграх. А також що він категорично проти спроб чинити тиск на Україну у контексті підтримки в протистоянні Росії, повідомляє «Європейська правда».

Туск відзначив, що Україна і Польща знаходять «спільну мову і методи спільних дій» щодо Волинської трагедії та інші чутливих історичних тем. «Ми в процесі вирішення проблеми гідного поховання і вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії», — наголосив він.

Відзначимо, ще 10 січня Дональд Туск оголосив, що Україна і Польща досягли домовленостей про пошуково-ексгумаційні роботи польських жертв Волинської трагедії.

13 січня стало відомо, що перша ексгумація польських жертв відбудеться у квітні у колишньому селі Пужники у Тернопільській області.

Як повідомило радіо RMF FM, про це оголосив Мацей Данцевич — заступник голови Фундації «Свобода та демократія», який два роки тому знайшов це місце поховання і отримав від української влади дозвіл на проведення робіт.

За його словами, насамперед ідеться про встановлення осіб людей, останки яких знайшли в ямі поблизу колишнього кладовища. Розкопані останки досліджуватимуть польські археологи та антропологи, сказав Данцевич. Після дослідження планується перепоховання загиблих.

Видання зазначає, що у селі Пужники у Східній Галичині в лютому 1945 року загинуло близько 80 осіб.

Тим часом Міністерства культури України та Польщі у спільній заяві від 15 січня повідомили, що спільна польсько-українська Робоча група з історичних питань вже розпочала свою роботу і провела перше засідання в грудні 2024 року у Львові. Друге засідання заплановане на кінець січня також у Львові.

Як повідомляють міністерства, наразі сторони аналізують сформований список місць поховань, перевіряють стан виконання раніше поданих заяв на проведення пошукових робіт та ексгумацію, а також переглядають чинні правові норми, щоб полегшити адміністративні процедури.

У спільній заяві йдеться, що українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення про надання дозволу на ексгумації, а польська сторона «також розглядає українські пропозиції».

Досягнення домовленості тоді привітав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і розкритикував чинний нардеп Володимир В’ятрович. 

Раніше, 30 вересня, заступник міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський заявив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії розглядатимуть у першому розділі переговорів з Україною про вступ до ЄС. За його словами, «якщо ця глава не буде закрита, Україна не зробить жодного кроку вперед у наступних розділах». Схожі заяви робив і голова МЗС Польщі Радослав Сікорський.

Вже 1 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на полях Варшавського безпекового форуму заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

2 жовтня Український інститут національної памʼяті повідомив, що планує провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у 2025 році у відповідь на перший приватний запит  від громадянки Польщі Кароліни Романовської. УІНП попросив Кабінет Міністрів виділити хоча б 1 млн гривень на ці роботи.

Голова УІНП Антон Дробович тоді пояснив, що йдеться про пошук за індивідуальними запитами польських громадян, адже офіційні польські інституції із запитами про ексгумацію не зверталися, а офіційні механізми з польською стороною — такі як робочі групи між інститутами нацпам’яті та профільними міністерствами — вже тривалий час не діють. За словами Дробовича, останнє звернення від польського Інституту національної пам’яті надійшло ще в 2019 році, ще від його попереднього очільника. Тому позиція нинішнього керівництва IPN Дробовичу «незрозуміла».

УІНП також нагадав, що з 2019 року польській стороні щонайменше тричі надавали дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні. Проте запит України на відновлення меморіальної таблиці на братській могилі воїнів УПА на горі Монастир у Польщі у первинному вигляді з іменами похованих досі залишається не виконаним.

Фото: хрести на місці поховань польських жертв у колишньому містечку Порицьк на Волині / Галина Терещук, «Радіо Свобода»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги за темою
Польша
Джерело матеріала
loader
loader