Британська організація розмістила у Києві некоректну рекламу про деокуповані території

Британська благодійна організація Halo Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, розмістила в київському метрополітені некоректну рекламу про деокуповані території. Про це повідомляє Центр прав людини Zmina.

На неналежну комунікацію в рекламі звернув увагу фейсбук-користувач, оприлюднивши фото рекламного банера, на якому напис «Після деокупації території можуть нести загрозу». 

«Щось тут не так, в цій комунікації. Території не несуть загрози, то наша земля, то дім для багатьох. Загрозу несуть вибухонебезпечні предмети. Варто було б застосувати однозначні формулювання з чіткими правилами поводження з небезпечними предметами», – написав він у соцмережах. 

Після цього зʼявилася реакція українських правозахисників. 

«Що це, як не шкідництво? На фото жінка з дітьми. Текст – про небезпеку деокупованих територій. Цей меседж може бути прочитаний як «не варто деокуповувати, бо небезпечно». Ні слова про те, що мова про мінну небезпеку», – відреагувала адвокаційна директорка Центру прав людини Zmina Альона Луньова. 

Засновниця Кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька, своєю чергою, написала у Facebook: «Я подивилася профіль організації – це протимінна безпека. І, напевно, про це повинна бути реклама. Коли донори вважають, що міжнародні організації краще реалізують проєкт, бо у них звіти гарніші й англійська краща, то виходить от так».

Журналісти звернулися до міжнародної неурядової організації Halo Trust за коментарем. 

До слова, це не перша реклама у Києві, яка викликала суспільний резонанс останнім часом. Так, у 2024 році у Києві з’явилися сітілайти з написами «Життя не має сенсу», «З депресії не вийти», «Буде лише гірше». Текст написаний великими літерами і займає майже 50% рекламної площі, нижче маленьким шрифтом написано наступне: «Мучать такі думки? Дзвони...» – і номер телефону: 5522. Цей короткий номер належить колцентру #Вартожити, який надає безкоштовну психологічну підтримку цивільним українцям. Засновницею кол-центру є відома телеведуча та журналістка Яніна Соколова. 

Медична журналістка Дарина Даниленко опублікувала у мережі фото сітілайту і написала, що хоче, аби цей кринж зняли негайно. «Терміново, бо якщо цей меседж потрапить цільовій аудиторії, то її дії будуть прямопротилежними до того, що написано маленькими буквами», – написала Даниленко.

Також український бренд brabrabra, який спеціалізується на виготовленні жіночої спідньої білизни, веде рекламну кампанію, яку різко розкритикували користувачі інтернету. Так, спершу на сайті та у соцмережах компанії, а потім і у столичному метро з'явилися фотографії відомих публічних українок, які начебто цитують жінок-військових. Цитати так чи інакше стосуються дискомфорту, який спричиняє незручна спідня білизна.

Найбільше обурення спричинила цитата, подана від імені акторки Олени Кравець, яка говорить за військову з позивним «Піранька»: «Були моменти, коли білизна не тримала, й при виконанні своїх обов'язків просто випадали груди»