Україну страхують на випадок, якщо її не візьмуть у НАТО. Десять головних пунктів
Україну страхують на випадок, якщо її не візьмуть у НАТО. Десять головних пунктів

Україну страхують на випадок, якщо її не візьмуть у НАТО. Десять головних пунктів

Україну страхують на випадок, якщо її не візьмуть у НАТО. Десять головних пунктів

Лондон і далі демонструє Москві (й не лише їй), що готовий упродовж багатьох років підтримувати Київ. Причому незалежно від того, хто перебуває при владі в Британії — лейбористи чи консерватори.

На тлі суперечностей у стані проукраїнської міжнародної коаліції та побоювань стосовно зменшення допомоги Україні з боку адміністрації Дональда Трампа до Києва приїхав прем’єр-міністр Сполученого Королівства Кір Стармер. Цього разу послідовність політики Великої Британії щодо нашої країни було продемонстровано не тільки виділенням Україні фінансової допомоги й анонсуванням постачання артилерійських установок і нових систем ППО: у Києві підписали «Угоду про сторічне партнерство», яка охоплює сфери оборони, енергетики, торгівлі, міграції та науки.

«Партнерство на сто років — це важливий крок у забезпеченні довгострокової безпеки України, який гарантує, що вона ніколи більше не буде вразливою до тієї жорстокості, яку застосувала щодо неї Росія, а також зобов’язання стояти пліч-о-пліч із суверенною Україною протягом наступного століття», — зазначено в заяві британського уряду.

«Сторічна угода» показала українцям, що Лондон — один із найважливіших і найпослідовніших військових і політичних партнерів Києва. «Сьогодні справді історичний день. Відносини України й Великої Британії близькі як ніколи. Ми вийшли на новий рівень, це більше, ніж стратегічні відносини», — своєю чергою зазначив Володимир Зеленський після церемонії підписання документа.

Ця угода вкладається в загальну логіку політики Британії стосовно довготривалої підтримки України в її екзистенційному протистоянні з Росією та спроб Кремля перекроїти міжнародну архітектуру безпеки. «Мир через силу — це мають бути не просто слова, а дії. Україна має бути в найсильнішій позиції 2025 року. От чому спроможності, фінансування та військова підтримка нарощуються», — сказав Кір Стармер на прес-конференції.

Ще в жовтні 2020 року Україна й Велика Британія підписали угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство, яка замінила угоду про асоціацію й торгівлю з Британією після Brexit. У січні 2024 року — угоду про співробітництво у сфері безпеки, якою Лондон зобов’язався підтримувати нашу країну «стільки, скільки їй буде потрібно, щоб Україна могла ефективно захищатися», й надавати військову та фінансову допомогу протягом десяти років.

І ось тепер — «сторічна угода». Вона відрізняється від попередніх документів не лише символічною назвою, яка демонструє віру Лондона в те, що Україна існуватиме й через сто років, а й змістом.

Угода має відкриту та закриту частини.

Відкрита частина складається із самої угоди та її частини — декларації. Текст угоди рамковий, і він розчаровує — там мало конкретики. Нічого не сказано про спільні оборонні підприємства. Не згадано положення про безвізовий режим для українських громадян. А в статті 5, де йдеться про співробітництво у сфері енергетики, — лише загальні слова: тоді як у нас стоїть питання виживання, в документі — переходу на чисту енергетику.

Інша річ — підписана Зеленським і Стармером Декларація про сторічне партнерство, підготовлена відповідно до пункту 3 статті 11 «сторічної угоди». Як зауважив у розмові із ZN.UA один з українських дипломатів, «якщо угода — це свідоцтво про шлюб, то декларація — шлюбний контракт»: на 18 сторінках документа досить докладно розписується, як Київ і Лондон бачать це співробітництво в найближче століття.

Цілком імовірно, що багатьох пунктів декларації так і не буде виконано. Та якщо хоча б частина цих планів реалізується, обороноздатність України значно посилиться. Деякі положення декларації є новаторськими й перевершують пункти україно-британської угоди про співробітництво у сфері безпеки й тим більше — україно-американської угоди, у якій багато висловлених Сполученими Штатами намірів стосовно допомоги Україні й мало реальних зобов’язань.

Ключові положення декларації про сторічне партнерство такі.

По-перше, вона передбачає, що щорічна військова допомога Україні з боку Великої Британії становитиме не менш як 3 млрд фунтів стерлінгів як мінімум до 2030–2031 року. (Нагадаємо, що угода про співробітництво у сфері безпеки передбачала 2024 року виділення нашій країні допомоги в розмірі 2,5 млрд фунтів стерлінгів).

 По-друге, декларує створення спеціальних спільних флотилій «для забезпечення безпеки у водах, що мають стратегічне значення для обох країн».

По-третє, передбачає розгляд можливості створити військові бази, склади матеріально-технічного забезпечення та сховища резервної військової техніки на території України й використати їх у разі ескалації агресії.

По-четверте, планує створити спільні оборонні підприємства.

По-п’яте, передбачає підтримку модернізації сил безпеки та оборони України для відповідності стандартам НАТО із залученням JEF (Об’єднані експедиційні сили — формат оборонного співробітництва північноєвропейських країн, де головну роль відіграє Велика Британія.В.К.) та Північної групи.

По-шосте, фіксує, що Сполучене Королівство підтримуватиме зусилля України з реформування та «втілення прагнень» щодо вступу до НАТО.

По-сьоме, передбачає взаємну військову й економічну допомогу в разі агресії проти однієї зі сторін декларації.

По-восьме, створює регулярний діалог із питань міграції та мобільності, що може сформувати передумови для безвізового режиму для українців у Сполученому Королівстві.

По-дев’яте, передбачає посилене енергетичне співробітництво, зокрема у сфері постачання ядерного палива.

По-десяте, декларує спільне розроблення бази даних, яка допоможе виявити випадки крадіжок Росією зерна з України.

Заступник голови ОП Ігор Жовква написав, що угода підлягає ратифікації, а отже, буде обов’язковою для сторін. Наше джерело в МЗС України стверджує, що хоча формально ратифіковано буде тільки «Угоду про сторічне партнерство», декларація також розглядатиметься як документ, що пройшов юридичний процес ратифікації, оскільки він є невід’ємною частиною угоди. За даними The Financial Times, текст буде представлено на розгляд британського парламенту найближчими тижнями.

У тому, що в декларації зафіксовано такі положення, заслуга як української дипломатії, котра поставила амбіційні цілі, так і британської сторони, яка усвідомлено взяла на себе низку зобов’язань. Тепер важливо, щоби британці виконували прописане в декларації, а документ не виявився частиною піару українських і британських політиків.

«Сторічна угода» є ініціативою Лондона. Проєкт розпочали консерватори, а лейбористи привели до остаточної реалізації. Навіщо цей документ британцям? Практично всі співрозмовники ZN.UA одностайні в тому, що Лондон так підвищує свій статус у прем’єр-лізі великих геополітичних гравців, намагається продемонструвати, що він по праву претендує на роль лідера в регіоні Східної та Центральної Європи. Адже й сповнена амбіцій Франція прагне закріпити подібний статус у Європі.

Але Лондон також намагається підстрахувати Київ у стратегічній перспективі на випадок як зменшення ролі США в Європі, так і відсутності членства в НАТО. Як зауважив один зі співрозмовників ZN.UA, «ця угода може стати одним із поплавців, які утримають нашу країну на плаву». І те, що Британія «вивчить варіанти розгортання» військових баз в Україні, може стати політико-юридичною підготовкою до розміщення британських миротворців. А це питання обговорювалося на переговорах Зеленського й Стармера.

Для нашої країни це може стати однією з форм гарантування безпеки в умовах, коли вступ до НАТО унеможливиться в середньостроковій перспективі.

Джерело матеріала
loader
loader