Про це повідомляє Reuters із посиланням на митні дані, передає Укрінформ.
Згідно з дослідженням LSEG, торік закупівлі Китаю сягнули історичного максимуму — 547,2 мільйона тонн, що становить рекордні 41% світової торгівлі вугіллям. Це дає Китаю більший вплив на ціноутворення на міжнародних ринках.
Минулого року імпорт з Індонезії, яка є найбільшим постачальником вугілля, зріс на 8% до 236,99 млн тонн, хоча це нижче загального зростання імпорту вугілля, яке склало 14,4%.
Хоча Росія залишилася другим за величиною постачальником вугілля для Китаю, вона стала єдиним ключовим виробником, чиї поставки до Китаю скоротилися у 2024 році, пише Reuters. Китайський імпорт із Росії знизився на 7% порівняно з рівнем 2023 року, до 93,86 мільйона тонн.
Міжнародні ціни на вугілля також впали у 2024 році порівняно з попереднім роком, що ускладнило отримання прибутку деякими російськими вугільними шахтами, а поставки ще більше обтяжувалися санкціями, відновленням імпортних тарифів Китаєм та внутрішніми експортними митами.
Натомість австралійські експортери навпаки стали найбільшими вигодонабувачами рекордного імпорту. Поставки з Австралії зросли на 59% за рік, до 83,24 мільйона тонн, перевищивши рівень 2020 року — останнього повного року перед тим, як Китай ввів неофіційну заборону на імпорт австралійського вугілля.
У 2020 році Китай імпортував 77,51 млн тонн австралійського вугілля, а в 2021 і 2022 роках майже не купував його. Обмеження були скасовані в січні 2023 року на тлі покращення відносин між Пекіном і Канберрою, що також привело до відновлення торгівлі ячменем і вином.
Імпорт монгольського вугілля Китаєм зріс на 19%, до 82,82 мільйона тонн, завдяки покращенню інфраструктури на кордоні. Однак за обсягом постачань Монголія поступилася Австралії та опинилася на четвертому місці.
Як повідомляв Укрінформ, обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм і Росією у 2024 році сягнув історичного максимуму - 244,8 мільярда доларів, що на 1,9% перевищує показник 2023-го, який становив 240,1 мільярда доларів.