Легендарна ковбаса з СРСР: як людей обманювали етикеткою якості

Дотепер багато хто думає, що продукти за часів Радянського Союзу були більш натуральні, однак тодішній ГОСТ був обманом, а не гарантією якості.

Ви дізнаєтесь:

У часи Радянського Союзупобутувала думка, що позначка ГОСТ на етикетці товару свідчила про беззаперечну якість продукту, однак насправді це було не так.

Главред дізнався, що насправді ГОСТ був технічним регламентом, який затвердили для того, щоб продукти містили необхідну кількість БЖВ, були рентабельними у виробництві, не надто шкідливими для здоров'я і головне - щоб процес їх виготовлення можна було контролювати.

Як розповіли на каналі Хмаринка HISTORY, сам ГОСТ проіснував досить недовго і з часом заводам та фабрикам дозволили дещо змінювати регламент та техніку приготування, що означало погіршення якості продуктів.

Таким чином у цукерках, сирах, ковбасах та інших виробах з часом почала з'являтися пальмова олія, регулярне вживання якої може призвести до стеатотичної хвороби печінки.

Яскравим прикладом обману була знаменита ковбаса за 2,20, що стала символом СРСР. Її додавали у багато страв, їли на сніданок і навіть не задумувалися, чому вона коштує менше, ніж м'ясо для супового набору.

"За ГОСТом 1957 року до ковбаси могли додавати кров, м'ясо кнура, козлятину, крохмаль, субпродукти, кісткове борошно, навіть селітру. Єдиною умовою була наявність у ковбасних виробах другого гатунку не менше 30% м'яса та 25% м'ясної емульсії", - розповіли автори.

Натомість в сосиски можна було додати ще менше м'яса - до 10%. Тобто виробники могли напихати у ковбасні вироби все що завгодно і це повністю відповідало ГОСТу.

Читайте також: