Податки на всі посилки без виключення: про що не згадали автори законопроєктів

Побачивши стабільне зростання кількості онлайн-замовлень і витрачені українцями лише у 2024 році 120 млрд грн, український ритейл вирішив спробувати повернути потік цих грошей із китайських майданчиків до себе в магазини. Аргумент простий - ритейл продаємо те саме, але платимо при цьому податки. Про те які плани у ритейлу на гроші українців читайте у статті журналіста та блогера Євгена Плінського - "Податки на посилки. Хто почав боротьбу за гроші українців і чи з правильного боку підійшли до проблеми?"

Автор наводить цікаві підрахунки, які стали основою законопроектів і планів оподаткування всіх посилок без винятку. Так, 2024 року українці отримали майже 73,5 млн посилок на більш як 120,5 млрд грн.

"Цифри виглядають космічними і мають тенденцію не просто до зростання, а до майже щорічного подвоєння. за три роки війни кількість посилок виросла в 2,5 разу, а їхня вартість — у чотири, з 32 млрд грн 2022 року до 120,5 млрд грн 2024-го", - пише автор.

120 млрд грн — це майже три мільярди доларів, які йдуть з країни іноземним продавцям і виробникам і з яких держава не збирає майже ніяких податків. Принаймні так нас намагаються переконати ініціатори законопроєкту, які, спираючись на ці цифри, й ініціюють запровадження ПДВ на посилки не від 150 євро, а від нуля. Все, як у ЄС.

Яка реальна ситуація?

із загальної кількості у 73,5 млн посилок 99% припадає на недорогі посилки нижче безподаткового ліміту у 150 євро (72,9 млн на майже 59 млрд грн). А це менш як 50% від загальної суми. Середня вартість таких посилок становить 800 грн.

На залишок у 1% за кількістю (601 тис. посилок) припадають 61,6 млрд грн. Тож середня вартість кожної приблизно 102 тис. грн, що далеко за межами безподаткового ліміту.

Виходить, що 1% посилок у грошах займає більш як 50% загальної суми та складається з дійсно дорогих відправлень, які оподатковуються за ставкою 10% мита плюс 20% ПДВ. Тобто свої 32% із суми у 61,6 млрд грн держава вже отримує. А це 19,8 млрд грн.

"Ритейл добре навчився лобіювати свої інтереси в політичних колах, але він повинен враховувати і реалії світу, в якому він втрачає географічну ексклюзивність доступу до покупця. Він має вести боротьбу за ваші гроші не лише агресивним маркетингом, а й адекватною ціною", - додав автор. 

З іншими матеріалами автора статті можна ознайомитися за посиланням.