"Пішов вітатись з Богом": в Україні помер видатний історик Степанков

В Україні помер професор Валерій Степанков. Він все своє життя присвятив викладацькій діяльності Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Про це повідомив доктор історичних наук Павло Гай-Нижник. Він написав, що це була дивовижна людина.

Що відомо про Валерія Степанкова

Валерій Степанович Степанков (нар. 18 вересня 1947, село Слобідка-Рихтівська, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) — український історик, доктор історичних наук, професор.

• Входив до складу наукової ради Українського історичного журналу,
• Заслужений працівник народної освіти України (1993),
• Відмінник освіти України (1998),
• Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України (2003),
• Знаками Міністерства освіти і науки України "За наукові досягнення" (2006) і "Петро Могила" (2007).
• Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (2007) та відзнакою Президента України — "Хрест Івана Мазепи" (2010).

У 1954—1965 роках навчався у Слобідко-Рихтівській середній школі. 1965 року вступив на відділ історії історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського педінституту, який закінчив з відзнакою 1969 року.

Після закінчення інституту рік працював вчителем історії у Сергіївській восьмирічній школі Путильського району Чернівецької області(1969—1970). 1970 року на запрошення завкафедри загальної історії професора Леоніда Коваленко і декана історичного факультету доцента Анатолія Копилова перейшов на посаду асистента кафедри загальної історії Кам'янець-Подільського педінституту.

З травня 1971 до травня 1973 року проходив службу у лавах збройних сил СРСР (потрапив до ракетного підрозділу на околиці естонського міста Раквере).

Після повернення з військової служби у 1973 році поновився на посаді асистента кафедри загальної історії. 1977 року обійняв посаду старшого викладача кафедри. 1980 року захистив кандидатську дисертацію "Антифеодальна боротьба селянства і козацьких низів у роки Визвольної війни (1648—1654)". У 1985 році став доцентом кафедри всесвітньої історії.

У 1992 році обирається на посаду професора (1995 року отримує атестат професора). У грудні 1993 року успішно захистив за сукупністю робіт докторську дисертацію на тему "Українська держава у середині XVII століття: проблеми становлення й боротьби за незалежність (1648—1657 роки)".

У 1999—2006 роках обіймав посаду завідувача кафедри всесвітньої історії Кам'янець-Подільського державного університету. З 2015 року знову очолював кафедру всесвітньої історій Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Реакція суспільства

"Пішов вітатися з Богом мій Вчитель, український сучасний Геній та дивовижна Людина — Валерій СТЕПАНКОВ — великий бог "Шива" усіх, хто пройшов колись крізь історичний факультет Університету у Кам'янці-Подільському. Відірвалася величезна наукова брила від живого моноліту української науки, від нас тимчасових і пожертвував нам свою геніальну дослідницьку спадщину. Навряд чи ми спроможні нині, у цей час, достойно оцінити те, що Він нам залишив. Мав життєвий привілей бути учнем одного з найвеличніших і легендарнішого. Мав ласку Божу стати його колегою і, восени 2024-го, ще встиг поговорити (довго і про все) й перекинути чарку з Легендою… Вже з Легендою…. Дякую за честь… P.S. Ніндзю перемогти може лише ніндзя, говорив бог-викладач Шива, викликаючи на семінарський бій із собою такий йолопів, як я тоді… І дехто з нас пройшов той розумовий герць, але й досі прагне стати хоч трошки як Він", — йдеться у повідомленні.

Був готовий допомогти та підтримати

Олена Вонсович у Фейсбук написала, що його лекції були не просто передачею знань, а справжнім мистецтвом, що запалювало в серцях молодих людей жагу до пізнання та творчості.

"Валерій Степанович був не лише блискучим викладачем, а й надзвичайно доброю та чуйною людиною. Завжди готовий допомогти, підтримати, дати мудру пораду. Його теплота та щирість залишили незгладимий слід у серцях усіх, хто мав щастя знати його. Смерть Валерія Степановича – це величезна втрата для всієї освітянської спільноти, для його колег, студентів та друзів. Ми висловлюємо щирі співчуття родині та близьким. Пам'ять про цю видатну людину назавжди залишиться в наших серцях", — йдеться у повідомленні.

Борець за вільну, демократичну і суверенну Україну

Ще один його студент Олександр Мацков написав, що він був безкомпромісний в питаннях честі, правди, борець за вільну, демократичну і суверенну Україну.

"Я завдячую Валерію Степановичу у знаннях (як і багато хто), які почерпнув в процесі написання дипломних і кандидатських робіт, але найголовніше, розмови з ним, його настанови — сформували мене як особистість, мою громадянську позицію, підхід до життя. Завжди безкомпромісний в питаннях честі, правди, борець за вільну, демократичну і суверенну Україну! Неймовірно працьовитий і відданий науковій справі… Під час нашої останньої розмови на початку січня замовляв книги з польської історіографії для подальших досліджень", — йдеться у повідомленні.

Раніше "Телеграф" писав, що на 95-му році життя 20 січня помер видатний український енергетик та науковець, Герой України Семен Поташник. Він багато років був керівником ПАТ "Укргідроенерго".