Військовий розповів, що були моменти, коли йому хотілося застрелитися, але командування влаштувало по рації його розмову із дружиною і донькою, які перебувають у Німеччині, і він нею надихнувся.
23-річний Владислав з позивним "Бешкетник" служить у піхоті 93 ОМБр "Холодний Яр". Разом із побратимами він 80 днів перебував на фактично з усіх боків оточеній росіянами позиції в районі Кліщіївки на Донеччині. ЗС РФ намагалися їх знищити — використовували гази, артилерію та постійно штурмували. Бійці трималися навіть коли в них скінчилася вода і їжа. Історію українського захисника і його побратимів розповідає "Радіо Свобода".
За словами бійця, вони стояли неподалік церкви в районі Кліщіївки і ховалися у звичайному бетонному погрібі.
"Мені сказали: топай на позиції, бо немає кому йти. Я погодився. Коли ми зайшли туди, то помітили, як на позиції залишився один із наших побратимів, він лежав. Він був настільки худий, що в нього було видно хребет", – розповідає "Бешкетник".
За його словами, боєць від знесилення не міг ходити, не тримаючись за опору, тому у перші дні побратими давали йому більше їсти, щоб він "од'ївся".
"Коли ми ще тільки виходили на позицію, нам запакували багато води, утім, поки ми йшли, дорогою зустрічали хлопців, у яких теж не було води і ми роздавали її їм, бо ж розуміємо, як це потрібно. Коли ми дійшли до позиції, в нас лишилася усього одна пляшка води. Нам сказали не виходити, бо к*цапи дуже сильно літають. Ми слухалися, але води не було — настільки не було, що ти встаєш і тобою хилитає. З розуму сходили від відсутності їжі і води", — розповів боєць.
Він говорить, що почав ставити на стіні палички і рахувати дні, скільки вони просиділи без води. На другий тиждень вони вже не могли говорити і зрозуміли, що їм може прийти кінець, тому вони почали пити власну мочу. Далі коли вже стала не сила, вони почали потроху виходити і шукати воду — знайшли колодязь і звідти каскою набирали воду.
"Було таке, що ми навіть вибирали "Мівіну" із землі. На позиції ти цінуєш все, що в тебе є, ту баночку тушкованки, хліб, якщо він навіть впав на землю, ти його обдуваєш і жуєш. мене було десь 50 кг, хоча я важив 74-76. Коли тобі скидають їжу, ти просто на 7 небі від щастя", — розповів Владислав.
Він додав, що одного разу знайшов покинутий росіянином рюкзак з їжею, і це було свято для українських захисників. Але їхні виходи в пошуках їжі "спалили" їхню позицію.
"Нам гарно прилітало, нам розбили погріб, нас закидали газом. Закидали газами так, що навіть протигаз не допомагав. Усе пече, ти дихати не можеш. Єдине що рятувало, коли ти в протигазі, не треба панікувати, а треба дихати спокійно. Вони скидали по черзі гази, гранату, щоб ми вилізли. Один дрон висів постійно. Вилазить один — його "трьохсотять", вилазить інший — теж "трьохсотять"", — розповів "Бешкетник".
Коли почався ворожий штурм, їм допомогли українські дронщики скидами, також вони відстрілювалися самі. Також військовий розповів, що були моменти, коли йому хотілося застрелитися, але командування влаштувало по рації його розмову із дружиною і донькою, які перебувають у Німеччині, і він нею надихнувся.
Владислав розповідає, що у Кліщіївці залишилося дуже багато трупів – як росіян, так і наших бійців, евакуювати тіла яких не було змоги. Згодом вони отримали наказ виходити. Вони проходили неподалік позиції росіян. Їхні дрони на них полювали і поранили декількох. Він пішов окремо і дійшов до своїх, вони разом із дронщиками знайшли позиції, де ховалася решта групи, які були пораненими — їх вивели.
"Я хочу, щоб в один прекрасний момент, коли я сидів на позиції, сказали "Хлопці, виходимо, війна закінчилася! І всі просто вилазять і йдуть. Я хочу, щоб кожен повернувся додому", — сказав Владислав.
Після запису цього інтерв'ю Владислав наступив на міну і отримав поранення ноги.
Нагадаємо, що два бійці ЗСУ, які несли обладнання на позиції,протягом 6 годин відбивали штурм росіян. Вони дісталися місця, але нікого там не знайшли. Саме в цей момент почалися штурмові дії ворога. Лише за допомогою стрілецької зброї вони знищили 12 окупантів і 16 поранили
Також повідомлялося, що капелан ЗСУ разом із двома бійцями тиждень тримали позицію на Куп'янському напрямку. Окупанти били по них з усіх видів наявного у них озброєння.