В Україні трудове законодавство передбачає обов’язок компанії офіційно оформити співробітника та сплачувати йому зарплату "в білу", тобто з виплатою усіх податків. Також за законом компанії мають працевлаштовувати осіб з інвалідністю. Які штрафи в 2025 році передбачені за порушення норм, з’ясовував Фокус.
В Україні давно і активно працює так званий тіньовий сектор економіки, коли компанії не сплачують належним чином усі податки. Зокрема йдеться і про сплату податків на зарплати працівників. "Виплата нелегальної заробітної плати ("чорної" заробітної плати або зарплати "в конверті") є системним фактором тінізації економіки України, що поширює соціально демпінгові форми зайнятості. Проблема тінізації економіки є гострою для багатьох національних економік світу і Україна, нажаль, не є виключенням. За розрахунками Мінекономіки, востаннє публічно опублікованими в жовтні 2022 року, рівень тіньової економіки у 2021 році становив 32% від обсягу офіційного ВВП, що на 2 в.п. більше за показник 2020 року. Яка ситуація на сьогодні, можна лише припустити, що вона є гіршою", — зазначає Валерія Гудій, радник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери". Детально про норми законодавства і штрафи для роботодавців – у статті Фокусу.
Зарплати – неофіційно: що загрожує компаніям за "конверти"
Відповідно до норм законодавства, компанії-роботодавці, які не оформляють трудові відносини з працівниками, підлягають штрафним санкціям, які прив'язані до розміру мінімальної зарплати (МЗП). Нагадаємо, у 2025 році розмір мінімалки становить 8 тисяч грн.
Важливо Десять питань про податки. Що та скільки платитимуть українці в 2025 роціЯк пояснив юрист АО "Віннер Партнерс" Костянтин Скляр, у 2025 році за не оформлення трудових відносин встановлено такі штрафи:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору: штраф — 10 МЗП за кожного працівника, що дорівнює 80 000 грн.;
- повторне порушення: якщо порушення повторюється протягом двох років з дня виявлення, штраф зростає до 30 МЗП за кожного працівника, що дорівнює 240 000 грн.;
- за недотримання строків виплати зарплати: штраф — 3 МЗП за кожного працівника, що дорівнює 24 000 грн.;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці: штраф становить 2 МЗП за кожного працівника, що дорівнює 16 000 грн.
Отже, додає Валерія Гудій, сьогодні розмір штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) складає 80 тисяч гривень за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. "До юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження", — каже Валерія Гудій.
Фактичною підставою для накладення штрафу може бути:
- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи;
- акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв’язку з невиконанням вимог припису;
- акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
- акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Не лише штрафи доведеться сплатити компаніям, які неофіційно співпрацюють зі своїми робітниками, — постане необхідність сплати податків, ЄСВ та військового збору. Також податкова може додатково оштрафувати за те, що роботодавці не показали у звітності реальні доходи працівників.
"Податкова служба має право виставити рахунок працедавцю за податками, які не були сплачені з реальної зарплати працівника. Такий рахунок матиме назву податкове повідомлення-рішення (ППР). Законодавство передбачає, що роботодавці, які не відображають реальні доходи працівників у звітності, підлягають штрафам, а штрафи за такі порушення можуть становити до 10-кратного розміру податку, який не був сплачений. Якщо порушення повторюється, штрафи можуть зростати, і працедавець може підлягати додатковим санкціям", — пояснив у коментарі Фокусу Костянтин Скляр.
Чи зобов’язані роботодавці оформлювати в штат осіб з інвалідністю
Українські роботодавці зобов'язані дотримуватися законодавчих вимог щодо працевлаштування людей з інвалідністю у 2025 році. Порушення цього нормативу тягне за собою штрафні санкції, і про це йдеться в Законі №875 "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
Квоти на працевлаштування осіб з інвалідністю:
- для підприємств з 8 до 25 працівників: необхідно створити щонайменше одне робоче місце для особи з інвалідністю.
- для підприємств з понад 25 працівниками: встановлено квоту у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників.
Як зазначає Катерина Струкова, адвокат Stron Legal Services, у разі невиконання цих нормативів роботодавці несуть відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій. А розмір штрафу залежить від кількості працівників на підприємстві: якщо до 15 працівників, то штраф – половина середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне незайняте робоче місце, призначене для особи з інвалідністю. Для підприємств з понад 15 працівниками штраф дорівнює середній річній заробітній платі на підприємстві за кожне незайняте робоче місце, передбачене для особи з інвалідністю.
Але вже в 2025 році санкції до підприємств, де немає працевлаштованих осіб з інвалідністю, скасовуються. Адже в січні 2025 року до законодавства були внесені важливі зміни. 15 січня 2025 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю" (законопроект №5344-д). Там передбачено впровадження державних стандартів обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціоналу та забезпечення розумним пристосуванням робочих місць на підприємствах та організаціях усіх форм власності, а також запроваджується сплата внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування. Внесок передбачено у меншому розмірі порівняно із розміром адміністративно-господарських санкцій, але обов’язок із його сплати встановлюється для усіх категорій роботодавців – тобто і для приватних компаній, і для держпідприємств та держустанов.
Для компаній, що працелаштовують осіб з інвалідністю, діють пільги: за таких осіб вони сплачують ЄСВ за пільговою ставкою 8,41% замість стандартних 22%
"Верховна Рада прийняла законопроєкт №5344-д, який надає роботодавцям альтернативу: або працевлаштувати осіб з інвалідністю, або сплачувати цільовий внесок на їх підтримку до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Це дозволяє роботодавцям, які не мають можливості створити відповідні робочі місця, підтримувати працевлаштування осіб з інвалідністю через фінансові внески", — пояснила Катерина Струкова.
Відповідно до законопроєкту, розмір внеску обраховується шляхом визначення результату добутку таких показників:
- 40% середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
- кількість місяців у кварталі;
- різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем.
В Україні також діють деякі стимули для роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю. Як пояснила Катерина Струкова, діє знижена ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ): роботодавці сплачують ЄСВ за пільговою ставкою 8,41% (замість стандартних 22%) для працівників з інвалідністю. "Протягом першого року після працевлаштування особи з інвалідністю роботодавець може отримати компенсацію 50% фактичних витрат на оплату праці таких працівників", — зазначила у коментарі Фокусу адвокат Катерина Струкова.