Генератори війни: як Україна досі зі світлом і скільки це коштувало бюджету – аналіз
Генератори війни: як Україна досі зі світлом і скільки це коштувало бюджету – аналіз

Генератори війни: як Україна досі зі світлом і скільки це коштувало бюджету – аналіз

Український досвід без перебільшення є унікальним для світової історії. Не варто знецінювати та забувати, що ми – перша країна, цивільне життя якої під час війни на тривалі періоди повністю переходило на генератори.

Щойно росіяни зрозуміли безрезультатність власних намагань за три дні взяти Київ, вони почали цілитись по енергетиці, аби перетворити життя звичайних людей на пекло. Попри це, станом на кінець третього року великої війни тривалих відключень світла на далеких від лінії фронту територіях немає. Хоча й генератори стоять напоготові.

У серії публікацій "Бюджети війни", присвяченій третім роковинам від початку повномасштабного вторгнення, 24 Канал розповідає про те, що стало для нас важливим за час протистояння з ворогом. У цьому матеріалі зосередимося на генераторах.

Ми провели аналіз закупівель відповідного обладнання на Prozorro; порахували, скільки кожен з регіонів витратив коштів на генератори; а також поспілкувалися з експертом щодо теперішньої ситуації в енергетиці та того, що нас очікує найближчими роками.

Мільярди на світло: що показує аналіз тендерів

На війні завжди перемагає той, хто краще пристосовується. Росія хотіла занурити нас у темряву – натомість ми швидко налагодили систему резервного живлення. Зокрема, генератори стали рятівним колом для лікарень, водоканалів, підприємств і цілих міст. Без них Україна могла опинитися в темряві – як фізично, так і економічно.

Згідно з даними на Prozorro, за майже три роки великої війни Україна витратила на генератори понад 12,5 мільярда гривень. Загалом було оголошено 37 866 тендерів із загальною очікуваною вартістю 23,6 мільярда гривень. Але не всі закупівлі дійшли до підписання контрактів – близько 11% з них не відбулися.

Серед лідерів за закупівлями – Київська, Харківська та Дніпропетровська області, які витратили на генератори понад 1 мільярд гривень кожна. Львівщина, Вінниччина, Одещина, Полтавщина та Запоріжжя – у межах від 300 до 500 мільйонів гривень. А от Луганщина і Херсонщина через близькість до фронту мали найменші витрати – 14 і 28 мільйонів відповідно.

Водночас директор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко наголошує, що генератори – це останній рівень резервного живлення. Основні рівні оборони включають ППО, фортифікації, протидію дронам, мобільні групи енергетиків. Однак генератори забезпечують критичну інфраструктуру. Якщо місто без генераторів залишиться без опалення взимку, воно може стати непридатним для життя.

Варто розрізняти генератори комунальних підприємств, які підтримують роботу критичної інфраструктури, і генератори малого бізнесу. Внесок генераторів у загальну систему несуттєвий – вони покривають до 5% загального споживання електроенергії. Однак вони відіграють критичну роль у забезпеченні життєдіяльності міст під час перебоїв із живленням.

Генератори за ціною золота: піки закупівель

Ледь не з початку повномасштабного вторгнення Росія зробила ставку на енергетичний терор. Масовані атаки розпочалися восени 2022 року – окупанти намагалися занурити країну в холод і хаос. Відключення світла стали нормою, але не перетворилися на катастрофу. І не останню роль у цьому відіграли саме генератори.

Саме на той етап, за нашим аналізом, припадає перший із трьох пікових періодів за три роки війни, коли держава витрачала найбільше коштів на закупівлю генераторів. Чотири з половиною мільярда – саме на таку суму лише в жовтні, листопаді та грудні 2022 року уклали договорів.

Коли в жовтні-листопаді розпочалися масовані атаки на енергосистему, це стало безпрецедентним викликом. Жодна країна у світі не стикалася з такими ударами. Ми діяли в умовах невизначеності, часто під обстрілами,
– розповідає директор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко.

Експерт додає, що однією з найбільших проблем на той час було руйнування високовольтних автотрансформаторів, які важать від 150 до 220 тонн і виробляються від 8 місяців до півтора року. Потрібно було оперативно знаходити резерви, перерозподіляти обладнання в межах країни, а також залучати міжнародну допомогу.

Другий пік закупівель припав на листопад 2023 року. З першою піковою сумою витрат він не зрівняється і близько – загалом генераторів тоді закупили на 580 мільйонів. Проте було помітно, що українці засвоїли досвід зими 2022 року, коли світла могло не бути годинами.

Після помилок і набутого досвіду попередньої зими ситуація була значно більш керованою. Удари по енергосистемі завдавали шкоди, але ми навчились швидше відновлювати інфраструктуру. Однак навесні 2024 року Росія змінила тактику – почалися атаки на генеруючі потужності, що спричинило значні руйнування,
– розповідає експерт Харченко.

Третій пік розпочався у червні 2024-го після тривожної весни та триває досі. Загалом літо 2024-го було аномально спекотним і супроводжувалося відключеннями через інтенсивне використання людьми кондиціонерів. Потім наступила осінь, а з нею побоювання щодо чергової хвилі атак на енергетику та холодну зиму. Але блекауту не сталося. За словами експерта, для нього це було очевидним.

Насправді у мене побоювань щодо блекауту не було. Було розуміння, що робиться для запобігання наслідкам російських атак. Було реалізовано багато заходів: тісніша координація з протиповітряною обороною, фізичний захист об'єктів енергетики, фортифікаційні споруди для захисту від дронів і ракет, створення аварійних бригад, формування резервів обладнання, що дозволило швидко відновлювати живлення.

Також фахівці розробили плани реагування – оперативні відключення певних ділянок мережі для запобігання каскадним відмовам. Як результат, попри п’ять хвиль атак, що сталися за минулі місяці, сотні випущених ракет і дронів, українці отримують електроенергію без обмежень навіть у холодну погоду. Ситуація залишається повністю контрольованою.

Скільки вдалося зекономити, попри скандали

На жаль, не у всіх випадках постачання цього критично важливого обладнання – генераторів – відбувалося чесно та прозоро. Розглянемо декілька найгучніших скандалів, пов'язаних із закупівлею генераторів у різних регіонах України та навіть за її межами. Але буде в цьому блоці й про хороше – ми порахували, скільки вдалось зекономити бюджетних коштів.

У жовтні 2024 року на Житомирщині викрили схему розтрати бюджетних коштів під час закупівлі генераторів. За версією слідства, виконувач обов'язків голови однієї з сільських рад разом із спільниками придбав 11 генераторів за завищеними цінами, що призвело до збитків у розмірі майже 2 мільйони гривень. Ба більше, частина обладнання взагалі не була поставлена, а документи – сфальшовані. Обвинувачені постали перед судом за звинуваченнями у заволодінні бюджетними коштами та службовому підробленні.

Також директора одного з департаментів Дніпровської міської ради викрили на розтраті понад 3,5 мільйона гривень під час закупівлі генераторів для потреб військових. У Офісі Генпрокурора зазначали, що посадовець умисно придбав обладнання за заздалегідь завищеними цінами, що завдало великих збитків місцевому бюджету. Наразі триває досудове розслідування, підозрюваному загрожує до 12 років позбавлення волі.

Крім того, на Київщині колишньому начальнику одного з комунальних підприємств повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинила збитки у понад 400 тисяч гривень. Як стверджує поліція, підозрюваний підписав договір на закупівлю генератора без перевірки обґрунтування його вартості, що призвело до переплати бюджетних коштів. Слідство триває, а посадовцю загрожує до 5 років ув'язнення.

Однак корупція та скандали існують не лише в Україні. У серпні 2024 року польські ЗМІ вибухнули новиною про корупційний скандал, пов'язаний із постачанням генераторів для України. Колишнього очільника Державного агентства стратегічних резервів Польщі, Міхала Кучмеровського, звинуватили у сприянні контракту на закупівлю генераторів неналежної якості. Європейський Союз виділив грант у розмірі 114 мільйонів євро на ці потреби, але, схоже, замість передання обладнання Україні генератори були передані польським рятувальникам у межах передвиборчої кампанії Кучмеровського. Прокуратура Польщі оголосила посадовця в розшук, підозрюючи у корупції та зловживанні службовим становищем.

Як багато років будуть потрібні генератори

Хоч українські енергетики працюють 24 на 7 та роблять неможливе, аби в українських оселях було світло, – уже ж генератори, за словами експерта Харченка, будуть потрібні ще упродовж кількох наступних років. І навіть якщо ми розглядаємо сценарій закінчення війни в найближчій перспективі, сподіватися на повну стабілізацію ситуації в енергетичній системі не варто.

Навіть якби війна завершилася сьогодні, енергетична система ще кілька років залишалася б у нестабільному стані. Відключення можливі і влітку, і взимку ще кілька років. Відновлення генерувальних потужностей займе 3-4 роки, тому ризики відключень залишатимуться незалежно від воєнної ситуації.

Слід пам'ятати, що Україна втратила значну частину генерації – і вугільної, і гідроелектростанцій. Запорізька АЕС, яка могла б дати значний ресурс, залишається під окупацією. Крім того, влітку проходять планові ремонти енергоблоків, зокрема на атомних станціях, які мають бути в найкращому стані для зими. Через це також можуть бути відключення.

Зрештою, генератори стали не просто технічним рішенням, а символом нашої адаптивності й здатності тримати удар. Вони не замінять стабільну енергосистему, але без них країна могла б опинитися у темряві – і буквально, і стратегічно. Попереду ще роки відновлення, нові виклики та битва за енергетичну безпеку. Але головне – ми вже довели, що навіть у найтемніші часи можемо залишатися зі світлом.

Джерело матеріала
loader