Чому уряд Косова дратує Захід та що змінять парламентські вибори

9 лютого парламентські вибори відбудуться у Республіці Косово.

Зазвичай у міжнародних новинах Косово згадується у зв'язку з черговим загостренням відносин із Сербією – країною, яка вважає Косово своєю територією.

Або через теракти та протести етнічних сербів на півночі Косова.

Одна з ключових причин тих конфліктів – політика чинного уряду Косова на чолі з Альбіном Курті, яка спрямована на посилення влади держави на півночі, де живуть етнічні серби.

Вибори у Косово стануть своєрідним референдумом з питання, чи підтримують косовари такий курс своєї країни навіть ціною деякого погіршення відносин із Заходом.

Питання стає особливо актуальним ще й через повернення у Білий дім Трампа.

Про виклики, які постали перед Косовом, читайте в статті експерта із Західних Балкан Володимира Цибульника і редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Вибори під загрозою "болючих компромісів".

Чим важливе для нас голосування у Косові.

Далі – стислий її виклад.

Основним кандидатом на перемогу на парламентських виборах є Рух за самовизначення (Vetëvendosje – LVV) на чолі з чинним прем’єр-міністром Альбіном Курті.

Партія та її лідер зберігають підтримку значної частини населення, адже популізм Курті падає на підготовлену основу – він відстоює незалежність Косова на переговорах з Сербією, а також системно втілює в життя рішення щодо забезпечення незалежності країни.

Саме під час нинішнього уряду Косово отримало безвіз із ЄС (запрацював із 1 січня 2024 року) і впритул наблизилося до вступу до Ради Європи.

Не менш важливо, що Курті припинив діяльність паралельних сербських державних органів у сербських муніципалітетах на півночі країни.

І саме тому погіршення відносин зі стратегічними союзниками – одна з головних претензій до Курті з боку опозиції.

Перемозі Альбіна Курті сприяє і той факт, що два його ключових опоненти – Демократична партію Косова (DPK) і Демократична ліга Косова (LDK) зараз перебувають явно не в найкращій формі.

Та й ще одній помітній опозиційній силі – Альянсу за майбутнє Косова (AAK) – навряд чи допоможуть істотно переломити ситуацію контакти з представником американського президента Річардом Гренеллом, але хто зна...

Та яким би не був підсумок виборів, новій (чи старій) владі доведеться шукати відповіді на цілу низку викликів.

Насамперед – вирішувати кризу на півночі Косова.

Місцеві серби (і президент Сербії Александар Вучич, який стоїть за ними) вимагають створення Асоціації сербських муніципалітетів.

Створення такої організації передбачено низкою угод, підписаних Косовом та Сербією за посередництва ЄС, починаючи з Брюссельської угоди 2013 року.

Але таке зобов’язання було взяте Косовом до приходу до влади Курті і є для нього абсолютно неприйнятним.

Проте на Заході досі не готові на корекцію угод.

Тим часом Росія дуже зацікавлена у збереженні косовсько-сербського глухого кута – підспівуючи сербським претензіям, у Кремлі підтримують нестабільність в усьому регіоні Західних Балкан.

Така зовнішньополітична ситуація напряму заважає розвитку Косова.

Зрештою, нова влада Косова може зіткнутися з тиском з боку Дональда Трампа, який під час своєї першої каденції запропонував варіант мирного договору між Косовом та Сербією шляхом обміну територіями.

Категорично проти цієї ідеї були і Косово, і ЄС.

В такому випадку мандат довіри, отриманий на виборах, стане одним із ключових аргументів для нової влади у відповідь на цей тиск.

Докладніше – в матеріалі Володимира Цибульника і Юрія Панченка Вибори під загрозою "болючих компромісів".

Чим важливе для нас голосування у Косові.