Україна першою відзначила Всесвітній день бобових 2025: ключові акценти галузі

30 січня 2025 року в Києві відбулося святкування Всесвітнього дня бобових. Захід, організований Асоціацією бобових України, зібрав понад 250 виробників, переробників, експортерів, представників влади та міжнародних організацій. Україна, як один із ключових гравців на ринку бобових і сої, випередила міжнародний календар та провела подію напередодні офіційної дати, створивши платформу для обговорення ключових галузевих тенденцій.

У межах святкування відбулася дискусійна панель, де галузеві експерти поділилися прогнозами щодо виробництва, експорту та розвитку ринку сої та бобових.

Антоніна Скляренко, президентка Української соєво-бобової асоціації, екс-президентка Асоціації бобових України, представила актуальні дані щодо виробництва:
"У 2024 році Україна зібрала 469 тис. тонн гороху, а експорт цієї культури склав 364 тис. тонн. Попит на український горох зростає, особливо з боку країн ЄС та Південної Азії, що створює передумови для розширення виробництва. Очікується, що у 2025 році площі під горохом збільшаться на 20%, а під сочевицею – на 10-15%. Це свідчить про те, що українські аграрії все більше орієнтуються на перспективні експортні ніші".

Юрій Гаврилюк, партнер і генеральний директор Barva Invest, зазначив, що український ринок сої має значний потенціал для розвитку:
"Ми вирощуємо близько 6 млн тонн сої щороку. Частка не-ГМО сої стабільно зростає і наразі становить 40–45% посівних площ. Це серйозний аргумент для розширення присутності України на європейському ринку, особливо з урахуванням попиту на сертифіковану продукцію".

Роман Мікулін, керівник комерційного департаменту Vitagro, звернув увагу на вплив ринкових тенденцій на вибір культур:
"У 2025 році можна очікувати певне скорочення посівних площ під соєю через високі ціни на кукурудзу. Водночас довгострокова тенденція залишається позитивною – попит на не-ГМО сою дає українським виробникам можливість отримувати премію в $40–50 за тонну, а інколи й $100. Це головний фактор, який мотивує фермерів продовжувати виробництво".

Павло Жовтоніжко, директор компанії Фалькон Агро Груп, зазначив, що кліматичні зміни вже безпосередньо впливають на якість врожаю сої в Україні. Зокрема, умови цього сезону суттєво змінили характеристики зібраної продукції:
"Це був сухий рік, особливо в центральних регіонах. Якщо не брати до уваги незначне зниження врожайності, ми отримали сою, яка була нетиповою для переробників – ми називаємо її недозрілою, оскільки вона мала зелений колір. Хоча за олійністю вона нормальна, це стало основною проблемою сезону. На початку збору врожаю було незрозуміло, як її реалізувати, адже олія з такої сої також мала зелений відтінок. Але вихід завжди є – з часом між виробниками та переробниками сформувався діалог, що дозволив знайти шляхи для збуту цієї продукції".

На заході також виступив Даніеле Маркомін, ключовий менеджер із роботи з клієнтами Oleificio San Giorgio S.p.A. – одного з провідних італійських переробників сої.
За його словами, українська соя вже зараз має значну конкурентну перевагу перед балканською завдяки чистоті та стабільній якості:
"Українська соя значно чистіша за продукцію з Балкан. Протеїновий рівень тут у середньому 33–35%, що трохи нижче, ніж у наших традиційних постачальників, але її перевага – стабільна якість та екологічність. Ми активно закуповуємо сертифіковану продукцію з України й плануємо розширювати співпрацю".

Другим ключовим заходом став семінар «Ключові аспекти EUDR у контексті української сої», де агровиробникам роз’яснили особливості нового Європейського регламенту щодо боротьби зі знелісненням (EUDR).
Оксана Просоленко, CEO & Founder I.P.Cert, наголосила на важливості адаптації українських компаній до нових вимог ЄС:
"EUDR змінює підходи до торгівлі соєю – відтепер кожен експортер повинен довести, що його продукція не сприяє знелісненню. Це означає детальний контроль за походженням товару, збереження геолокаційних даних та забезпечення прозорості виробництва. Українським компаніям необхідно вже зараз адаптувати свої бізнес-процеси, адже перехідний період завершується у 2025 році".

За її словами, основними викликами для аграріїв стануть: збір та збереження інформації про кожну партію продукції протягом 5 років; геолокаційна ідентифікація земельних ділянок, де вирощувалася соя; відсутність змішування сертифікованої та несертифікованої продукції; необхідність англомовної документації для підтвердження відповідності EUDR.

Однією з найважливіших подій заходу стало урочисте об’єднання Асоціації бобових України та Асоціації «Українська соя» в Українську бобово-соєву асоціацію. Це рішення дасть змогу ефективніше просувати українську продукцію на світових ринках і координувати дії виробників.

Також було підписано Меморандум про співпрацю між новоствореною  Українською  бобово-соєвою асоціацією та Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН. Документ закріплює наміри розвитку наукових досліджень, адаптації сільського господарства до змін клімату та впровадження інноваційних підходів у виробництві бобових культур.

Захід відвідали міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, а також  представники посольств країн, які підтримують розвиток українського ринку сої та бобових.

Всесвітній день бобових 2025 продемонстрував, що Україна має всі можливості для розвитку виробництва та експорту бобових і сої. Спільні зусилля бізнесу, держави та міжнародних партнерів сприятимуть зміцненню позицій України на світовому ринку. Святкування завершилося вечірнім коктейлем, де учасники дегустували страви з бобових, що символізувало зростаючу роль цих культур, та продовжили обговорення перспектив співпраці та майбутніх проєктів у галузі.