![Кривавий ЗПГ: як вибити Росію з ринків ЄС](https://thumbor.my.ua/TdwDPJNXYal4u3FOvsgsBdP0kN0=/800x400/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F596ffef0131dd4c5b1f5c50248aa2e74.jpg)
Кривавий ЗПГ: як вибити Росію з ринків ЄС
Про це пишуть Українські новини.
Розмови про скорочення залежності від російських енергоносіїв не завадили деяким європейським країнам продовжувати активний імпорт російського ЗПГ. Попри санкції, Росія за підсумками 2024 року продала до ЄС 15,5 млн тонн зрідженого природного газу, що є найвищим показником з 2019 року, а подекуди говорять і про частку близько 20% від усього імпорту ЄС. Загальний обсяг експорту ЗПГ російського походження за підсумками 2024 року також сягнув рекордного показника – 33 млн тонн. Росія прагне до 2035 року майже втричі наростити експорт ЗПГ – до 100 млн тонн.
В такому випадку її дохід від експорту ЗПГ становитиме близько 130 млрд доларів на рік.
У 2024 році 52% всього експортованого з Росії ЗПГ припало на ринок Європи. Серед європейських країн найбільшими покупцями російського ЗПГ стали Франція, Іспанія, Бельгія та Нідерланди. Багато країн значно наростили імпорт російського ЗПГ, наприклад Німеччина - на 500% за рік. Ще 45% усіх постачань припали на ринок Азії. Найбільше ЗПГ із Росії закупили Китай та Японія. Іншими напрямками експорту стали Туреччина та Кувейт. Попри санкційні режими, саме цей вид газу продовжує надходити в ЄС, часом через ланцюжки посередників чи «транзит» у вигляді реекспорту з інших країн Євросоюзу.
На перший погляд, здатність Москви продавати велику частку ЗПГ до Європи пояснюється його нижчою ціною на спотовому ринку порівняно з іншими постачальниками. Деякі країни побоюються, що повна відмова може спричинити стрибок цін або перебої з енергопостачанням. А є й держави, які заборонили пряме постачання російського зрідженого газу у власні порти, але продовжують імпортувати його транзитом через сусідів. Усе це формує "лазівку", якою Росія користується, отримуючи дедалі більше кривавих доходів.
Основний конкурент — США
Головним конкурентом Росії на європейському ринку ЗПГ виступають Сполучені Штати Америки. Саме США за останні роки перетворилися на лідера з постачання зрідженого газу до ЄС. У Вашингтона на ці процеси свій погляд: з одного боку, збільшення частки американського ЗПГ укріплює енергетичний союз між США та Європою, з іншого — послаблює російські позиції.
Однак розвиток американської LNG-індустрії вимагає значних інвестицій у термінали, а європейським державам потрібно розширювати власні потужності для прийому такого газу. Крім того, в окремі періоди російський ЗПГ виявляється значно дешевшим, тому деякі гравці ринку обирають саме його, аби заощадити. США, утім, продовжують шукати методи витіснення свого головного конкурента, пропонуючи Європі фінансові та дипломатичні стимули.
Знову не під санкціями
Нещодавнє оголошення шістнадцятого пакета санкцій ЄС знову обійшлося без повної заборони російського ЗПГ. Лише постачання до терміналів, не під’єднаних до загальної газотранспортної мережі блоку, потрапило під обмеження, і це жодним чином не зачіпає основні обсяги імпорту зрідженого газу з Росії.
Подібна обережність викликає обурення в тих членів ЄС, які наполягають на максимальному тиску. Ці «санкційні яструби» не приховують свого розчарування напівмірами та вимагають заборонити будь-яке використання російського газу. Проте є країни, котрі блокують такі ініціативи, побоюючись економічних наслідків. У підсумку Євросоюз залишається з черговим пакетом напівкроків, тоді як Росія зберігає для себе важливий канал отримання енергетичних грошей.
Треба діяти швидко і рішуче
Відкладання жорсткіших кроків лише консервує поточний стан речей і дає Москві час пристосуватися до санкційної політики. Якщо у російських проєктів на зразок "Арктик СПГ-2" вже виникають складнощі з перевезенням потрібного обладнання через побоювання потрапити під ще більші санкції, то рішучі заходи могли б завдати значно більшого удару. Новітній проєкт "Арктик СПГ 2" компанії "Новатек" тільки но розпочав обмежений експорт палива, санкції, накладені США та їхніми союзниками, обмежили доступ заводу до танкерів льодового класу, необхідних для пересування в холодних північних водах. А вже у жовтні 2024 року цей проєкт компанії "Новатек" зупинив виробництво, після нового раунду американських санкцій.
Заборона на перевалку вантажів проєкту "Ямал СПГ" у європейських портах може ускладнити логістику російських поставок до Азії, коли північний морський шлях буде закрито повністю. Однак санкції можуть фактично призвести до того, що Росія спрямує більші обсяги зрідженого газу до Європи.
Мінімальним кроком для протидії такому сценарію та посилення ефективності санкцій має бути повна заборона імпорту російського ЗПГ в ЄС або ж механізм жорстких квот, аналогічний нафтовим обмеженням. Належить також посилити фінансові обмеження для компаній, які мають справу з російським зрідженим газом, і зосередити міжнародний тиск на припиненні доступу Москви до критичних технологій і обладнання. Значну роль у цьому могли б відіграти США та Велика Британія — їхня воля тут стає не менш вирішальною, ніж внутрішній європейський консенсус.
За 2024 рік Росія заробила близько 43 мільярдів доларів на експорті ЗПГ, втрата такого фінансового потоку стане сильним ударом по економіці агресора.
Газодолари — не менша втрата, ніж нафтодолари
Недооцінювати роль саме "газодоларів" не варто. Втрата доходів від експорту ЗПГ до Європи у перспективі була б для Росії настільки ж відчутним ударом, як і нафтові обмеження. Кожен барель і кожен кубічний метр, що не потрапляє на європейський ринок, означає для кремля менше можливостей фінансувати війну і втримувати економіку на плаву.
Чим швидше ЄС введе повну або принаймні жорстку заборону російського ЗПГ, тим швидше знизиться військовий потенціал Росії. Не можна забувати, що "кривавий" російський газ — це не просто товар, а ще й постійне джерело кровопролиття, бо кожен євро чи долар від його купівлі потрапляє до бюджету держави, яка розпочала найбільший з часів Другої світової війни збройний конфлікт у Європі. Саме тому логічним кроком для ЄС виглядає витіснення Росії з європейського енергетичного простору. Це не лише моральний обов’язок, а й стратегічний спосіб захистити ЄС від подальших провокацій та послабити одне з головних джерел фінансування війни.
![loader](/files/images/preloader.gif)
![loader](/files/images/preloader.gif)