Експерт назвав чотири недоліки університетських програм
Експерт назвав чотири недоліки університетських програм

Експерт назвав чотири недоліки університетських програм

Експерт назвав чотири недоліки університетських програм

Викладач Харківського національного університету пояснив, як можна покращити ці програми.

Заклади вищої освіти в Україні постійно поліпшують якість освіти та водночас в університетах регулярно повторюють, що цю якість потрібно суттєво покращувати. Існує ряд факторів, що призводять до утворення цього замкненого кола, зокрема, мова йде про застарілі університетські програми. Останні заважають досягнути бажаної якості освіти, зазначає кандидат економічних наук, заступник директора Академії вчительства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Євген Ніколаєв у статті"Старі шаблони гальмують якість освіти: як змінити університетські програми? ".

Ніколаєв вказує на чотири недоліки нинішніх університетських програм, та пропонує способи їх вирішення:

  •  засилля коротких навчальних дисциплін — студенти впродовж одного навчального семестру вивчають сім-вісім курсів, які мають невелику кількість лекційних та практичних занять. Автор статті пояснює, що в таких умовах важко розкрити складний матеріал. На його думку, для ретельного опрацювання матеріалу потрібно, щоб студенти опановували за семестр чотири курси. Тоді навчальна дисципліна буде більшою за обсягом, а на її вивчення з’явиться більше аудиторного часу;
  • невизначеність реальних цілей навчальних дисциплін — опис навчальної дисципліни може займати дві-три сторінки тексту. Для вирішення цієї проблеми науковець пропонує розробляти програм університетських дисциплін за алгоритмом "зворотнього дизайну курсу". Це означає, що викладачу спочатку потрібно описати, яких результатів навчання мають досягти студенти після завершення навчального курсу (написати  6–8 позицій). Після цього викладач має зрозуміти, які дії студентів продемонструють, що вони дійсно досягли результатів. Залежно від цих дій потрібно обирати методи контролю знань;
  • негнучкість формату семестрових екзаменів — в університетах зазвичай іспити є письмовими. Підсумкова оцінка за курс визначається як сума оцінки за екзамен (40 або 50 балів із 100) та оцінок результатів навчальної діяльності студента впродовж семестру (50-60 балів). Експерт наголошує, що ці параметри можна змінювати. Якщо студенти мають багато практичних і семінарських занять, то вони можуть отримувати 80% своєї підсумкової оцінки за навчання під час семестру, а інші 20% — під час іспиту. Автор також вказує, що формою іспиту може бути творче завдання, яке студенти можуть виконати вдома і наступного дня надіслати викладачеві;
  •  низький статус письмових студентських робіт —  недостатня кількість різноманітних текстів, написаних студентами, які навчаються на суспільних та гуманітарних спеціальностях. Викладач ХНУ наголошує, що письмові роботи мають бути центральним видом навчальної діяльності для таких спеціальностей.
Джерело матеріала
loader