Моніторинговий візит до Городищенської виправної колонії №96: підроблені особисті медичні книжки та неналежні умови утримання

В установі відремонтовані спальні приміщення, приміщення для психологічної, соціальної роботи. Однак адміністрація використовує працю засуджених в їдальні без її оплати, встановлюються штучні перешкоди для заміни невідбутої частини покарання більш м’якою, моніторинговій групі було надано підроблені особисті медичні книжки.

19 грудня 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Городищенська виправна колонія №96” (далі ГВК-96, установа, заклад).

Відбувся повторний загальний плановий візит без попереджень в ГВК-96, попередній візит був 22 серпня 2023 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали зібрані під час попереднього візиту, а також звіт Національного превентивного механізму (НПМ) при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях запобігання катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

Загальна інформація

Городищенська виправна колонія №96 є пенітенціарним закладом максимального рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини.

Установа розташована за адресою: 35341, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Городище.

Керівник закладу — Ткачук Юрій Анатолійович.

Установа складається з чергової частини, житлової і промислової зони, ДІЗО/ПКТ, медичної частини, дільниці посиленого контролю для утримання засуджених до довічного позбавлення волі.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається з 236,5 посад. Фактична чисельність — 217 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 17,5 співробітників. В установі по штату працює 3 психологи: один для персоналу і 2 для роботи з засудженими.

На момент візиту в установі трималося 302 засуджених, які мешкають в 8 відділеннях СПС. Установа розрахована на 602 особи.

Протягом 2024 року до ГВК-96 прибуло 136 засуджених. За 2023 рік в установі померло 2 особи, у 2024 році — 2.

У медичній частині на стаціонарному лікуванні перебувало 7 осіб. 19 засуджених на обліку ВІЛ/ СНІД. За даними, наданими керівництвом, до праці залучено 19 засуджених, які працюють за трудовим договором і 84 особи, які працюють за договором ЦПХ (договір цивільно-правового характеру).

На оперативному обліку перебувають: схильні до самогубства — 22 особи, схильні до членоушкодження — 22, до втечі — 6, злісних порушників режиму утримання — 16 осіб.

Через тяжке захворювання у 2023 році звільнено 1 людину. В установі 33 особи відторгнуті загалом. Протягом 2023 зі скаргами щодо неналежних умови утримання звернулися 3 особи, у 2024 році жодна людина не звернулася зі скаргами на неналежні умови утримання або неналежне надання медичної допомоги.

У рамках дослідження щодо відправки кореспонденції протягом першого півріччя 2023 року на адресу Уповноваженого Верховної ради з прав людини було відправлено 5 звернень і отримано 4 відповіді. Протягом 1 півріччя 2024 року таких звернень було 2 і отримано 7 відповідей.

До прокуратури протягом першого півріччя 2023 року було відправлено 5 звернень і отримано 5 відповідей, протягом першого півріччя 2024 року відправлено 8 звернень і отримано 3 відповіді.

До правозахисних організацій протягом 1 півріччя 2023 року було відправлено 36 звернень, протягом 1 півріччя 2024 року відправлено 4 звернення.

Електронних скарг протягом першого півріччя 2023 року відправлено — 3, протягом першого півріччя 2024 року — 1 скарга.

Протягом 2023 року зафіксовано 1 випадок тілесних ушкоджень під час прибуття і 10 випадків під час перебування в установі. Протягом 2024 року було зафіксовано 9 випадків застосування тілесних ушкоджень під час перебування в установі. В установі у власному користуванні засуджені мають 210 планшетів, 37 осіб мають зареєстровані електронні адреси (email).

Позитивні практики

Відремонтовані спальні приміщення з урахуванням особистого простору для засуджених, приміщення для психологічної, соціальної роботи, патріотичне забарвлення на території всієї установи.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб.

1. Обладнання дільниці КДіР не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання особистих речей засуджених; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень або їхнє неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

Разом з тим, у дільниці відсутня кімната для проведення виховної роботи, що створює суттєві перешкоди для організації та проведення заходів соціально-виховного характеру з новоприбулими засудженими.

Згідно з пунктом 1 та пункту 2 розділу ІІ Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу засуджених, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.11.2013 року за №1864/24396 (далі — Положення про КДіР), для організації роботи з новоприбулими засудженими наказом начальника установи створюється робоча група, до складу якої входять заступники начальника установи, начальники структурних підрозділів установи, психолог та медичний працівник.

Для планування цієї роботи щороку складається програма ознайомлення новоприбулих засуджених з порядком та умовами відбування покарання, яка затверджується начальником установи.

Разом з тим, під час конфіденційного спілкування з засудженими та аналізу службової документації, моніторингова група встановила, що члени робочої групи не повною мірою виконують заходи, передбачені програмою ознайомлення новоприбулих засуджених з порядком та умовами відбування покарання. Зокрема відмітки про проведення заходів з новоприбулими засудженими передбачених програмою, замість членів робочої групи вносив начальник дільниці КДіР. Робота медичного працівника мала формальний характер і зводилася до приймання засуджених для з’ясування їхніх звернень.

2.У порушення вимог пункту 2 Розділу І Положення про КДіР, прогулянкові дворики дільниці КДіР та медичної частини розташовані поруч зі спільним входом до будівлі. Зазначене призводить до того, що новоприбулі засуджені під час прогулянок мають можливість безперешкодно контактувати з засудженими, які перебувають на стаціонарному лікуванні або відвідують медичну частину, що суперечить вимогам ізоляції.

3. Під час відвідування дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО/ПКТ) встановлено, що у порушення пункту 3 розділу ХХ ПВР УВП радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ відсутня.

4.У порушення пункту 4 розділу IV Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 № 2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів) встановлено, що камери ДІЗО/ПКТ не обладнані кнопками виклику персоналу, що ускладнює оперативний контакт засуджених із працівниками установи.

5.У порушення вимог Норм забезпечення у ДІЗО/ПКТ відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання особистих речей засуджених; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; приміщення для роздягання; приміщення для одягання.

6. Під час перевірки ДІЗО/ПКТ встановлено, що засуджені, які відбувають дисциплінарне стягнення, тримаються у камерних приміщеннях по одному. Разом з тим, згідно з пунктом 53 21-ої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначено, що одиночне ув’язнення може мати надзвичайно руйнівні наслідки для психологічного, соматичного та соціального здоров’я цих осіб, які можуть виникати негайно та посилюватися залежно від того, як довго триває цей захід і наскільки невизначеним він є у часі. Крім того, воно може створювати умови для навмисного жорстокого поводження з ув’язненими поза увагою інших ув’язнених і персоналу в’язниці. CPT/Inf (2011) 28).

7. У камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя. Санвузли у деяких камерах не містять достатніх перегородок або дверцят (камера №12), які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

8. Прогулянкові дворики №№ 8,9,10,11 не обладнані достатнім укриттям від атмосферних опадів. Разом з тим, Комітет у другій Загальній доповіді зазначає, що щоденне перебування на свіжому повітрі повинне відбуватись на ділянці достатньої площі. Ділянка для прогулянок на свіжому повітрі має бути, наскільки це видається можливим, обладнана укриттям на випадок поганої погоди. (CPT/Inf (92) 3) пункт 48).

9. При відвідуванні сектору максимального рівня безпеки на зовнішніх дверях камер для тримання засуджених до довічного позбавлення волі встановлено розміщення поіменних карт з наданням інформації короткого опису злочинів, скоєних особами, які знаходяться в камерах. У своїй доповіді за результатами візиту до України в 2020 році Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, і окрім стигматизації, має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. ( CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

10. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом з тим, згідно з абзацом восьмого пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

11. Моніторинговою групою встановлено порушення, які можна трактувати, як неналежні умови утримання, зокрема недостатній рівень природного та штучного освітлення у камерних приміщеннях та доступ засуджених до питної води. Так, під час спілкування засуджені повідомили, що вимушені вживати воду з централізованого водопостачання.

У камерах для тримання засуджених через надмірну заґратованість та нестачу природного освітлення постійно увімкнено загальне освітлення. Згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь спальних, житлових кімнат має складати 150 Люкс. На приклад в камері №36 штучне освітлення зафіксовано 6,4 ЛЮКС.

12. Згідно з пунктом 3.1 Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5 (далі — Інструкції про умови праці), праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.

Разом з тим встановлено, що адміністрація установи використовує працю засуджених на посадах працівників відділення господарчого обслуговування в їдальні без її оплати. Так, під час конфіденційного спілкування та аналізу документації встановлено, що засуджений Г. працює без укладання трудового договору на посаді кухаря з початку року. Зокрема при перевірці журналу огляду працівників їдальні медичними працівниками встановлено, що у період з січня по грудень 2024 року, за винятком червня, засуджений Г. щодня оглядався медичними працівниками перед початком роботи.

Крім того, у порушення статті 119 КВК України, статті 52 Кодексу законів про працю України та Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, моніторинговою групою було встановлено, що тривалість робочого дня засуджених з господарського обслуговування в їдальні є більшою за 8 годин та сягає 10-11 годин на день.

13. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5, в їдальні установи щодня залишаються добові проби кожної страви раціону. Відбір проб здійснює кухар з казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я в чистий посуд з кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі. Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4 до +8 °C. Проби страв кожного приймання їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного приймання їжі наступного дня. Разом з тим, у порушення зазначеного, моніторинговою групою під час огляду приміщення їдальні встановлено відсутність проб обідніх страв.

14. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

15. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні пральні, лазні, душової ДІЗО/ПКТ, не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції. Під час спілкування з новоприбулими особами, які перебували у дільниці КДіР та перевірки Книги обліку відвідування лазні установи було встановлено, що у порушення вимог пункту 4 розділу ХХІІ ПВР УВП та пункту 3.19 розділу ІІІ Положення, виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил належним чином не забезпечується. Санітарна обробка засуджених, які прибувають до установи, не здійснюється. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні та душової дільниці ДІЗО не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

16. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі складає 17,5 посад (7,5%). Некомплект середнього та старшого начскладу — 9 посад. Некомплект рядового та молодшого начскладу — 5 посад. Некомплект працівників, які не мають спеціальних звань — 3,5 посади.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку із чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

17. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією установи встановлюються штучні перешкоди для реалізації норм, що передбачають можливість заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, а також для застосування умовно-дострокового звільнення, що суперечить принципу поетапної реінтеграції засудженого в суспільство.

Так, згідно з наданою інформацією, протягом 11 місяців 2024 року в установі проведено 24 засідання комісії щодо застосування до засуджених заохочувальних норм, які передбачені чинним законодавством.

Під дію ст. 81 КК України підпадало 40 засуджених, комісією установи розглянуто 40 матеріалів, усім засудженим відмовлено в направленні матеріалів в суд щодо умовно-дострокового звільнення, як таким, що не стали на шлях виправлення.

Під дію ст.82 КК України підпадало 41 засуджених, комісією розглянуто 41 матеріалів, усім засудженим відмовлено в направлення матеріалів в суд, як таким, що не стали на шлях виправлення.

Під дію ст. 101 КВК України підпадало 11 засуджених, комісією установи розглянуті матеріали на 11 засуджених, всім відмовлено в переведенні на інший рівень безпеки, як таким, що не стали на шлях виправлення.

Під дію ст.ст. 101, 151-1 КК України підпадало 61 засуджений, комісією розглянуто 61 матеріал, 50 засудженим відмовлено в переведенні до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки та в колонію середнього рівня безпеки, як таким, що не стали на шлях виправлення, 11 засудженим — задоволено.

18. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок) засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних з посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників) та переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення i вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Разом з тим, моніторинговій групі було надано підроблені особисті медичні книжки форми № 1-ОМК оформлені на засуджених з-поміж господарського обслуговування, до яких було внесені відомості щодо проходження медичних оглядів та виданих державною установою “Городищенська виправна колонія №96” з відповідним записом у документі.

Разом з тим, особиста медична книжка форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194, є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такий документ (яка має ліцензію на медичну практику та акредитаційний сертифікат), а саме, закладом охорони здоров’я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. Державна установа “Городищенська виправна колонія №96” до таких закладів не відноситься.

Медична частина №96 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України у Волинській Рівненській областях

Завідувач медичної частини №96 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Волинській Рівненській областях (далі — медична частина) — Кожан Юрій Святославович.

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі медичної частини.

1. Моніторинговою групою було встановлено, що у медичній частині цілодобово перебувають двоє засуджених, які самовільно облаштували собі спальні місця та виконують функцію днювальних. Таким чином керівництво установи та медичний персонал делегували засудженим право щодо здійснення організації постійного нагляду за засудженими в стаціонарі та контролю за дотриманням ними внутрішнього розпорядку дня.

Разом з тим, Комітет неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та в якості санітарів. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2005 році (пункт132. CPT/Inf (2007) 22), у 2013 році (пункт 151.CPT/Inf (2014) 15), у 2017 році (пункт 86. CPT/Inf (2018) 41).

2. У порушення пункту 8 частини 5 глави 2 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у стаціонарі відсутній ізолятор для осіб із розладами психіки для засуджених які становлять небезпеку для оточення.

3. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.09.2016 року №970, встановлено відсутність у медичній документації (медичній карті № 025/о або № 003/о) підписаної пацієнтом усвідомленої згоди особи на проведення психіатричного огляду.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part).

4. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб із наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб із опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків.

Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

5. Під час перевірки ДІЗО/ПКТ моніторами було встановлено , що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я виконувати розпорядок дня може та є працездатним.

Виявлені факти, засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в ДІЗО/ПКТ. Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я.

Разом з тим, Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20 ) пункт 104).

6. У порушення вимог пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України 02 лютого 2024 року №186, примірники довідки форми № 511/о не долучаються до форми первинної облікової документації № 025/о “Медична карта амбулаторного хворого”, а зберігаються окремо.

Разом з тим, відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Третьої Загальної доповіді Комітету, де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади. (CPT/Inf(93)12-part).

7. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено у пункті 3 розділу І, глави II Порядку. Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

8. Медична частина не забезпечена працюючим флюорографічним/рентгенологічним обладнанням, внаслідок чого засудженим та ув’язненим не проводяться діагностичні обстеження органів грудної порожнини з метою своєчасного виявлення захворювань органів дихання, що свідчить про неможливість проведення ранньої діагностики туберкульозу в медичному закладі.

9. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги. Крім того, моніторинговою групою встановлено, що серед видів стоматологічної допомоги практикується тільки видалення (екстракція) зубів, що обмежує право пацієнтів на отримання належної стоматологічної допомоги.

10. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (10 осіб станом на 19.12.2024 року) з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їх здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

11. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

12. Диспансерний нагляд здійснюється за 25 особами, які мають інвалідність. Із них I гр. — 0 осіб Ⅱ гр. — 7 осіб; Ⅲ гр. — 18 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що 8 осіб, які мають інвалідність, не мають індивідуальну програму реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

13. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

14. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

15. Під час спілкування із засудженими та огляду медичних кабінетів, палат та інших приміщень, моніторинговою групою було встановлено, що медичними працівниками продовжується практика проведення медичних оглядів та медичних маніпуляцій засудженим крізь ґрати.

Разом з тим Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню регулярно критикує надмірні заходи безпеки та вважають неприпустимими такі практики, оскільки вони посягають на гідність ув’язнених, перешкоджають розвитку належних відносин між медичним персоналом і пацієнтом і, можливо, заважають встановленню об’єктивного медичного висновку. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2009 році (129.CPT/Inf (2011) 29) 2012р. (50 CPT/Inf (2013) 23).

16. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил санвузол в ізоляторі для інфекційних хворих не обладнаний дверцятами , у зв’язку з чим не дотримується право засуджених на приватність.

17. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5 засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

Рекомендації:

1. Забезпечити дотримання Норм забезпечення дільницю КДіР щодо відповідних приміщень;

2. Забезпечити належну роботу робочої групи щодо організації роботи з новоприбулими;

3. Забезпечити радіофікацію в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ;

4. Забезпечити камери ДІЗО/ПКТ кнопками виклику персоналу;

5. Забезпечити відділення ДІЗО/ПКТ наявністю відповідних приміщень згідно Норм забезпечення;

6. Припинити практику одиночного утримання в камерах ДІЗО/ПКТ;

7. Забезпечити камери ДІЗО/ПКТ санвузлами з достатніми перегородками або дверцятами;

8. Забезпечити прогулянкові дворики належним укриттям від атмосферних опадів;

9. Припинити практику розміщення на дверях камер поіменних карт з інформацією, що містить персональні дані;

10. Припинити практику відкритого носіння персоналом спецзасобів;

11. Забезпечити належне освітлення в житлових приміщеннях;

12. Припинити практику використання праці засуджених без укладання трудових договорів;

13. Усунути порушення в організації лазне-прального обслуговування;

14. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №96 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України у Волинській Рівненській областях;

15. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;

16. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;

17. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі;

18. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог;

19. Забезпечити медичну частину рентген апаратом для своєчасного проведення рентгенологічних досліджень;

20. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією, та видачу особистих медичних книжок;

21. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;

22. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;

23. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених та ув’язнених осіб;

24. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;

25. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, в тому числі дентальним рентген-апаратом;

26. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх у дільницю ДІЗО/ПКТ;

27. Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та установі;

28. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні);

29. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;

30. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.