![Про Україну без України: що треба знати про першу розмову Трампа з Путіним і чого чекати далі](https://thumbor.my.ua/qpAWbIjBptY_IS5YUowHApEKM04=/800x400/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fac3fdd622e1fa5860940a72dfaa08773.jpg)
Про Україну без України: що треба знати про першу розмову Трампа з Путіним і чого чекати далі
У середу, 12 лютого, Дональд Трамп спочатку поговорив телефоном із Путіним, а одразу після цього – з Володимиром Зеленським, зробивши низку неоднозначних заяв.
Проте почати, перш за все, треба з того, що у середу, 12 лютого, відбулася перша оголошена телефонна розмова Трампа з Путіним. Підкреслимо, що саме публічно оголошена. Бо Трампа безліч разів питали про його контакти з очільником Кремля, які він прямо не підтверджував, але й не спростовував. Одразу після цього Трамп поговорив телефоном з Володимиром Зеленським, який на той час вже зустрівся в Києві з міністром фінансів США Скотом Бессентом. Вже у п’ятницю, 14 лютого, переговори України та Америки продовжаться на майданчику Мюнхенської безпекової конференції, де президент Зеленський матиме зустріч із віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і спецпредставником Трампа по Україні та Росії Кітом Келлогом.
Черговість телефонних розмов Трампа, його подальших неоднозначних коментарів і незалученість європейців до переговорів з Росією збурили не лише українське суспільство, а й багатьох в Євросоюзі. У спільній Паризькій заяві міністри закордонних справ Франції, Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі та представники ЄС підкреслили, що готові зміцнювати підтримку України й очікують участі України та Європи в будь-яких переговорах. У соцмережі Х багато європейських посадовців висловили слова підтримки Україні, підкреслюючи неприпустимість одноосібних переговорів з Путіним. Дописували про це й колишні соратники Трампа по його першому президентському терміну.
Навряд чи це вплине на думку Трампа та його підхід до спроб зупинити війну Росії проти України. У Кремлі заявили, що вже почали підготовку до зустрічі Путіна з Трампом. Багато західних ЗМІ пишуть, що долю України вже вирішили без України та Європи. Тож, чого очікувати далі? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Жодної конкретики: Друга світова, втрати і переговори
У середу, 12 лютого, Путін отримав те, до чого прагнув майже від самого початку повномасштабної війни проти України.
По-перше, завіси міжнародної ізоляції немає. Путін більше не ізгой. Лідер демократичного світу поговорив із міжнародним воєнним злочинцем, який вбив тисячі й тисячі людей.
По-друге, розмова, де обговорювалася доля України та Європи, відбулася без самої України та Європи. І, хоч Трамп одразу після переговорів з Путіним поговорив телефоном з президентом Зеленським, у дописі на Truth Social про розмову з очільником Кремля американський президент написав:
"Ми також домовилися про те, що наші відповідні команди негайно розпочнуть переговори, і ми почнемо з телефонного дзвінка президенту України Зеленському, щоб проінформувати його про розмову, що відбулася, що я і зроблю прямо зараз".
Крім того в цьому ж дописі Трамп повідомив, що "домовився дуже тісно працювати разом (із Росією - Ред.), в тому числі відвідавши країни один одного". Навряд чи Путін поїде до Америки, або Трамп – до Росії. Проте їхня зустріч, про яку вже публічно говорять у Кремлі, найближчим часом цілком можлива. Багато хто намагався передбачити перші кроки Трампа щодо спроб покласти край війні Росії проти України. Проте, ще влітку 2024 року спецпосланник Трампа з особливих доручень Річард Гренелл сказав в одному з подкастів: "Хочете зрозуміти, що Трамп робитиме після вступу на посаду? Те ж саме, що і під час першого президентського терміну".
Тому зараз Трампу нічого не завадить організувати великий саміт із Путіним. Всередині США відсутня система стримувань і противаг, здатна його зупинити. До того ж, судячи з постів Трампа про Росію, заклики до Путіна та розмову з ним, можна припустити, що він і його команда перебувають у полоні російських наративів про історію. Трамп вже не вперше згадує про те, як США та Росія "успішно боролися разом під час Другої світової війни", а власне сама "Росія втратила десятки мільйонів людей", як і США.
За підсумками переговорів із Путіним Трамп також дописав, що доручає своїй команді – держсекретарю Марко Рубіо, директору ЦРУ Джону Реткліффу, раднику з нацбезпеки Майку Волтцу та спецпосланнику з питань Близького Сходу (який був у Москві у вівторок, 11 лютого, забираючи помилуваного Путіним американського вчителя Марка Фогеля) Стіву Уіткоффу "очолити переговори". Що цікаво, тут немає прізвища Кіта Келлога, який є спецпредставником Трампа по Україні та Росії, що може свідчити про те, що він не входить до найближчого кола довірених осіб президента США.
Допис Трампа про розмову з Зеленським був більш стислим. Він підкреслив, що український президент, як і очільник Кремля, хочуть укласти мир, та згадав про зустріч у п’ятницю, 14 лютого, в Мюнхені, де делегацію США очолюватимуть віцепрезидент Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо. Проте одразу після цього, під час спілкування з пресою, відповідаючи на запитання, чи вважає Трамп Україну рівноправним учасником цього мирного процесу, він відповів:
"Це цікаве запитання. Я думаю, що вони мають укласти мир. Їхній людей вбивають, і я думаю, що вони повинні укласти мир. Я сказав, що це негарна війна, щоб у неї вступати. Гадаю, вони повинні укласти мир. Ось, що я думаю".
НАТО і території: поступки Путіну та реакція Європи
Реакція Європи була передбачуваною. Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас наголосила, що будь-яка мирна угода, укладена за спинами України та Європи, приречена на провал, адже для її імплементації якраз і необхідні Європа та Україна. Порівнюючи це з часами Другої світової, про яку Трамп згадував у розмові з Путіним, Каллас зазначила, що нинішню ситуацію можна порівняти з 1938 роком.
"Ми перебуваємо у ситуації, коли Чехія вирішила дати відсіч, і єдине, чого від нас чекають – підтримати їх зброєю чи будь-чим, чого вони потребують, аби уникнути Другої світової війни. І зараз ми повинні допомогти Україні оборонятися від агресії, аби не сталося ширшого конфлікту", – додала очільниця дипломатії ЄС.
Дійсно, після першої оголошеної публічно телефонної розмови Трампа з Путіним багато хто порівнював те, що відбувається зараз, з 1938 роком. Наприклад, колишній прем’єр Швеції Карл Більдт дописав в Х, що "це, безперечно, інноваційний підхід до переговорів — йти на дуже серйозні поступки ще до їхнього початку, навіть Чемберлен не падав так низько в 1938 році, і той Мюнхен все одно закінчився дуже погано". За словами президента Зеленського, Україна не прийме будь-які домовленості, які будуть ухвалені без України та ЄС, який теж має бути стороною переговорів. До того ж, просто поговорити та зустрітися з Путіним, легалізувавши воєнного злочинця та вбивцю на міжнародній арені, замало. Треба, щоб і Росія виконала взяті на себе зобов’язання.
Щодо першої умови Путіна – відмови України від вступу до НАТО – на Заході, вочевидь, вже давно склався консенсус. Спілкуючись із пресою після розмови з Путіним, Трамп заявив, що особисто не вважає практичним, щоб Україна була членом НАТО. За його словами, росіяни давно говорять, що Україна не може йти в НАТО. "Мені це підходить", - додав Трамп. Вже в четвер, 13 лютого, після зустрічі з міністром оборони США Пітом Гегсетом у Брюсселі, генсек НАТО Марк Рютте також зробив неочікувану й доволі контраверсійну заяву:
"Ніколи не було домовленості, що коли б не починалися мирні переговори, ці мирні переговори закінчувалися в будь-якому разі та завжди членством в НАТО. Незалежно від результатів мирних переговорів Альянс має впевнитися, що Путін ніколи не спробує знову напасти на Україну, і такі гарантії можуть мати різні форми. Але Україні ніколи не обіцяли, що в межах мирної угоди вони будуть у НАТО", – сказав Марк Рютте, додавши, що Путін сильний переговорник.
Проте Путін, вочевидь, вимагатиме юридичного закріплення відмови України від вступу до НАТО. Це можуть бути як відповідні зміни до української Конституції, так і певний міжнародний меморандум за підписами наприклад США, України та Росії.
Другою умовою Кремля, яку Москва запише в майбутньому документі про умови встановлення режиму припинення вогню, стане відхід Сил оборони України на адмінмежі чотирьох українських областей – Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської – які Путін незаконно записав до російської конституції ще у вересні 2022 року. Важко уявити, як Україна на це погодиться.
До того ж, у французькому МЗС нагадали, як Росія "виконувала" Мінські домовленості. За словами міністра закордонних справ Франції Жанн-Ноеля Барро, десять років тому було підписано другий Мінськ, який також встановлював режим припинення вогню. "Багаторазово порушений, він не втримав Росію від вторгнення у 2022 році. Якщо ми хочемо стійко відбити загрозу й забезпечити мир, нам доведеться робити більше і краще", – додав міністр.
Проте Трамп і його команда вочевидь вважають, що війна не закінчується, бо ніхто до цього не говорив і не зустрічався з Путіним. А змусити Росію сісти за стіл переговорів можуть не ще більші санкції, а поступки з боку України і зупинка надання Києву військової допомоги. Хоч під час візиту до Києва міністр фінансів США Скотт Бессент і запевнив, що США продовжать підтримувати Україну "так довго, як доведеться", вже у четвер, 13 лютого, міністр оборони США Піт Гегсет зазначив, що "майбутнє фінансування, менше або більше, може бути предметом переговорів". Тож, це не агресор має вивести свої війська з чужої землі, а жертві треба перекрити кисень, щоб вона перестала чинити спротив.
"Ейзенхауер вірив у міцні відносини з Європою. Однак наприкінці свого президентства навіть він був стурбований, що Європа недостатньо опікується власною обороною, ледь не зробивши з дядька Сема лоха. Що ж, як і президент Ейзенхауер, ця адміністрація глибоко вірить в альянси, але будьте певні: президент Трамп нікому не дозволить перетворити дядька Сема на дядька Лоха", – заявив Піт Гегсет.
У четвер, 13 лютого, майже всі європейські лідери дописали в соцмережах, що будь-які переговори з Росією про долю України мають включати Європу та, власне, саму Україну. Київ вже публічно озвучив свою позицію. Черга за об'єднаною Європою, яка потрібна Трампу, що б він там не говорив. Адже, як правильно зазначила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в січні цього року, взаємна торгівля США та ЄС - це $1,5 трлн. На кону дуже багато. Особливо, якщо команда Трампа ставить собі за головну мету протистояння з Китаєм.
![loader](/files/images/preloader.gif)
![loader](/files/images/preloader.gif)