Без лікарів, але надія є: як Україні вирішити питання нестачі медиків
Без лікарів, але надія є: як Україні вирішити питання нестачі медиків

Без лікарів, але надія є: як Україні вирішити питання нестачі медиків

Від початку повномасштабного вторгнення медичні працівники поступово почали змінювати країну – мігрувати за кордон. Чи є у держави рішення, як поповнити нестачу медперсоналу в лікарнях та поліклініках та як змінюється ціна здоров’я в Україні, дослідив Фокус.

Дефіцит медперсоналу в закладах, велика кількість лікарів пенсійного віку та брак вступників до українських медуніверситетів — це лише деякі гострі проблеми у галузі української медицини під час війни. Щодо абітурієнтів, то попри те, що збільшується кількість місць на державне замовлення, за інформацією міністра охорони здоровʼя Віктора Ляшка, 2024 року їх не заповнили на 100%. Чи є рішення питання кадрового забезпечення медичних закладів, разом з експертами з’ясовував Фокус.

Гостре питання: чому виник брак вступників до медичних вишів

Згідно зі статистикою вступу 2024 року, у ньому взяли участь 189 463 українських абітурієнти, що на 33% менше, ніж 2023-го (тоді було 282 374 людини). Причому спеціальність "Медицина" не увійшла до десятки найпопулярніших серед вступників і посіла лише 13-те місце із 13 953 заявами, про що свідчить дослідження порталу Education.ua. 2024 року найбільше вступників виявили бажання навчатися на спеціальності "Психологія", що вперше очолила рейтинг за кількістю заяв абітурієнтів (47 672). Популярними для вступу стали також "Менеджмент", який опинився на другому місці (46 402 заяви) і "Філологія" (43 198 заяв).

У вступі 2024 року, у ньому взяли участь 189 463 українських абітурієнти, що на 33% менше, ніж 2023-го (тоді було 282 374 людини). Причому спеціальність "Медицина" не увійшла до десятки найпопулярніших серед вступників і посіла лише 13-те місце із 13 953 заявами

Менша кількість заявників на медичні спеціальності пояснюється декількома чинниками. По-перше, багато потенційних абітурієнтів вже мешкають за кордоном та вступають на навчання там. По-друге, вступити на бюджет до медвишів традиційно доволі важко через високий конкурсний бал. До того ж, якщо йдеться про контракт, його вартість чимала — 55-80 тис грн за рік навчання. Є й ще одна причина деякого охолодження уваги молоді до медичних університетів — медики є військовозобов’язаними та можуть бути мобілізовані до лав ЗСУ.

Спеціальність Медицина не входить до списку найпопулярніших серед вступників
Фото: Київстар

Брак вступників до медичних вишів навіть підштовхнув МОЗ до експериментального проєкту, що реалізовуватимуть на базі Львівського медичного університету. Завдяки нововведенню, студенти зможуть поєднувати клінічну базу з практичною, зазначив Віктор Ляшко.

"Виписали постанову уряду, яка дозволяє нам поєднати клінічну базу з практичною. Об'єднати підходи до формування цих кафедр, щоб студенти з першого курсу мали доступ до пацієнта. Спочатку догляд, потім молодший медичний працівник, сестринський, і щоб він весь час був у процесі та розвивався. Цим самим ми будемо мотивувати випускників шкіл приходити до медичних вишів. У такий спосіб поповнювати лави наших медичних працівників", — додав він.

Брак кадрів у медичній галузі спричиняє саме мала кількість молоді, яка вступає до медичних вишів зараз, і така проблема буде загострюватися

Тим часом, як розповіла Фокусу директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько, брак кадрів у медичній галузі спричиняє саме мала кількість молоді, яка вступає до медичних вишів зараз, і така проблема буде загострюватися.

"Складність медичної тематики полягає в тому, що, аби стати медиком, треба навчатися і отримати не просто диплом, але й пройти ординатуру. І це дуже довготривалий шлях. Тому достатньо швидко ми не перенавчимо фахівців. Якщо з інших професій можна за пару тижнів чи місяців людину "поставити у стрій", припустимо, до станку, за касу супермаркету, то в медичній сфері такого не буде. Там існують інші вимоги, система підготовки. Тому те, що ми зараз втратили, це втрати на довготривалий період, довгі роки. Ми їх швидко не відновимо. Популярність цих професій трошки нижча, зокрема через мобілізацію та військовий облік. Попит на ці професії, з огляду на кількість абітурієнтів, впав. І це велика проблема для України, адже це невідновлювальний ресурс. Таких фахівців дуже довго навчати", — каже Наталія Слинько.

Медична галузь в Україні відчуватиме дефіцит трудових ресурсів ще довгий час, навіть після закінчення війни
Фото: pexels.com

Хто формує лікарські кадри під час війни: експерти про тенденції у медичній галузі

За інформацією керівників державних установ медицини, дефіцит працівників зараз скорочують за рахунок інтернів, які прибувають з інших міст. Так, наприклад, у медичних закладах Миколаївської області не вистачає майже 1200 лікарів, про що повідомила очільниця управління охорони здоров'я Миколаївської обласної військової адміністрації Ірина Ткаченко.

"Станом на сьогодні дефіцит лікарів становить майже 1200 осіб, що складає 32%. Крім того, понад 850 лікарів (31%) — старші за 60 років", — сказала Ірина Ткаченко.

За її словами, Управлінням охорони здоров'я було подано замовлення на 300 інтернів до області, приїхали 58 спеціалістів, які навчаються на бюджетній формі, та 28 студентів-контрактників.

Те, що на тлі дефіциту кваліфікованих кадрів в Україні найважче знаходити фахівців у галузі медицини та фармацевтики, підтверджують і дані порталу із пошуку роботи Work.ua.

Кваліфікованих кадрів — подвійна нестача. На жаль, такою є тенденція вже впродовж кількох останніх років, але під час повномасштабної війни вона загострилась

За словами PR-менеджерки порталу Вікторії Білякової, кваліфікованих кадрів — подвійна нестача. На жаль, такою є тенденція вже впродовж кількох останніх років, але під час повномасштабної війни вона загострилась.

Найбільше ринку бракує людей із профільною освітою та фаховими навичками. Через це роботодавцям доводиться переглядати підхід і вимоги до найму. Наприклад, приймати на роботу людину нижчої кваліфікації та інвестувати в навчання, а також систематично підвищувати оклади. Ще один спосіб кадрового поповнення — наймати фахівців, які вже вийшли на пенсію, але мають змогу та бажання знову долучитись до роботи за своєю спеціальністю.

Із експерткою з кадрів погоджується генеральна директорка "Клініки Медіком" Маргарита Мальована, яка каже про те, що зарплати мають значення для залучення фахівців.

Важливо Лікарі втратять бронь та підуть до ЗСУ: які спеціалісти потрібні війську

"Я зараз бачу по середньому медичному персоналу й адміністративних посадах велику залежність людей від зарплати. Насправді зарплата завжди була вагомою складовою мотивації, проте якщо на рішення лікарів продовжувати працювати у клініці, а це кадри з більш високою кваліфікацією — впливає багато чинників, то медичні сестри, молодший медичний персонал орієнтуються на зарплату. У Києві їх не вистачає, тому багато хто їздить із передмістя, витрачаючи не тільки час, а гроші на дорогу, і тому буквально складають копієчку до копієчки. Якщо я, як керівниця, бачу, що ми відкриваємо вакансії і довго не можемо їх закрити, то єдиний правильний шлях — швидко піднімати заробітні плати, а не збирати керівників і розказувати їм, що ми чекаємо кінця війни. Реальність така, що на цьому етапі вплив грошей є більшим, ніж раніше, коли люди трималися роботи, бо звикли до неї, мають гарні відносини з колегами і все влаштовує", — каже Маргарита Мальована.

Дефіцит медперсоналу в закладах, велика кількість лікарів пенсійного віку та брак вступників до українських медуніверситетів — це лише деякі гострі проблеми у галузі української медицини під час війни
Фото: Northeast Philadelphia Medical

Попри це, експертка не вважає, що кількість фахівців зменшується, як це було три роки тому — на початку повномасштабного вторгнення.

"Активне пересування в межах країни та за її межі тривало два роки. Раніше ми радо приймали лікарів з Харківської, Запорізької, Дніпровської областей. Зараз переміщаються лише люди із зон активних бойових дій. Але це не великі міста і не критична маса людей, яка може вплинути на ринок праці. Із Запоріжжя, Кривого Рогу, Сум, великих міст, які знаходяться ближче до лінії фронту, переміщення я не спостерігаю", — каже експертка.

Які вакансії пропонуються наразі лікарям в Україні у приватному секторі*

  • сімейний лікар, загальної практики — 25 000-57 000 грн.;
  • лікар-кардіолог — 20 000 грн.;
  • лікар УЗД — 40 000-50 000 грн.;
  • лікар-офтальмолог — 30 000-40 000 грн.;
  • лікар-нефролог — 20 000-22 000 грн.;
  • лікар-отоларінголог — 30 000-60 000 грн.;
  • лікар-онколог — 35 000 грн.;
  • лікар-косметолог — 60 000 грн.;
  • лікар стоматолог-терапевт — 50 000 грн;
  • асистент лікаря-стоматолога, медична сестра — 22 500-25 000 грн.

*дані порталу Work.ua

Щодо українських фахівців, які виїхали за кордон, то, як каже Маргарита Мальована, всі, хто хотіли, вже повернулися, тож на великий приплив кадрів з-за кордону керівники не очікують навіть після зупинки бойових дій.

"Коли закінчиться повномасштабна війна, якийсь невеликий відсоток людей все ж повернеться, але не варто особливо на це розраховувати. Три роки, якщо говорити про цю ситуацію з точки зору сьогодення, це великий проміжок часу, за який люди встигли знайти себе. Якщо хтось ще не знайшов, то йде шляхом пошуку не в Україні. Тому ринок праці формують ті, хто зараз перебувають на місцях, і для того, щоб чекати, що з’являться нові люди, передумов я поки не бачу", — каже експертка.

Із керівницею клініки погоджується фахівчиня з кадрів Наталія Слинько.

Спеціалісти повертаються із різних причин, і робота не є найважливішим мотиватором

"Спеціалісти повертаються із різних причин, і робота не є найважливішим мотиватором. Зазвичай нашим лікарям важко підтвердити свої дипломи за кордоном. Проте впродовж цих років багато хто з них і мову вивчив, і екзамени здав", — додає Наталія Слинько.

На вартість послуг у медичних закладах впливають такі чинники, як інфляція, вартість імпортного обладнання, індекс, на який зростають зарплати
Фото: pexels.com

Ціни зростають: що з вартістю лікування в Україні

Як вже повідомляв Фокус, на тлі прискорення інфляції зросли і споживчі ціни в Україні. У медичній галузі прослідковується та ж сама тенденція. За час повномасштабного вторгнення приватні клініки кілька разів планово підвищували вартість послуг, проте катастрофічного стрибка не було, особливо у порівнянні з ціновим позиціонуванням до повномасштабної війни чи пандемії коронавірусу. Фахівці зазначають, що нині ціни на послуги в комерційних закладах стали навіть більш доступними. Проте не лише тому, що заклади намагаються вирівнювати їх за рахунок прибутку.

"Ціни дійсно зростають, і це ні для кого не новина. Але, якщо раніше ми були орієнтовані на більш дорогий сегмент — це пацієнти з доходом вище середнього, то сьогодні орієнтуємося на середній клас. Можливо, це зумовлено тим, що людей, які мають гроші в Україні, стає менше й менше", — додає керівниця клініки Маргарита Мальована.

В подальшому на вартість послуг у медичних закладах впливатимуть такі чинники, як інфляція, вартість імпортного обладнання, індекс, на який зростають зарплати. Так чи інакше, ніхто в країні не орієнтується на те, що в 2025 році лікуватись можна буде дешевше, ніж минулого року.

Теги за темою
Україна Медицина лікарі ціни
Джерело матеріала
loader