Відкриття Реєстру пошкодженого та знищеного майна — шанс здешевити страхування воєнних ризиків

Реалізація великих інвестиційних проєктів в Україні залежить від забезпечення страхування воєнних ризиків. Своєю чергою вартість і доступність такого страхування залежить від надійності даних про ризики обстрілів.

До того ж така інформація важлива для моніторингу та контролю коштів на проєкти відбудови.

І так, час для дискусії щодо балансу ризиків та прозорості даних про пошкоджене й знищене майно вже настав.

Бізнес має потребу в страхуванні воєнних ризиків

Воєнні ризики стали однією з причин зниження бізнес-активності в Україні. Так, зокрема, в стратегіях розвитку та бізнес-планах почали враховувати ризики пошкодження чи знищення майна, бойових дій чи окупації територій. Це призводить до нерентабельності значної кількості проєктів іще на етапі планування.

За оцінками Світового банку, 2024 року бізнес України потребував 400 млн дол. на страхування воєнних ризиків. На тлі цих потреб у нашій країні поступово напрацьовується практика страхування воєнних ризиків.

У листопаді 2023 року стартувала програма Unity, покликана забезпечити доступне страхування постачання зерна та інших продовольчих товарів. Із початку 2024 року програму розширили на всі судна, що перевозять невійськові вантажі. Це допомогло підтримати економіку України та пожвавити експорт.

Агенція з гарантій інвестицій MIGA, що належить до групи Світового банку, надала 185 млн дол. гарантій політичних ризиків, включно з воєнними, для українських компаній.

Урядове агентство США з міжнародного розвитку DFC 2024 року надало 357 млн дол. для страхування та перестрахування політичних ризиків.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) запустив програму для перестраховиків розміром у 110 млн євро, яка допоможе українським страховикам надати покриття на більш як мільярд євро для транспортних засобів і товарів у дорозі.

Українські страхові компанії також пропонують послуги страхування бізнесу, транспортних засобів, життя та здоров’я від воєнних ризиків.

Механізми є, й вони полегшують життя українському бізнесу.

Доступність даних визначає ціну страхування

Вартість страхування визначають на основі статистичних даних про частоту настання ризикових подій. Наразі внески за страхування воєнних ризиків можуть становити 3–4% річних від суми інвестицій (за умови залучення міжнародних перестраховиків).

За відсутності доступної статистики страхові компанії часто завищують ціни. Це передусім характерно для міжнародних компаній та організацій, які сприймають усю територію України як зону активних бойових дій.

Доступ до достовірної статистики щодо обстрілів наразі обмежений. Звісно, страховики можуть налагодити моніторинг офіційних повідомлень органів влади чи медійних ресурсів, але цей підхід є складним, дорогим і ненадійним.

Натомість їм необхідна інформація про ймовірність уражень і масштаби наслідків з урахуванням географії, типів об’єктів, близькості до типових цілей тощо.

Необхідні дані є, але досі не оприлюднені

Інформація про воєнні пошкодження цивільних об’єктів акумулюється в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ). Відповідно до статті 14 Закону України «Про компенсацію…», ці дані мають бути відкритими та загальнодоступними.

Громадські організації, зокрема BRDO, з часу створення РПЗМ наполягають на його оприлюдненні у формі відкритих даних, наголошуючи на важливості прозорості та підзвітності у відбудові.

Та попри заклики громадськості Міністерство розвитку громад і територій України й досі не оприлюднило даних РПЗМ через позицію деяких інституцій українського сектору безпеки й оборони, який вбачає в цьому ризики.

Ризики, пов’язані з оприлюдненням даних про пошкодження та руйнування, справді є. Зокрема це може допомогти РФ оцінювати результативність ракетних обстрілів.

Позицію сектору безпеки й оборони, який пропонує обмежити доступ до інформації РПЗМ, залишивши дані в дуже скороченому й узагальненому вигляді, можна зрозуміти.

Парадоксально, але через суперечності між громадськістю та сектором безпеки й оборони жодних даних наразі не оприлюднюють, і страхові компанії змушені покладатися на неформальні джерела. Як компроміс РНБО пропонує створити спеціалізовану платформу з інформацією про можливі російські обстріли для авторизованих користувачів страхового ринку в усьому світі. Реалізація цього проєкту потребуватиме значних часових і фінансових ресурсів, а також знівелює сьогоднішні спроби обмежити доступ до інформації.

Баланс безпеки й доступності даних має бути в пріоритеті бізнесу

Пошук форми, в якій користувачі отримають необхідні дані без компрометування чутливої інформації, є передусім завданням Мінінфраструктури як розпорядника цієї інформації.

Серед можливих рішень може бути:

• оприлюднення даних із затримкою в 6–12 місяців;
• запровадження географічних обмежень або обмежень за типом пошкоджених об’єктів.

Навіть узагальнена статистика буде кращою, ніж цілковита відсутність інформації.

Бізнес і галузеві асоціації мають визначити свої потреби в даних і активно долучитися до адвокації, адже доступність даних безпосередньо впливає на їхні фінансові результати. Насамперед це стосується страхового бізнесу та проєктів зі значними капітальними інвестиціями.

Своєю чергою громадськості в наступних адвокаційних кампаніях слід наголошувати на важливості даних реєстру для стимулювання бізнес-активності та залучення інвестицій. Адже адвокація оприлюднення даних РПЗМ, орієнтована виключно на забезпечення прозорості відбудови, наразі не принесла відчутних результатів.