/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2Fdffe6b740b001cda2c62293d58dbba9e.jpg)
Борги за комуналку: коли можливий арешт та примусова реалізація майна
В Україні передбачено кілька етапів "санкцій" для споживачів, які заборгували за житлово-комунальні послуги. Можлива й втрата майна, зокрема житла. Про це заявив юрист Роман Ухов у коментарі "Суспільному".
Якщо домогосподарство прострочило оплату за комунальні послуги, то на першому етапі може бути застосовано санкцію у вигляді нарахування пені. Розмір пені становить не більше 0,01% від суми боргу кожний день прострочення. Загальний розмір не може перевищувати 100% загальної заборгованості.
У разі подальшого ігнорування платіжок комунальні підприємства можуть застосувати другий "важіль впливу" - відключення послуг, за які накопичився борг. Як правило, ця санкція застосовується, якщо домогосподарство нагромадило значні борги, але кожне підприємство індивідуально визначає "критичну" суму.
На кінцевому етапі, якщо споживач не виявляє інтересу до погашення заборгованості, постачальник послуг може звернутися до суду для стягнення грошей. У разі позитивного рішення або видачі судового наказу боржник зобов'язаний сплатити заборгованість.
Якщо споживач не сплачує суму добровільно, то застосовується арешт та примусова реалізація майна. Судовий виконавець може заарештувати банківський рахунок, а також інше майно, зокрема, нерухомість.
Вилучити єдине житло боржника можуть лише у тому випадку, якщо сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат. Станом на лютий 2025 року це 160 тисяч гривень.

