Гроші на фронт. Як змінилися пріоритети місцевої влади за три роки великої війни?

Найбільше громади в Україні минулого року допомагали силам оборони із закупівлею дронів та РЕБів. На це 262 громади, які надали дані для дослідження, витратили за перші три квартали минулого року 1,6 млрд грн. А якщо врахувати ще й витрати на автотранспорт, броню та фортифікацію, то ця сума становить 2,4 млрд гривень. У порівнянні з першим роком повномасштабної війни допомога від громад силам оборони у 2024 році зросла.

Про це свідчать дані, які надали місцеві ради Центру розвитку інновацій та громадській ініціативі «Голка». 

Торік 262 громади витратили на 900 млн грн більше, ніж у 2023 році. І це при тому, що 2024 року місцеві бюджети не отримували «військового» ПДФО. Це ті податки, які до місцевих бюджетів сплачували раніше силовики та військові. Але наприкінці 2023 року парламент повернув ці кошти до державного бюджету з огляду на те, що оборона – це функція держави.

Якщо говорити про придбання бронежилетів, тепловізорів та палива, то витрати тут знизилися майже удвічі, бо у порівнянні з 2022 роком змінилися пріоритети.

Експертка проєкту реформи оборонних закупівель Неллі Стельмах на прикладі однієї з військових частин розповідає, що сили оборони отримують від місцевої влади натуральну і грошову допомогу: «Тут треба громадянам пояснити, що ті дані, які є у цьому дослідженні, це якраз про натуральну допомогу. Тобто це тоді, коли місцева влада сама, наприклад, закупила якусь техніку. А є ще грошова допомога. І от давайте розберемо на прикладі окремої військової частини, який внесок тут роблять місцеві бюджети саме грошима. До прикладу, якщо взяти 100% бюджету однієї військової частини, то 75% це будуть прямі субвенції саме від органів місцевого самоврядування. Минулого року завдяки цим коштам військова частина закуповувала БПЛА і РЕБи, а у позаминулому році, крім того, й новий автотранспорт».

Стельмах зазначає, що кошти на БПЛА, РЕБи та автотранспорт дала, в основному, столична громада та громади Київщини. Київ з огляду на значний розмір річного бюджету у лідерах за підтримкою фронту.

Варто зазначити, що у 2024 році суттєво зросли витрати на фортифікаційні споруди. Заступник мера одного з прифронтових обласних центрів, пояснює як і чому змінювалися пріоритети: «В армії на початку 2022 року не було навіть предметів першої необхідності і засобів індивідуального захисту. А тероборона взагалі лише формувалася, відповідно про забезпечення взагалі мова не йшла. Тому міста закупали в основному тоді каски, жилети, плити, плитоноски, білизну і термобілизну, турнікети, медикаменти, аптечки, ліхтарі, біноклі. Все аж до цвяхів і дроту. На другому етапі, коли забезпечення засобами індивідуального захисту і предметами першої необхідності вже стало на рейки, міста переорієнтувалися на РЕБи, спеціальні засоби відеоспостереження, радіозвʼязку, тепловізори, приціли, тощо, а також на гостро дефіцитні позиції: дрони різних типів, автівки, квадроцикли, тощо. Але потім містам за це прилетіло. Почалися вручення підозр і запустили кримінальні справи. І от тепер міста в основному дають лише субвенції. А військові частини вже самі вирішують, на що ці кошти витрачати».

Депутат Львівської обласної ради, який не так давно і сам був військовослужбовцем, Олександр Ганущин пояснює, що саме через кримінальні провадження місцеві ради дедалі менше закуповують щось самі: «Зараз військові дають запит і місцева рада дає субвенцію. 80% це дійсно безпілотники. А десь 20% йде на що завгодно, як правило, це матеріали для ремонтних робіт…».

Заступник директора Центру розвитку інновацій з питань аналітики та ІТ Михайло Лейченко, команда якого займалася збором та обробкою даних для цього дослідження, зазначає: «Це дослідження ми підготували до третьої річниці повномасштабної війни. Усі ці роки місцеве самоврядування розуміє, що хоч функція оборони – державна, але громади посильно долучаються і допомагають. Якщо подивитися на те, що громади закуповують для фронту, то можна сказати сміливо, що у нас є армія дронів саме від громад. А це дозволяє зберегти живу силу – людей».

З даними дослідження за майже три роки повномасштабної війни можна ознайомитися на сайті. Дизайн дослідження та методологію спільно розробили Центр розвитку інновацій та громадська ініціатива «Голка». 

Дослідження присвячене пам’яті засновника Центру розвитку інновацій Сергія Лобойка, який починав цей проєкт і якого не стало наприкінці 2024 року.

! Якщо орган місцевого самоврядування, який вчасно не надав свої дані на запити під час підготовки дослідження, бажає це зробити, то їх можна відправити на email [email protected]