У той час як Європа бореться з найглибшою кризою безпеки з 1945 року, невелика група провідних держав континенту зробила радикальний крок: вони відмовилися від традиційного прагнення до консенсусу 27 країн на самітах у Брюсселі й спробували розібратися з безладом самостійно.
Міні-саміт президента Франції Еммануеля Макрона в Парижі 17 лютого зібрав лідерів Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі, Данії та навіть Великої Британії.
Але не було запрошення для прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, прем'єра Словаччини Роберта Фіцо та інших, які вважаються занадто прихильними до Москви, щоб бути корисними в надзвичайних ситуаціях.
Менші країни ЄС, такі як Латвія та Естонія, також не були запрошені на саміт, хоча вони є одними з найбільш жорстких членів ЄС у відносинах з Росією, зазначає Тім Росс, головний політичний кореспондент POLITICO в Європі та Великій Британії.
Кореспондент вважає, що це не той спосіб, у який має вестися політика ЄС, але саміт у Парижі продемонстрував всю серйозність геополітичного шоку, який наразі охопив континент.
Завданням тих, хто зібрався в Єлисейському палаці, було накреслити план адаптації до нових жорстоких реалій життя без американського захисту, як Європа може допомогти Україні укласти найкращу мирну угоду з усіх можливих і як європейські країни можуть продовжувати захищати себе від Росії.
"Саміт в Парижі став красномовним свідченням обмеженості обтяжливих, заснованих на консенсусі процесів ЄС, коли йдеться про ключові питання зовнішньої політики", — пише Росс.
Представник офісу Макрона пояснив, що саміт ознаменував лише початок дискусій.
"З міркувань, скажімо, практичності, дискусії розпочнуться з обмеженою кількістю партнерів, а потім, можливо, продовжаться в інших столицях, з іншими", — зазначив чиновник.
Навіть якщо коаліція запрошених Макрона врешті-решт зможе розробити спільну стратегію, може бути вже занадто пізно. Оборонні закупівлі займають роки, а вся російська економіка вже налаштована на війну, підсумував кореспондент.
Раніше POLITICO писало, що очолювані президентом Франції зусилля європейських лідерів виступити єдиним фронтом у питанні України на тлі занепокоєння намірами президента США Дональда Трампа провалилися. Політики не змогли домовитися про відправку військ для контролю за виконанням умов потенційної мирної угоди.