Він був першим українцем, який публічно відмовився від радянського громадянства: трагічна доля Гелія Снєгірьова

Гелій Снєгірьов — видатний письменник і дисидент, чия історія заслуговує на широку увагу. Народившись у Харкові в 1927 році під ім'ям Євген, він став відомим як Гелій.

Протягом свого життя Снєгірьов працював як письменник, журналіст, публіцист і кінематографіст. Його творчість включала фільми про передовиків сільського господарства та оповідання, зокрема "Три сини", яке здобуло популярність.

Переломний момент

1966 рік став вирішальним у житті Снєгірьова, коли він зняв мітинг проти будівництва стадіону в Бабиному Яру. Цей акт протесту не залишився непоміченим — влада вилучила плівку, понизила його в посаді і заборонила знімати. Попри це, Снєгірьов продовжував писати, але відмовився від "творчості на замовлення", що вимагала партія. Він все більше критикував радянську систему.

Відмова від громадянства

У 1974 році, відмовившись писати донос на друга-дисидента Віктора Некрасова, Гелій зазнав репресій: йому заборонили друкуватися, а його дім постійно обшукували. У 1977 році він зробив рішучий крок — публічно зрікся радянського громадянства під час пресконференції з іноземними журналістами. Він зачитав листи до Брежнєва та президента США, поклавши свій паспорт СРСР у ці документи. Цей вчинок став прецедентом.

Репресії та спадщина

Реакція радянської влади була миттєвою: Снєгірьова арештували та помістили до психіатричної лікарні, де його піддавали жорстокій медикаментозній терапії. У 1978 році, у віці 51 року, він помер у лікарні Києва. Попри спроби стерти його з історії, Гелій Снєгірьов залишив значний слід у літературі та правозахисному русі, ставши символом дисидентства та опору тоталітаризму.

Його історія є важливим нагадуванням про боротьбу за свободу слова та права людини в умовах репресивного режиму. Снєгірьов заслуговує на те, щоб його ім'я стало відомим мільйонам людей.