Як саміт у Парижі оголив розділ Європи, хто може стати її лідером і що планують робити

Однією з головних проблем Європи у часи глобальної кризи лишається брак лідерства.

І доки федеральним канцлером Німеччини, європейської економіки №1, лишатиметься Олаф Шольц – ця проблема не має шансу зникнути.

Таким є один з ключових підсумків термінового саміту європейських лідерів, що зібралися у Парижі у понеділок ввечері, щоби визначити кроки виходу з кризи, яку США різко загострили.

Саміт у Парижі не став абсолютно провальним, але головного він не досягнув.

Про те, чим важлива зустріч у Парижі, що там відбулося та чого так і не сталося, читайте у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Коаліція сміливих та Олафа Шольца.

Про що домовилися та що стало проблемою на саміті у Парижі.

Далі – стислий її виклад.

Зустріч європейських лідерів у Парижі, що відбулася у понеділок ввечері, стала дійсно терміновою – президент Макрон почав скликати її наприкінці тижня, після промови віцепрезидента США Джей Ді Венса, яка нарешті вибила європейців зі звичної їм зони комфорту.

У саміті, крім керівництва Євросоюзу та генсека НАТО, взяли участь найбільші економіки континенту (звісно, якщо не враховувати Туреччину та Росію): Німеччина, Британія, Франція, Італія, Іспанія та Нідерланди.

А також Польща, яка на восьмому місці серед найбільших економік Європи.

Участь Данії пояснюється тим, що країна є одним з ключових учасників неформальної "коаліції сміливих".

Ще до початку безпекової конференції у Мюнхені США дали європейським країнам сигнал, що їм треба готуватися до реальних дій для гарантування безпеки у Європі.

Його основа – запитання про можливі параметри участі європейських військ у миротворчій місії на українській території, якщо це стане частиною гарантій безпеки після замороження війни.

Паризька зустріч не стала проривом у цьому питанні, але цього і не повинно було статися.

Після переговорів навіть від тих лідерів, що підтримують ідею про миротворців, лунали дуже обережні заяви, які зводилися до того, що наразі дуже рано говорити про конкретику.

І це дійсно так: жодні конкретні рішення щодо миротворців не могли бути ухвалені за умов, коли невідомі ключові параметри.

Тож якраз із цього питання у Парижі не варто було чекати сенсаційних рішень.

Натомість саміт у Парижі мав допомогти непублічно узгодити переговорні позиції (у тому числі щодо миротворців).

А ще – продемонструвати єдність Європи.

І ось тут європейські лідери відверто провалилися.

Передусім – "завдяки" канцлеру Німеччини.

Олаф Шольц після саміту вирішив публічно оголосити: Європа розділена.

Він розкритикував дії колег з інших держав, які готуються до запровадження миротворчої місії, назвавши ці ідеї "абсолютно передчасними і вкрай недоречними", та додав, що був "трохи роздратований" дебатами "не в той час і не на ту тему" на зустрічі лідерів.

І не Шольц один – проблем до єдності Європи додала також італійська прем'єрка Джорджа Мелоні, яка хоч і була на зустрічі у Парижі, але спізнилася туди на годину, а згодом виступила з критикою саміту та назвала його "антитрампівським".

У сухому залишку маємо саміт, де не було ухвалено жодного формалізованого рішення і після якого його ключова держава-учасниця публічно поскаржилася на нездоланні розбіжності з ключового питання.

Кращої ілюстрації неготовності Європи до переговорів годі й шукати.

Утім, є напрямок, за яким європейські лідери, схоже, мають успіх: у ЄС обговорюють план збільшення оборонних витрат та підтримки України, вартість якого не розголошується, але журналісти за побічними ознаками оцінюють його у приблизно 700 млрд євро.

Це – неймовірна сума для України, але не всі ці кошти підуть до нас.

А ще зустріч у Парижі показала, хто може стати лідером з європейського боку.

Деталі – в матеріалі Сергія Сидоренка Коаліція сміливих та Олафа Шольца.

Про що домовилися та що стало проблемою на саміті у Парижі.