/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Faa166e6c3c3edbdefa5969243e8c062b.png)
"Багато жінок хочуть потрапити на бойові посади": інтерв'ю з керівником Центру рекрутингу Сухопутних військ
Рано чи пізно війна закінчиться, і ми зможемо повністю перейти на контрактну службу
Щодня багато громадян намагаються уникнути мобілізації, проте чимало інших звертаються до військових рекрутів і навіть укладають контракт онлайн. Лише за минулий тиждень до центрів рекрутингу надійшло 1 808 нових звернень, а через застосунок "Резерв+" Сили оборони отримали 50 тисяч відгуків на 6 тисяч вакансій.
Чи справді нова програма Міноборони з виплатами мільйона гривень для молодих контрактників поліпшить цю статистику? Чи співпрацюють рекрутингові центри з ТЦК? І чому на фронті бракує юристів, фінансистів та кваліфікованих психологів?
Про це у великому інтерв’ю "Телеграфу" розповів начальник 1-го Центру рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ, підполковник Руслан Фурдило.
"Нас знаходять навіть через TikTok та Instagram"
— Центр рекрутингу Сухопутних військ почав роботу в кінці серпня 2024 року. Тобто минуло майже пів року. Чи можете поділитися головними досягненнями? Скільки людей вже успішно пройшли всі етапи відбору та розпочали службу?
— Якщо говорити про 2024 рік, то за чотири місяці роботи до служби долучилися близько 250. А от лише за півтора місяця 2025-го — близько 400. Це або контрактники, або мобілізовані. Як бачимо, темпи зростають, це показник того, що процес запущений. Рекрутинг в Україні розвивається, і з цим зростає бажання людей долучатися до військової служби.
Нас, до прикладу, знаходять навіть через TikTok, Instagram, Facebook. У нас є активна реклама, завдяки якій люди переглядають відеоролики, які ми створюємо власними силами.
Працює також і "сарафанне радіо". Якщо комусь сподобалося, він розповів про це іншим. Хтось вже з чинних військових може радити своєму знайомому, який хоче долучитися до війська: "Приходь у мій підрозділ". Фахівці 1 центру рекрутингу Сухопутних військ завжди орієнтуються на побажання рекрутів щодо місця проходження служби.
— Чи є у вас відчуття, що цього, однак, не достатньо, щоб задовольнити потреби Сухопутних військ?
— Я скажу так: ми завжди раді запросити всіх охочих і допомогти з усіма необхідними процедурами.
"Оператори БПЛА ризикують так само, як і піхота"
— Як виглядає типовий кандидат сьогодні?
— Це переважно молоді хлопці з різних цивільних професій. Кожен має свій досвід і різний вид діяльності до цього. Пам’ятаю, коли люди, які раніше жили за кордоном у мирних умовах, вирішили повернутися й долучитися до боротьби. Також був один випадок, коли рекрутувалися батько й син разом. Вони не мали військового досвіду, але ухвалили спільне рішення.
— Чи багато жінок?
— Жінок не багато. Загалом, за цей час було рекрутовано всього 29 жінок. Це переважно молоді дівчата, яких ми долучили на медичні та адміністративні тилові посади.
Жінок, які звертаються, насправді набагато більше, і чимало з них хочуть потрапити на бойові посади. Однак багато бойових підрозділів не набирають жінок на такі ролі.
— Чому?
— Бо це дійсно небезпечні посади, і жінки часто не усвідомлюють усіх ризиків і труднощів, з якими доведеться зіткнутися. Багато хто бачить гарні відео, де оператори БПЛА знищують техніку та особовий склад ворога, або скидають воду та боєприпаси своїм підрозділам. Це все дійсно виглядає дуже привабливо. Але варто розуміти, що оператор БПЛА зазвичай знаходиться на відстані 2-5 км від лінії зіткнення, де знаходяться піхотні підрозділи. І хоча вони позаду, це все одно не гарантує безпеки.
Вони стикаються з тими ж ризиками, що й інші бійці. Оператор БПЛА може потрапити під вогонь іншого оператора БПЛА або артилерії, яка може стріляти на великі відстані, навіть на 30 км. Ворог не спить і теж активно шукає цілі.
— Які основні причини звернення до центру називають кандидати?
— Основна причина — це усвідомлений вибір. Люди приходять мотивованими, бо хочуть служити, і головне — вони чітко знатимуть, куди потраплять.
Багато хто зізнається, що для них це набагато краще, ніж отримати бойову повістку на вулиці й потрапити в будь-який підрозділ без вибору. Тут вони можуть визначитися з напрямком служби, підготуватися і розпочати службу в підрозділі, який їм підходить.
"Насправді молоді хлопці нерідко хочуть саме на бойові посади"
— На які посади сьогодні в бригадах найбільше вакансій?
— На всі посади є багато вакансій, але найпоширеніші — це посади операторів дронів, водіїв, медиків і кухарів.
— Можливо є військові спеціальності на які важко знайти зараз людей?
— Так, є кілька спеціальностей, де реально важко знайти кваліфікованих людей. Це юристи, фінансисти та кваліфіковані психологи. З військовими психологами, зокрема, — складна ситуація, адже ці посади в основному офіцерські, і навіть досвідченого спеціаліста важко призначити на офіцерську посаду, якщо він раніше не служив у армії.
Ще одна проблема в тому, що люди без досвіду часто хочуть стати у війську юристами чи фінансистами, але такі кадри нам не підходять. Вони кажуть: "Я піду, мене навчать". Але такого не буде. Фінансисту в армії потрібно вміти робити все, як і фінансисту в цивільному житті: аудит, кредитування, робота з документами. Всі військові частини мають звітність, і це все потрібно контролювати. Якщо немає досвіду, то зазвичай пропонуємо іншу посаду.
А ті фінансисти та юристи, хто має великий досвід, не завжди мають мотивацію йти працювати в армії.
— Щодо операторів дронів, чи є конкуренція на такі посади? Мабуть, більшість людей хочуть працювати з дронами і ніхто не хоче бути штурмовиком? Як долаєте цю проблему?
— Якщо кандидат хоче працювати оператором дронів — будь ласка. В кожній частині є підрозділи з БПЛА, куди він може приєднатися. Попит на ці посади достатній.
Дійсно, багато молодих хлопців, які добре володіють мобільними пристроями та комп'ютерною технікою, швидше освоюють управління дронами, ніж бойові навички для штурмовика.
Проте те, що всі хочуть бути лише операторами дронів — це міф. Все залежить від конкретної людини. Якщо приходить, наприклад, 45-річний чоловік, то його здоров'я може не дозволяти активно служити на передовій. Тому він може бути зацікавлений у менш ризикованих посадах, таких як оператор або обслуга артилерії.
Молодь часто прагне до більш активних посад. Багато хто хоче бути штурмовиками, хоча варто розуміти, що в армії немає посади "штурмовик". Є посади стрільця, старшого стрільця, снайпера і так далі. Тобто, вони хочуть активні бойові посади, але важливо пояснити, які саме варіанти існують в армії.
"Головнокомандувач заборонив переведення без згоди спеціалістів"
— Чи гарантуєте ви потенційним військовослужбовцям, що їх не переведуть на іншу посаду без згоди? Тому що ми пам'ятаємо, що в січні повідомлялося, що певну кількість військовослужбовців Повітряних сил, а саме фахівців ППО, перевели до сухопутних підрозділів для посилення бригад на фронті.
— Дивіться, ми як центр можемо забезпечити це на сто відсотків, що людина потрапить на ту посаду, на яку вона оформлена.
Представники ТЦК не можуть "вкрасти" людину по дорозі чи забрати її в навчальному центрі. Оскільки коли людина оформлюється через наш центр — ми видаємо довідку про бронь. Це тимчасовий документ, який підтверджує, що вона проходить етапи рекрутингу у нас. І якщо цю особу десь "схоплять", то це вже буде велика проблема для тих, хто це зробить.
Щобільше, є керівні документи, які забороняють іншим підрозділам втручатися. Тож ми не обіцяємо, а гарантуємо, що людина не змінить підрозділ який обрала. І навіть якщо щось трапиться, ми будемо захищати людину до останнього.
Що стосується скандалу, коли певну кількість військовослужбовців Повітряних сил перевели до сухопутних підрозділів, то потрібно розуміти, що це окрема ситуація.
Але після цієї історії Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський видав розпорядження про заборону переведення висококваліфікованих спеціалістів у піхоту без їх згоди. Це стосується контрактників. До речі, це одна з переваг підписання контракту, в порівнянні з мобілізацією.
"Рекрутинг не працює, якщо ви отримали бойову повістку"
— Чи часто до вас приходять люди, у яких не оновлені облікові дані або які навіть перебувають у розшуку, але вирішили, що більше не можуть жити в постійній напрузі, ходити озиратися й хочуть щось змінити? Як ви працюєте з такими людьми, які у них є варіанти?
— Такі люди приходять. Однак ми оформляємо будь-яку особу до вручення бойової повістки. Якщо людина вже отримала бойову повістку, ми не займаємося її оформленням. Також ми не працюємо з військовими, які здійснили СЗЧ. Ми працюємо тільки з цивільними особами або тими, хто звільнений в запас.
— А якщо людина хоче служити, але має проблеми зі здоров’ям? Чи можливо обрати виключно "небойові" спеціальності й чи є можливість служити без виїзду на передову?
— Цілком. Якщо у людини є проблеми зі здоров'ям, вона може бути зарахована на небойову посаду. Це питання вирішується на основі висновків військово-лікарської комісії, яка оцінює здатність людини виконувати бойові завдання. Якщо вона отримує висновок про обмеження, її можуть направити на інші посади, які не передбачають участі в активних бойових діях.
— Бачила на сторінці Центру рекрутингу Сухопутних військ у Facebook інформацію про те, що на одну людину в окопі потрібно приблизно 6 людей, що її забезпечують – зброя, папери тощо. Які тилові вакансії зараз критично важливі? Чи є такі, без яких можна обійтися?
— Всі тилові посади, які наразі передбачені структурою Збройних сил України, є необхідними. Люди, які працюють на цих посадах, як ви самі зазначили, забезпечують військових.
Наприклад, начальник служби або сержант з матеріального забезпечення відповідає за те, щоб солдат отримав все необхідне. Командир відповідає за бойову підготовку та інші служби, які забезпечують солдата усім необхідним.
Умовно, може бути так, що для того, щоб пілот вийшов на завдання, працює 20 людей, щоб забезпечити його. Але ці 20 людей працюють не тільки для одного пілота, вони також забезпечують і інших пілотів у бойових розрахунках. Це треба враховувати в контексті.
"Проєкт Міноборони — шанс для молоді з великими перевагами"
— Багато людей, які думають про службу в ЗСУ, стоять перед вибором: мобілізація чи контракт. Як ви пояснили б різницю між цими двома варіантами та які переваги кожен з них має?
— Мобілізація та контракт — це два різні способи служби, і кожен має свої переваги. Коли людина підписує контракт, вона зобов’язується служити певний період, зазвичай три або п’ять років, і одразу після підписання контракту отримує певні фінансові та соціально-побутові вигоди.
Це 8, 9, 10 неоподаткованих мінімумів. Наприклад, сержанти можуть отримати близько 25 тисяч гривень, а офіцери — 30 тисяч.
Мобілізація має свої особливості. Якщо людина служить за мобілізацією, її термін служби триває до завершення особливого періоду. Тобто, грубо кажучи, війна завершиться — і людина повернеться додому. Мобілізовані зазвичай не мають обов’язку служити довше, ніж це передбачено законодавством.
Якщо ж людина підписала контракт на три роки, вона повинна служити до кінця цього терміну, навіть якщо війна та загальна мобілізація завершаться. Мобілізовані військові при цьому отримують такі самі пільги та соціальні гарантії, як і контрактники.
— Нещодавно стартував проєкт від Міноборони про можливість підписати контракт для українців віком 18-24 на рік з певними стимулами. Мова про контракт на 1 000 000 грн, "нульову" іпотеку, навчання за державний кошт, безплатне медичне забезпечення, і також право на виїзд за кордон після року служб. Чи можна вже у вас підписати такий контракт?
— Цей контракт підписується напряму з військовими частинами, але так — ми допомагаємо кандидатам, які бажають укласти цей контракт, знайти відповідну частину.
Ми працюємо безпосередньо з бригадами, які приймають людей за цим контрактом: 28, 72, 92, 10 гірсько-штурмова бригада. Співпрацюємо з ними напряму, навіть через телефон. Тобто ми оформлюємо людей так само як і для інших підрозділів.
Насправді, вже зараз багато людей звертаються за інформацією про те, як працюватиме контракт, що для цього потрібно зробити. Поки що це переважно у форматі консультацій, але інтерес є.
— Що б ви особисто сказали тим військовим, які обурені цим проєктом?
— Цей проєкт — це однозначно добре, особливо для людей віком 18-24 років, бо їм дали можливість приєднатися до Збройних Сил з додатковими перевагами. Тобто перелік стимулів для контрактників він вже збільшений, а не зменшений. Чому це має бути погано?
До того ж в постанові прописано, що військовослужбовці, які підписали контракт до 25 років, з 22 лютого 2022 року, мають право на ці ж стимули після шести місяців в зоні бойових дій.
Я вважаю, що це допоможе залучити багато молодих людей до контрактної служби, особливо до нових бригад. Рано чи пізно війна закінчиться, і ми зможемо повністю перейти на контрактну службу.
— А що з людьми, яким вже майже 25? Чи є для них сенс укладати такий контракт, якщо по досягненню крайнього віку, всі пільги, що передбачені для цієї вікової категорії, просто скасуються?
— Якщо людині 25 і більше, вона дійсно вже не потрапляє саме під ці пільги. Але сам контракт із ЗСУ можна підписати, і тоді людина отримує стандартні соцгарантії та стимули. Ті ж виплати за укладення першого контракту.
"Ми не передаємо інформацію в ТЦК, тому не несемо відповідальність за 'зниклих' кандидатів"
— Що найчастіше лякає людей перед підписанням контракту? Які питання вони ставлять на співбесіді?
— Їх лякає необізнаність. Тобто їх в основному лякає невідомість щодо військової служби. Багато хто не розуміє, що їх чекає на службі. Але у нас в центрі працюють люди, які брали участь у бойових діях, і вони надають повну консультацію по посадах. Перед тим, як підписати контракт, наші фахівці можуть детально розповісти людині, що її чекає на службі, а не як в книжках написано.
Найбільше кандидати переживають через необхідність проходити навчання в навчальному центрі. Це може бути перші 45 днів, під час яких вони набувають основних навичок для виконання службових обов'язків. Люди часто запитують, чи треба брати свої речі. Ми пояснюємо, що в армії є забезпечення: форму, рюкзаки, баули та інше. Проте вони все одно переживають і хочуть взяти з собою додаткові речі, щоб бути готовими.
— Чи бувають такі випадки, що до вас звернулася людина, вже розпочала якийсь етап рекрутингу, чи навіть підписала контракт, а потім передумала? Що ви робите в таких ситуаціях?
— Такі випадки трапляються. Іноді люди починають проходити етапи, але в якийсь момент припиняють процес і не з’являються. Це досить непередбачувана ситуація, але це, на жаль, частина процесу.
— Чи передаєте ви інформацію в ТЦК, якщо людина почала процес, а потім "зникла"?
— Ні, ми не передаємо інформацію про таких людей до ТЦК. Наша співпраця з ними нульова. Ми повністю від них незалежні. Тому якщо людина "зникла" на якомусь з етапів співбесіди — це вже не є нашою відповідальністю.
— Як довго зазвичай триває процес від того, як людина до вас звернулася і фактично почала свою службу? Умовно якщо я прийду сьогодні, то коли реально поїду на навчання?
— Зарахування в частину — відносно швидкий процес. Якщо у вас немає досвіду і ви не знаєте точно, чим хочете займатися, все починається зі співбесіди з фахівцями нашого центру. Потім ми направляємо вас до рекрутера відповідної військової частини, з якою співпрацюємо. Після обговорення ваших вимог і прийняття рішення, цей процес може зайняти і 3-4 дні.
Але все залежить від ряду факторів, зокрема від побажань самого кандидата. Якщо людина не має конкретних вимог, наприклад, щодо місця служби або посади, процес може бути швидким. Однак, якщо є конкретні побажання чи очікування, процес може затягнутися.
Також часто виникають ситуації, коли під час медичного огляду виявляються проблеми зі здоров’ям. Тоді ми направляємо людину на додаткові обстеження. Загалом цей процес може зайняти від 2 до 3 тижнів до зарахування в частину, якщо всі документи в порядку.
"Є люди, які намагаються повернутися в армію"
— Чи працює ваш центр із ветеранами? Чи можуть вони повернутися в армію через вас? Чи є для них окремі умови?
— Так, ми працюємо з ветеранами, і якщо вони хочуть повернутися на службу, ми можемо їм допомогти. Однак все залежить від їх фізичного стану. Якщо, наприклад, у ветерана є ампутована кінцівка або інвалідність, все одно може бути шанс, якщо комісія дозволить. В таких випадках ми застосовуємо індивідуальний підхід, щоб визначити, чи підходить кандидат для служби.
— Загалом часто приходять ті, хто вже демобілізований?
— Так, ветерани та демобілізовані часто звертаються до нас за консультаціями не тільки для себе, але й для своїх друзів, які можуть захотіти повернутися до армії. Вони телефонують або приходять безпосередньо до нашого центру, і ми допомагаємо їм із усіма питаннями та подальшими кроками.
— У яких містах ще відкриються такі центри?
— По-перше, у нас зараз є чотири регіональні мобільні групи: на ОК Північ, Південь, Захід, Схід. У Харкові працює великий центр, оскільки є великий запит серед бригад і кандидатів, які хочуть приєднатися до підрозділів Збройних Сил, зокрема до Сухопутних військ.
Також планується відкриття центрів у Львові, Дніпрі та Одесі. Це в планах на майбутнє, але наразі все в процесі, бо потрібно додатково укомплектувати особовий склад. Ми ще не маємо 100% необхідних ресурсів для цього.
Також все залежить від нагальних потреб. Якщо ми побачимо, що люди нам більше довіряють, і буде потреба в розширенні, то ми це зробимо.
"Україна здатна залучити іноземних військових, якщо все правильно організувати"
— До слова, чи планується відкривати такі центри за кордоном, зокрема для українців або навіть іноземців, які хочуть долучитися до ЗСУ?
— Поки ми цей варіант не розглядали, тому що в Україні буде відкрито рекрутинговий центр, який буде спрямований на взаємодію саме з іноземцями. Тому доцільності в цьому у нас немає.
Загалом іноземці іноді звертаються до нас, але цей процес не такий простий. Він складний і передбачає більше етапів, ніж для громадян України. Взагалі співпраця з іноземцями залежить від співпраці з іншими структурами, зокрема спецслужбами.
— Я знаю, що у багатьох країнах заборонено, щоб їхні громадяни служили в іншій армії. Тобто, якщо іноземець приїде до нас у військо, то може мати проблеми, коли повернеться до своєї країни?
— В Україні це не заборонено, але дійсно, якщо цей іноземець поїде назад до своєї країни, можуть виникнути питання або навіть юридичні наслідки, якщо його притягнуть до відповідальності. Але це вже не наша проблема, це питання для його країни.
Ми зі своєї сторони обов'язково їм пояснюємо всі юридичні моменти і наслідки, які можуть виникнути через те, що вони служитимуть в українському війську. І ми завжди намагаємося бути максимально відкритими та чесними з ними.
— Експерт з міграційної політики у коментарі для "Телеграфу" говорив, що Україна могла б залучити тисячі військових, наприклад, з Індонезії, де зарплата в армії дуже низька, порівняно з українською. Як ви вважаєте, чи може наша держава глобально залучити іноземних військових, якщо взятися за такий рекрутинг?
— Якщо правильно підготувати це, звісно, все можливо. Думаю, держава цілком здатна організувати такий процес. Але тут є важливий нюанс: якщо це буде найманець, то це зовсім інша історія. У нас в Україні працюють добровольці. Це люди, які мають бажання допомогти нашій державі через певні особисті мотиви, а не тільки через гроші.
Якщо це буде найманство, то це вже питання з іншими юридичними та моральними аспектами.

