Економіка України в умовах війни: що з курсом, рівнем інфляції, держборгом та податками

З повномасштабним вторгненням чи не найбільшими викликами для української економіки протягом наступних років стали скорочення потужностей, коливання курсу національної валюти, ріст інфляції, зростання розміру держборгу тощо. На думку експертів, Україна досі повністю не перелаштувала економіку на військові рейки.

Попри це, є й позитивні моменти, зокрема завдяки міжнародній допомозі уряд зміг забезпечити певну стабільність: регулярність надходжень соцвиплат, виплата зарплат, робота освітніх закладів та бізнесу.

24 Канал поспілкувався з урядом та НБУ, аби зʼясувати, які виклики постали перед економікою України з початком повномасштабного вторгнення та чи вдалося державі їх подолати. А також які заходи були неефективними, на думку економістів, а які навпаки – вдалими.

Роль міжнародної підтримки та чому Україна "воює в борг"

Економіка України живе по своїх законах, а ті чи інші державні органи діють залежно від того, як вони розуміють необхідність впливу на процеси, пояснює економіст Олег Пендзин під час розмови з 24 Каналом.

На його думку, Україні від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році вдалося чимало: доволі низький рівень інфляції, вирішуються всі соціальні питання, немає голоду тощо.

На його думку, це все можливо завдяки макрофінансовій допомозі від партнерів, адже Україна, по суті, "воює в борг". Якби Україні не надали б допомогу, то, звичайно, ситуація була б набагато гірша.

Погоджується з Пендзиним і економічний експерт Борис Кушнірук. Він пояснює, що ключовий фактор, який позитивно впливає на економіку, – зовнішня допомога.

Економічна ситуація в країні залежить від зовнішніх факторів, які формують фінансовий порядок денний, додає Олег Пендзин.

Коли обговорюємо всю проблематику, то треба розуміти, що, з одного боку, ми забезпечені коштами задля того, щоб виконувати соціальні зобов'язання, а з іншого – ми залежні від надання цих коштів. Тобто якби коштів не надали, то тих фінансів, що збирає Україна, не вистачило б ані на людей, ані на війну,
– розповідає він.

Економіст підкреслює, що аналізуючи бюджет на 2025 рік, дохідна частина становить 2,3 трильйона гривень, а видаткова – 3,9 трильйона. Водночас різниця становить 1,6 трильйона гривень – це те, що потрібно запозичити.

Враховуючи, що зараз йде війна на виснаження, макрофінансова допомога від партнерів має велике значення,
– наголошує Пендзин.

Курс та монетарна політика з перших днів великої війни

• Як змінювався режим валютного курсу

24 лютого НБУ зафіксував курс долара на рівні 29,25 гривні за долар та запровадив жорсткі валютні обмеження.

• Далі у липні 2022 року НБУ скоригував офіційний курс гривні до долара на 25% – до 36,56 гривні за долар.
• З жовтня 2023 року було впроваджено режим керованої гнучкості обмінного курсу. Завдяки такому режиму з'явилася можливість відновити активність на валютному ринку, пояснює регулятор у відповіді на запит 24 Каналу.

На думку Бориса Кушнірука у перші дні великої війни дії НБУ були правильними: був зафіксований курс, однак потім його в один день суттєво підвищили до 36,6 гривні. Й тут економіст вбачає простір для спекуляцій.

Відповідно, той, хто знав, що таке відбудеться, гарно заробив на цьому. У мене є великі сумніви, що все обійшлося без корупції,
– висловлює свою думку Кушнірук.

Що стосується зміни курсоутворення, то він вважає, що в умовах великого дефіциту зовнішнього торговельного балансу курс об'єктивно не може бути ринковим, бо він повністю залежить від Нацбанку.

Краще б було, якби НБУ публічно повідомляв, що, наприклад, девальвація протягом року відбудеться на певний відсоток. Потім щомісяця двічі проводиться зниження на певний відсоток для того, щоб провести заплановану девальвацію до кінця року. Це б відбувалося розміреними кроками, а бізнес та населення розуміли б, що буде відбуватися,
– підсумовує Кушнірук.

Поточна ситуація, на його думку, провокує додатковий попит на іноземну валюту. Населення змушене в умовах невизначеності скуповувати валюту.

Водночас у розмові 24 Каналом економіст Олег Гетман зауважив, що за останні роки політика НБУ стала однією із найкращих. На його думку, впровадження режиму керованої гнучкості з початком повномасштабного вторгнення, можливо, було б кращим варіантом, однак тоді ніхто не міг спрогнозувати події навіть на день наперед.

Гетман пояснює, що у перші дні великої війни український експорт суттєво скоротився, адже морські шляхи були перекриті ворогом. В НБУ не було іншого варіанту, окрім як керувати курсом.

Ми не можемо перейти до ліберального ринку, як до початку великої війни, бо, з одного боку, у нас шалений дефіцит торговельного балансу, а з іншого – шалені надходження від міжнародних партнерів на рівні 35 – 40 мільярдів доларів на рік,
– каже Гетман.

• Регулювання монетарної політики

Як пояснює Володимир Лепушинський, в умовах повномасштабної війни основний пріоритет НБУ залишився незмінним – забезпечення цінової та фінансової стабільності для сталого економічного зростання.

1. Фіксація обмінного курсу забезпечувалася валютними обмеженнями для зниження попиту на валюту та інтервенціями НБУ з продажу валюти.
2. Із червня 2022 року НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Це мало зробити заощадження в гривні привабливими та зменшити тиск на валютний ринок, щоб стримати інфляцію.
3. Також у першій половині 2023 року регулятор вжив заходів, щоб посилити конкуренцію банків за вкладників, а тому підвищив та посилив диференціацію нормативів обов'язкового резервування.
4. Було запроваджено тримісячні депозитні сертифікати, що прив'язало можливість банків розміщувати кошти в такому інструменті до успішності нарощення ними портфелю строкових депозитів населення терміном від 3 місяців.
5. Щоб стимулювати відновлення економіки, у період з липня 2023 року по червень 2024 року на тлі зменшення цінового тиску НБУ знижував облікову ставку з 25% до 13%. Відтак запроваджені раніше інструменти навпаки дали змогу стримувати зниження ставок за строковими гривневими депозитами.
6. У грудні 2024 року регулятор перейшов до підвищення ставки, щоб стримати інфляцію та повернути її до зниження з середини 2025 року. З грудня 2024 року по січень 2025 року регулятор підвищив облікову ставку з 13% до 14,5%.
7. Упродовж повномасштабної війни НБУ разом з урядом також активно працював над залученням міжнародного фінансування та налагодженням його ритмічності, а також над активізацію ринку внутрішніх залучень. Це дало змогу повністю відмовитися від емісійного фінансування бюджету з 2023 року.

Зверніть увагу! У 2023 році інфляція сповільнилася з 27% до 5%. У НБУ підкреслюють, що поточне прискорення інфляції є очікуваним та тимчасовим.

Обсяг міжнародної підтримки та розмір держборгу

Бюджет на 2022 рік Україна погоджувала без розрахунку на те, що країна проведе практично весь рік в умовах повномасштабної війни, як і наступні два. Тож стаття видатків зазнавала змін, а дефіцит відповідно збільшувався.

Під час розмови з 24 Каналом голова профільного комітету Підласа зауважила, що лише у 2022 році було прийнято 15 законів про зміни до Бюджету-2022. Відтак, видатки збільшились до понад 3 трильйонів гривень, що є безпрецедентною сумою в історії України. Зокрема видатки на сектор безпеки та оборони у 2022 році зросли у 7 разів.

В Міністерстві фінансів України 24 Каналу прокоментували, що у період з 2022 по 2024 рік вносилося чимало змін до статей видатків держбюджету, однак видатки на оборону та безпеку залишались пріоритетом держбюджету весь час.

З лютого 2022 року всі внутрішні бюджетні ресурси України спрямовуються на оборону, а кошти від партнерів допомагають фінансувати соцвиплати, зарплати тощо,
– пояснили в міністерстві.

Що стосується розміру держборгу до ВВП, то у період воєнного стану цей показник зріс через фактор збільшення видатків на оборону. "До початку повномасштабного вторгнення рівень державного та гарантованого державою боргу України до ВВП демонстрував стійку тенденцію до зниження", – додають у Мінфіні.

• Дефіцит держбюджету України (без урахування грантового фінансування) зріс з 3,1% ВВП у 2021 році до 26,7% у 2022 – 2024 роках.
• У 2024 році, завдяки реалізації ефективної бюджетної та боргової політики, зазначений показник було знижено до 24,1% ВВП.

Відповідно до закону про держбюджет на 2025 рік передбачається подальше його скорочення на 4,7 відсоткового пункту – до 19,4% ВВП,
– зазначають у відповіді на запит.

Цікаво! Близько 60% державного боргу становлять пільгові кредити від міжнародних партнерів. Найбільший кредитор – Європейський Союз.

Також у Мінфіні планують розміщати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) в обсягах, еквівалентних запланованим погашенням за відповідними зобов'язаннями, щоб уникнути нарощування внутрішнього державного боргу.

Підтримка від МВФ

Окрім співпраці з Європейським інвестиційним банком, Світовим банком, Україна продовжує співпрацю й з МВФ, який вперше затвердив програму фінансової співпраці для країни, що перебуває в стані війни. "Це безпрецедентний випадок", – підкреслюють в Мінфіні.

Обсяг програми МВФ – 15,5 мільярда доларів США на 2023 – 2027 роки. За цей час було 6 переглядів програми, які дозволили залучити 9,8 мільярда доларів,
– додають у міністерстві.

Також варто додати, що перебуваючи в програмі МВФ, Україна взяла на себе зобов'язання щодо боргової стійкості. Зокрема, цільовий показник співвідношення боргу до ВВП складає 82% до кінця 2028 року та 65% до кінця 2033 року.

Податкове навантаження та бізнес

Як пояснюють в Мінфіні, податкова політика на першому етапі повномасштабного вторгнення характеризувалась високим рівнем гнучкості та була спрямована на адаптацію бізнесу до воєнних реалій, збереження виробничої бази та трудових ресурсів. Це дало можливість зберегти економічну активність та стримати економіку від падіння.

Відтак ключова задача для України під час воєнного стану – створити умови для забезпечення потреб воєнної кампанії,
– підкреслюють у Мінфіні.

Особливі умови оподаткування

У 2022 році для підтримки бізнесу, який є головним платником податків, запрацювала програма переміщення виробництв у більш безпечні місця, зберігаючи робочі місця та динаміку сплати податків. Також на період воєнного стану визначено особливості проведення перевірок.

У період з 1 квітня 2022 року до 1 серпня 2023 року діяли особливі умови оподаткування. Фізичні особи, а це підприємці та юридичні особи, мали можливість бути платниками єдиного податку III групи ФОП із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% від суми доходу.

Хоч коло осіб, які могли використовувати особливості цього оподаткування, досить широке, але були й певні обмеження,
– підкреслюють у Мінфіні.

Попри весь позитив, економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що чимало заходів структур України на початку повномасштабного вторгнення очевидно були неправильними.

Наприклад, запровадження спрощеної системи оподаткування, яка в перші дні після початку війни дозволила ввозити товари на суму до 2 мільярдів, сплачуючи лише 2% від обороту.

Тобто ввозилися дорогі автівки преміумкласу без мит та ПДВ. Крім того, нафтопродукти завозилися фактично безплатно. І ця історія тривала доволі довго. Якщо у перші дні повномасштабного вторгнення це мало ще якесь виправдання, то вже десь з 1 квітня 2022 року це мало бути скасовано,
– каже пан Борис.

Насамперед логіка війни передбачає, що все має бути зосереджено саме на фінансуванні Збройних Сил країни. В Україні виникла ситуація, коли у військових зросли суттєво доходи, а це спровокувало збільшення податків і до місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети, отримувавши значні кошти, почали використовувати їх не дуже коректно. Лише згодом, у 2024 році, ситуація змінилася, коли податок на доходи фізосіб військовослужбовців перевели до держбюджету,
– каже Кушнірук.

Нагадаємо, що наразі в Україні продовжує діяти мораторій на:

1. проведення документальних перевірок платників податків;
2. проведення фактичних перевірок за місцеперебуванням об'єктів оподаткування чи об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;

Також 24 Канал надсилав запит до Міністерства економіки України щодо поточного стану різних галузей економіки, бізнесу та перспективи економічного зростання у післявоєнний період, однак відповіді на момент виходу матеріалу не отримав.

Виклики, які ще доведеться подолати

Економіст Ярослав Жаліло у розмові з 24 Каналом пояснює, що Україні потрібно вистояти економічно у війні, відновити економіку країни, впровадити у дію її європейську модель тощо.

Жаліло додає, що всі розмови про нібито припинення вогню та перемир'я залишаються просто розмовами, на які наразі не варто покладатися. Крім того, навіть якщо буде ухвалене якесь швидке рішення, то звичайно, що воно не забезпечить довготривалу безпеку Україні.

У будь-якому випадку, незалежно від подій, прив'язаних до перемовин, економіка України цьогоріч функціонуватиме в режимі високого рівня воєнної небезпеки,
– додає він.

Говорячи про виклики, з якими зіштовхнеться Україна, Жаліло вважає, що варто зазначити технологічну та енергетичну стійкість, а також виробничу. Зокрема це стосується озброєння. Попри власні сили, на його думку, Україна потребує ще й імпорту як енергоресурсів, так і зброї. А щоб забезпечити це, потрібно нарощувати експортоорієнтоване виробництво.

Енергетична стійкість

Проблеми з енергетичною інфраструктурою виокремлює як ризики й економіст Олег Пендзин. "Будь-які відновлення неможливі без нормального забезпечення енергії", – вважає він.

На фоні новин про будівництво нових блоків на Хмельницькій АЕС, що повинні посилити енергетичну безпеку, експерт Юрій Корольчук зазначає 24 Каналу, що до 2022 році Україні цілком вистачало 15 енергоблоків на атомних станціях.

Коли ж Запорізька АЕС була окупована росіянами (Україна втратила 6 блоків), а споживання промисловості та споживачів скоротилося, 9 блоків також би вистачало для виробництва електроенергії, не враховуючи постійні обстріли енергооб'єктів.

Корольчук пояснює, що, з одного боку, будівництво додаткових блоків на атомній станції – це мінімум 20 років та чимало коштів. А з іншого боку, нові енергоблоки все ж таки потрібні Україні, адже добігають кінця терміни експлуатації Південноукраїнської АЕС.

Трудове забезпечення та мобілізація

Одним із викликів, котрі стоять перед Україною, на думку Олега Пендзина, є рівень безробіття. Він зауважує, що в Україні формально 14,2% людей є безробітними проти працездатного населення. "На робітничі спеціальності, або ж на водійській спеціальності не знайти працівника", – резюмує Пендзин.

Економіст Ярослав Жаліло теж зауважує фактор роботи. На його думку, це можна вирішити шляхом переформатування ринку праці, адже на ньому присутні люди, які потенційно можуть виконувати ту чи іншу роботи, але вони цього не роблять.

Говорячи про ринок праці, варто згадати й за мобілізацію. На думку Пендзина, мобілізація, а саме співвідношення мобілізації та тих людей, які мають робітничі спеціальності, – це безперечно виклик.

Для відновлення економіки України потрібно десь 5 мільйонів рук, а тому щороку слід повертати хоча б 450 тисяч мігрантів,
– пояснює він.

Водночас до основних викликів для України на сьогодні, на думку Олега Гетмана, можна додати ще військові ризики та нестача фінансування.

Для того, щоб економіка функціонувала, потрібна базова стійкість: стійкість показника інфляції, стійкість та прогнозованість курсового показника, стабільність бюджетної системи тощо,
– вважає Жаліло.

Економіка на військових рейках: плюси та ризики

Крім того, Пендзин додає, що наразі Україна не перевела економіку на військові рейки, а соціальні видатки заморозили лише у 2024 році, а не у 2022 році.

Тобто логічно було б затиснути все дуже жорстко, повернути економіку на воєнну фабрику тощо. Водночас невідомо, як це б відбилося на людських доходах й на рівні життя.

Уявіть собі, пенсіонерові повідомляють, що в країні ввели обмежувальні картки на продовольство. Як вони відреагували б на це? На щастя, ми маємо на сьогодні якийсь результат, якесь співвідношення доходів та видатків, якийсь рівень життя. Але будь-які дії влади задля посилення фронту та перемоги призвели б до того, що українці мали б зовсім інший рівень життя, аніж зараз,
– зауважує Пендзин.

Тобто якби держава повністю забрала б і провела б формальну націоналізацію земель, обладнання, техніки, виробництва для потреб війська тощо, то це б погано вплинуло на роботу бізнесу, у тому числі й іноземного.

Водночас на думку Гетман, Україні не потрібна економіка на військових рейках, адже це не доцільно у поточній ситуації, яка склалася зараз.

Економіка країн стає на військові рейки у випадку, коли вони залишаються сам на сам з агресором, як це було у роки Другої світової війни. Таким чином, люди переходять на карткову систему, коли продовольства видаються лише за спеціальними картками, людей масово мобілізовують, навіть жінок, до примусової праці на заводах, реквізують весь транспорт тощо,
– пояснює економіст Гетман.

Наразі все необхідне велике озброєння надається партнерами, зокрема й фінансування для економіки, тобто Україна не залишається сама, вважає Гетман.

Чи можуть фінансову допомогу для України поставити на паузу

Жаліло також підтверджує, що не бачить підстав щодо впливу будь-якої із країн, зокрема й США, на припинення макрофінансової допомоги.

Насправді США досі не виробили плану щодо того, як справді вони ставляться до врегулювання війни в Україні та досягнення справедливого миру. Втім, та макрофінансова допомога, яка запланована для України, вона є багатосторонньою угодою. У цьому, в першу чергу, залучений Європейський союз, є угоди стосовно заарештованих російських активів тощо,
– пояснює він.

Економіст Жаліло додав, що наразі не існує жодної сили, окрім Росії, якій було б вигідно схиляти Україну до несправедливого миру.