/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fe5ff931fd045f2a3b222c9d9e965f791.jpg)
Секрет торгаша: як Україні зберегти інтерес з боку Трампа
Свого часу Порошенко придумав, як зіграти на бізнес-жилці Трампа — запропонував схему з пенсільванським вугіллям, пригадує журналіст Сергій Гармаш. Але, як він справедливо зауважує, тоді це було зробити легше — Трамп не був так зацікавлений у Росії...
По суті, Україна в сьогоднішньому розумінні Трампа — це лише інструмент реалізації його інтересів у РФ і Китаї. Через свою залежність від США, ми для американського автократа не суб'єкт, а об'єкт політики. Він не бачить необхідності домовлятися з нами, він думає, що може керувати нами. А ось Москвою він керувати не може, тому з нею він буде домовлятися. З нашою допомогою!
І жодні макрони і стармери просто зараз цього не змінять.
Єдиний вихід для нас із цієї ситуації — екстрено диверсифікувати залежність від Вашингтона, створювати союзи і блоки з іншими гравцями, не погоджуватися на тиск Трампа і взагалі, частіше говорити не про те, що ми хочемо від США (як було за Байдена); і навіть не про те, що Трамп може отримати від нас (стратегія, що реалізується нині), а про те, що можуть ВТРАТИТИ США, припинивши нас підтримувати!
Ми маємо виявити ці ризики, СТВОРЮВАТИ їх та інформувати про них (включно з платними інформкампаніями у ЗМІ США) американців.
Багато хто, особливо з орбіти Петра Порошенка, просуває сьогодні стратегію, яку застосував свого часу п'ятий Президент України. Відносини Києва з першою адміністрацією Трампа теж були натягнутими, тому, щоб поліпшити їх, Порошенко уклав за домовленістю (і на славу) Трампа угоду про купівлю Україною вугілля в Пенсільванії. Цей крок, з огляду на наявність у нас власного вугілля, тоді сильно критикували в Україні. Однак, зігравши на бізнес-жилці Трампа, ми справді забезпечили собі деяку лояльність з його боку. Тобто, тоді, у 2017 році, ця стратегія дійсно спрацювала. Але!
Тоді Трампу не потрібно було вибирати між Україною і РФ. Він підтримував добрі стосунки з Путіним, і незначні загравання з Києвом не могли радикально вплинути на них. Та й його зацікавленість у РФ у 2017 році не була такою критичною, як зараз: тоді від Кремля не залежала ні перспектива отримання Трампом Нобелівської премії миру, ні його реноме "переможця", ні вирішення проблеми залежності Москви від Китаю (тоді вона не була такою тотальною).
Сьогодні Трамп, по суті, має зробити вибір, на чиєму він боці — вибрати між Москвою і Києвом. І шансів на те, що він вибере цінності, а не ціни — у нас об'єктивно немає. А ціни РФ однозначно намалює набагато більші, ніж може запропонувати Україна.
Ходити ж "між крапельок" Трамп не вміє, та й не бачить у цьому необхідності. Тому, поки в Москві сидить Путін, а у Вашингтоні Трамп, розраховувати на щось хороше від США для України — наївно.
Можуть бути якісь тактичні поблажки, дипломатичні гойдалки, спроба "полюбовного" економічного зґвалтування "за обопільною згодою" тощо. Але стратегічно і ментально — Трамп на боці РФ і Путіна. Ця (на жаль) істина має стати однією зі "скріп" нашої політики на найближчі роки.
Відповідно, іншого виходу, окрім як посилення внутрішньої та геополітичної суб'єктності — від оборони, до власного "імпортозаміщення" і "власного НАТО" — в України просто немає! Незалежно від Трампа і його угод із будь-ким.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Трохи ракет і порада помиритися з Трампом: потужна допомога Україні від євросаміту в Лондоні
