Підготовка новобранців ЗСУ: чи справді щось змінилося?
Підготовка новобранців ЗСУ: чи справді щось змінилося?

Підготовка новобранців ЗСУ: чи справді щось змінилося?

«Вижити хочеться, – так власну мотивацію описав 26-річний новобранець Дмитро. – Ти тренуєшся не для когось, а для самого себе».

Ми зустріли хлопця в одному із навчальних центрів Сухопутних військ ЗСУ, розташованому на заході України. У сутінках Дмитро і його майбутні побратими долали смугу перешкод – бігли, ховались у хащах, дерлись на паркан. Під крики інструктора, постріли з автомата і димову завісу новобранці штурмували окопи, оглядали згорілу автівку і зруйновану будівлю.

Нова програма БЗВП

Зранку новобранці займались окремими групами. Тут вони тренуються за новою, четвертою програмою базової загальновійськової підготовки (БЗВП), що почала діяти з листопада минулого року. Курс триває півтора місяця замість 30 днів і включає, перш за все, більшу кількість занять зі стрільби, зокрема у русі та вночі. За новою програмою, новобранці також вчились стріляти із кулеметів і гранатометів.

Новобранці вивчають кулемети
Новобранці вивчають кулемети
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

На іншій ділянці бійці тренувались збивати безпілотники, які замінили підвішені на шибениці нерухомі цілі, з підствольного дробовика. Крім того, ховатись від FPV дронів. «Ми піднімаємо «пташки» і працюємо над реагуванням – над швидкістю, над укриттям, – розповів інструктор з тактичної підготовки Василь Ярощук. – Щоб вони знали цей звук, щоб знали, де краще сховатися і навіть як зробити постріл з того самого автомата».

Ярощук займався з новобранцями, які вже закінчують свій курс. Їхні навички зі стрільби він оцінив на «четвірочку». «Звикаєш до самої зброї. Вона стає вправна, легка, не відчуваєш страху, – ділився своїми враженнями 34-річний новобранець Богдан Дудка. – Те саме з гранатами – коли першу кинеш, далі нема хвилювання». Дудка і решта новобранців, які тут тренуються, незабаром будуть воювати у складі однієї з новостворених бригад.

Новобранець вчиться стріляти
Новобранець вчиться стріляти
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Через проблеми навколо нових бригад у навчальний центр чи не щодня приїздять перевірки. Водночас в інтервʼю DW новобранці не скаржились ані на тренування, ані на умови й харчування. А про інструкторів висловлювались виключно позитивно – адже ті мають бойовий досвід. Крім того, бійці запевнили, що не відволікаються від навчання на наряди або інші господарчі роботи.

Наряди замість занять

Трохи інакша ситуація у навчальному центрі на півночі України, де також за новою програмою займається новобранець Олег (імʼя змінене), розподілений до однієї з бригад ТрО. За його словами, новобранців залучають і до господарчих робіт, щоправда, пов'язаних із їхнім проживанням у польових умовах, і до нарядів. Відповідно, коли боєць у наряді, він пропускає заняття. Деякі з них згодом повторюють, втім, Олег сумнівається, що це допомагає йому надолужити пропуски.

Водночас він задоволений навчанням. «Поводження зі зброєю і стрільби, топографія і орієнтування на місцевості, тактика, відпрацювання штурмових дій, загальні положення військової справи», – перерахував Олег. Занять із захисту від дронів та стрільби з кулеметів і гранатометів, передбачених новою програмою, у нього поки не було. «Вся інформація здається потрібною. А як воно насправді, можна дізнатись, коли почнеш її використовувати», – підсумував Олег.

Новобранці тренуються у навчальному центрі Сухопутних військ
Новобранці тренуються у навчальному центрі Сухопутних військ
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Ненавчені новобранці на фронті

Однак на фронті бажаних змін не відбулося, спираючись на власний досвід, заявив Андрій Зіменко, головний сержант 2-ї роти 21-го батальйону спецпризначення окремої президентської бригади, яка воює на Покровському напрямку. Наразі він навчає зо два десятки новобранців, які прибули з навчального центру у Львівській області, де вони займалися за новою програмою.

«Вони геть нульові. Максимум, що вони там робили – це прибирання території і наряди. Як я зʼясував, настріляв – нуль, розуміння, що таке кулемети, – нуль, метання гранат – лише навчальних. Вони не розуміють, що таке розрив гранати і чому її треба кидати подалі від себе», – обурився Зіменко.

Дехто, за його словами, навіть не вміли стріляти. Зі слів самих новобранців, заняття були переважно теоретичними, а бойовий досвід мав лише один із десяти інструкторів.

«Тут для них щодня щось нове. Щодня вони чують звук FPV дрона, звук дрона зі скидом. Кидаємо їм страйкбольні гранати, щоб вони розуміли, скільки у них є секунд, щоб відбігти і сховатися», – сказав Зіменко.

Андрій Зіменко, головний сержант 2-ї роти 21-го батальйону спецпризначення окремої президентської бригади, навчає новобранців біля фронту, Донецька область, листопад 2024 року
Андрій Зіменко, головний сержант 2-ї роти 21-го батальйону спецпризначення окремої президентської бригади, навчає новобранців біля фронту, Донецька область, листопад 2024 року
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

За його спостереженнями, новобранці зацікавлені в навчаннях, а ті, із ким він займається уже понад десять днів, показують хороші результати. «Вони розуміють, куди вони попали і що на них чекає, – додав сержант. – Є і страх, і інтерес».

За словами іншого сержанта, який також займається із новобранцями із того самого навчального центру, усі шестеро його учнів – переважно старші чоловіки з проблемами зі здоровʼям. Двоє з них невдовзі пішли у СЗЧ, проте їх вдалося розшукати й повернути у підрозділ, додав військовий. На його думку, це сталось через низьку мотивацію бійців. «Яка мотивація на третій рік війни у тих, кого спіймали десь по дорозі? Ні гроші, ні патріотизм», – підсумував сержант.

Відсутність мотивації

Наразі у навчальних центрах мало добровольців і тих, хто прийшли у військо за рекрутингом. Переважна більшість – мобілізовані. «Ви розумієте, яким шляхом», – маючи на увазі так звану «бусифікацію», зауважив новобранець Дмитро, який займається в навчальному центрі Сухопутних військ на заході України. Звідси також тікають мобілізовані, підтвердили новобранці та інструктори. «Багато, – додав Дмитро. – Але краще хай зараз тікають, ніж потім, на фронті».

Василь Ярощук, інструктор з тактичної підготовки
Василь Ярощук, інструктор з тактичної підготовки
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

У навчальному центрі новобранці йдуть у СЗЧ переважно у перші дні, уточнив інструктор з тактичної підготовки Василь Ярощук. «Через страх нового», – пояснив він. Поки DW працювала у навчальному центрі, одному з військовослужбовців по рації доповіли про двох бійців, що пішли у СЗЧ.

Водночас інструктори, які проходили БЗВП у цьому ж центрі, відзначили покращення в підготовці, що відбулись за три роки повномасштабної війни. Дехто, навпаки, проходили базову підготовку на полігонах у Британії, які, хоч і переважають у матеріальній базі, не мають досвідчених інструкторів. «Але якщо я хотів навчитись, то я навчився, – сказав інструктор з вогневої підтримки Дмитро. – Я не вважаю, що був готовим до війни. Все приходить із досвідом – якщо хочеш вижити, то навчаєшся».

Дмитро, інструктор з вогневої підтримки
Дмитро, інструктор з вогневої підтримки
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

На підготовку впливає і бажання мобілізованих – дехто просто не хоче вчитись, зауважили інструктори. «Зараз мотивація низька через те, як людей мобілізують – хапають на вулицях, – розмірковував Дмитро. – Хоча у нас війна, і сподіватись, що тебе це омине, теж неправильно».

Байдужість інструкторів

Тим не менш, принаймні на прикладі одного навчального центру все ж можна простежити зміни. Там, де працювала DW, ще до впровадження змін, влітку минулого року, проходив підготовку Андрій (імʼя змінене). Його мобілізували, коли він їхав у відпустку, і ще у ТЦК записали до однієї зі штурмових бригад.

Андрій пригадує заняття з тактичної медицини, топографії, мін, штурму окопів і будівель. За його словами, бойові гранати тоді не кидали, так само не було стрільб із кулеметів і гранатометів та захисту від дронів. А загальними стрільбами Андрій залишився незадоволений через те, як вони були організовані – доводилось довго очікувати своєї черги та швидко стріляти без можливості прицілитись і перевірити влучання. А деякі заняття він пропустив через наряди.

Новобранець вчиться стріляти з кулемета у навчальному центрі Сухопутних військ
Новобранець вчиться стріляти з кулемета у навчальному центрі Сухопутних військ
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

«Інструкторам було байдуже. Все, що їх хвилювало, це щоб їх не «спалило» начальство. Доволі розповсюдженим було те, що вони називали «тактичне маскування» – ми просто ховались у лісі й нічого не робили», – розповів Андрій. За його словами, у СЗЧ пішла половина тих, із ким він жив у наметі.

На фронт до його підрозділу поїхали ще двоє новобранців із цього навчального центру.

«Вже тут були додаткові навчання. Тебе питають, що ти вивчив на БЗВП, і ти відмічаєш, що ти знаєш. У нас було десь 1-2% від цього опитувальника», – додав Андрій.

Схожа ситуація була і в інших навчальних центрах. Ще у вересні минулого року військові на фронті скаржились DW на рівень підготовки і мотивації новобранці, які приїздять до них із навчальних центрів. Самі новобранці казали, що там замість навчань їх залучали до господарчих робіт.

Визнання проблем і зміни

Напередодні, на початку вересня, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав, що мобілізовані потрапляють на поле бою менш підготовленими, ніж він би хотів. «Водночас динаміка на фронті вимагає від нас якнайшвидшого залучення призваних військовослужбовців», – сказав він. За місяць Генштаб запустив пілотний проєкт – на базі кількох навчальних центрів тривала півторамісячна підготовка, яка включала додаткові заняття. А вже з листопада оновлений курс почав діяти в усіх навчальних центрах. Крім того, у центрі, де працювала DW, наразі тестують уже наступну, пʼяту редакцію програми.

«Від попередньої програми вона відрізняється, перш за все, «нульовим днем». Це день, коли курсанти прибувають у навчальний центр. Це драйвовий і несподіваний початок навчання. Вони попадають у засідку, на них здійснюють психологічний тиск, застосовують різні пірозасоби, автоматичну зброю з холостими патронами. Від цього моменту вони мають розуміти, що повинні бути постійно готовими до нестандартних ситуацій», – пояснив командир експериментальної роти із позивним «Єгер».

Позивний
Позивний
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

«Нульовий день« був і у 25-річного новобранця Андрія Міллера. «Вивантажуємося з машини, надягаємо все й біжимо, повземо, – згадував він. – Було страшно, що не зможу». На шостий тиждень навчань він запевнив, що почувається краще. «Я маю навички поводження зі зброєю, з гранатою. Як правильно рухатись, як реагувати на команди. Як дублювати командира, як подавати команди жестами», – перерахував хлопець.

Досвід Десантно-штурмових військ

Перед впровадженням чергових змін до БЗВП командування ЗСУ консультувалось із представниками бойових бригад, зокрема Десантно-штурмових військ, які мають власний підхід до підготовки новобранців. Тоді до навчального центру ДШВ приїздив заступник головнокомандувача ЗСУ Олег Апостол. «Це наш колишній комбриг, – зауважив військовослужбовець 95-ї бригади із позивним «Коваль», тимчасово виконуючий обовʼязки головного сержанта одного з батальйонів навчального центру. – Щодо кожного нововведення він питав, які поради ми б дали, що можна покращити».

Новобранці тренуються у навчальному центрі Десантно-штурмових військ
Новобранці тренуються у навчальному центрі Десантно-штурмових військ
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

За словами «Коваля», особливістю підготовки у ДШВ є те, що всі інструктори мають бойовий досвід. Дехто з них приїздять у навчальний центр на місяць-два і потім знову повертаються на фронт – так вони бачать зміни, які відбуваються на полі бою, і можуть передати новобранцям актуальний досвід.

Крім того, деякі заняття, наприклад, стрільба з кулеметів і гранатометів, були тут і до впровадження змін у листопаді минулого року. «Тут більше уваги на фізичний стан, тренування з психологічним тиском, – додав інструктор із позивним «Кадет», який тренує бійців штурмувати окопи. – 45 днів достатньо, щоб ввести людину у курс справ і підняти рівень патріотизму». Водночас він згадав, як рік тому зустрічав на фронті погано підготовлених новобранців навіть із цього навчального центру. Тоді «Кадет» проводив для них додаткову підготовку. «Три дні – і здобували вже якесь поняття», – додав інструктор.

Позивний
Позивний
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

«Якщо порівнювати з 2022 роком, коли я тут навчався, то це небо і земля, – на умовах анонімності розповів військовослужбовець однієї зі штурмових бригад, який зараз служить інструктором у навчальному центрі. – У нас тут перевірка на перевірці. Усе на високому рівні». Тим не менш, за його спостереженнями, і тут чимало мобілізованих не хочуть навчатись. «Придумують відмазки, типу хворі, або валять у СЗЧ, або скаржаться на гарячу лінію. Інструктори потерпають від таких курсантів. Іноді доводиться відповідати за те, на що ми ніяк не можемо вплинути», – додав військовий.

У навчальному центрі ДШВ немає мобілізованих чоловіків старшого віку – сюди направляють лише молодших за 45 років. Тим не менш, відбору, який був на початку повномасштабної війни, вже немає.

«Хто є, з тими і працюємо», – підсумував «Кадет». Новобранці, з якими говорила DW, позитивно відгукувались про заняття. Так, 29-річний Ярослав, який раніше служив в АТО, здобув тут нову навичку – збивати дрони. Він зміг влучити у повітряні кульки, які підняв у небо безпілотник. «Війна змінюється, раніше дронів не було», – сказав Ярослав. А його тезка, 30-річний новобранець, сказав, що тут «відстріляв більше патронів, ніж за півтора року строкової служби». «А найкорисніше було, коли ми штурмували окопи», – додав чоловік.

Навчання після рекрутингу

На досить високому рівні є підготовка у навчальних центрах певних бригад. Туди зазвичай потрапляють новобранці, які обрали собі місце служби за рекрутингом.

«У нас було дуже класне БЗВП. Нас вчили стріляти з усього, що тільки можна«, – розповів Антон (імʼя змінене) з однієї з окремих штурмових бригад, який нещодавно завершив курс БЗВП. За його словами, новобранців вчили штурмувати окопи і будівлі, робити окопи й інженерні загородження.

«Був навіть страйкбол, хоч він і не входить у програму, – додав Антон. – Люди мотивовані. На взвод було буквально двоє бусифікованих. Ніхто не тікав. Бусифіковані також знайшли собі підрозділи».

Новобранці тренуються у навчальному центрі Десантно-штурмових військ
Новобранці тренуються у навчальному центрі Десантно-штурмових військ
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

У цьому ж навчальному центрі від січня тренувався і Тимофій (імʼя змінене). «Усе було на хорошому рівні. З нас робили лютих штурмовиків, – розповів він. – Була навіть підготовка до полону, тортур і страти». Однак чоловік хотів би більше занять з інженерної підготовки і топографії. «Як людина, котра виросла в місті, я хотів би, щоб мене краще повчили, як орієнтуватися у лісі», – додав боєць.

Читайте також: Рекрутинг замість примусу. Як військові самостійно шукають людей для служби в ЗСУ

Необхідні зміни

Коли йдеться про необхідні зміни, інструктори, що працюють в одному з навчальних центрів Сухопутних військ, озвучують одразу кілька пунктів. Їм бракує матеріальної бази, як-то холостих набоїв і тренувальних турнікетів, та самих інструкторів. «Їх не хочуть відпускати з бойових бригад», – сказав інструктор з базової загальновійськової підготовки із позивним «Малина», який раніше воював у 14-й та 128-й бригадах.

Інструктор керує дроном у навчальному центрі Сухопутних військ
Інструктор керує дроном у навчальному центрі Сухопутних військ
фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

А інструктор з вогневої підтримки Дмитро вважає, що строк навчання має бути довшим – місяць на вогневу підготовку і місяць на тактику. «Мобілізований вчора був звичайним працівником, а сьогодні він тримає зброю у руках. Це важко, – сказав інструктор. – Багато часу займає адаптація. Хоча я розумію, що терміни тиснуть. Якщо розтягнути БЗВП, то не буде заміни людей на фронті».

На думку Андрія Зіменка із 21-го батальйону спецпризначення, необхідно, перш за все, змінити підхід до мобілізації. «На фронті не потрібні 57-річні діди. Їх важко навчити. Якщо цього діда випустити у штурмовій групі, він буде її затримувати. А якщо у цій групі буде хоч один, хто її затримує, то вся група під ризиком», – пояснив Зіменко. На його думку, у військо мають іти мотивовані люди.

«Я, наприклад, йшов захищати свою родину, свою домівку. Я знав, заради чого я йду сюди. Але я розраховував, що поки я тут, держава буде якось прикривати тил», – додав Зіменко.

Ганна Соколова-Стех

Джерело матеріала
loader
loader