Країни ЄС намагаються подолати відставання від США у космічній галузі - експерт

Країни Євросоюзу почали докладати зусиль, щоб збільшити присутність у космосі і не залежати від розвідданих США.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив засновник проєктів «Аеробавовна» та Space Cossacks, «космічний» ентузіаст Дмитро Хмара.

«Один з таких кроків, що намагаються робити в Європі, щоб наздогнати США, – це недорога і досить легка ракета, створена за сприяння французького уряду (йдеться про ракетоносій нового покоління Ariane 6, що зовсім недавно, 6 березня, вивів у космос розвідувальний супутник CSO-3 – ред.). Вона коштує кілька десятків мільйонів євро, а раніше європейські ракети обходилися у 200-500 млн при тому, що пуск ракети Ілона Маска – це всього близько 60 млн дол», – розповів він.

За словами експерта, європейські компанії вже отримали значне фінансування від урядів, щоб подолати відставання, зокрема у кількості супутників. Університетські групи розробників мають завдання швидко навчитися комерціалізувати свої проєкти.

«Європа розуміє відставання і вживає заходів, щоб за кілька років ситуацію покращити», – пояснив співзасновник космічних стартапів.

За його словами, багато років випускники кращих європейських вишів виїздили у пошуках кращих заробітків у США, оскільки там добре вміють комерціалізувати винаходи, і є шанс отримати інвестиції. Наразі дефіцит інженерів космічної галузі в ЄС - близько 30 тис. Водночас у Європі добре фінансується наука, і компанії космічного напряму орієнтовані здебільшого на великі держзамовлення та отримання грантів.

«Мають достатньо коштів, щоб тримати хороший рівень, але їхні проєкти погано комерціалізуються. Роками складалась ситуація, що Європа, маючи науковий ресурс, не намагалася на цьому добре заробляти, і чимало компаній з європейським корінням відкривали офіси в Штатах, щоб розвивати бізнес. Не дивно, що ракети і супутники, зроблені в США та Європі, на порядок відрізняються за вартістю», – пояснив Хмара.

За словами експерта, українські ІТ-компанії могли б посприяти європейським колегам у розвитку космічної галузі. «Україна може допомогти з розбудовою напрямку обробки супутникових знімків, це міг би бути спільний проєкт. У нас є компанії, які можуть виробляти супутникові платформи, системи зв’язку, системи орієнтації для супутників. Можемо долучитися й до їх виготовлення», – розповів Хмара.

Нещодавно одразу дві приватні компанії посадили на Місяць свої космічні апарати – Blue Ghost від Firefly і Athena від Intuitive Machines. За словами Хмари, до розробки Blue Ghost дотичні українці.

Як повідомлялося, 6 березня 2025 року Франція вивела на орбіту новий супутник CSO-3 з високою роздільною здатністю для розвідувальних цілей. Проєкт передбачає, що супутник функціонуватиме на орбіті протягом наступних 10 років. Як повідомляє Defense Express, очікується, що отримані супутником дані можуть бути передані Силам оборони України. Успішний запуск Ariane 6 із супутником CSO-3 вважається важливим кроком до незалежного доступу Європи до космосу на тлі погіршення відносин з новою адміністрацією у США.

7 березня американська компанія Maxar Technologies, яка надавала Україні супутникові розвідувальні дані, підтвердила призупинення доступу до своїх знімків через розпорядження адміністрації президента США Дональда Трампа.