Як санкції викреслюють російських науковців зі світового академічного простору — конкретні цифри

За три роки від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну кількість цитувань статей російських вчених впала на 92%, а кількість переглядів праць — на 85%. За великим рахунком, як пише Олексій Пластун у статті “Вільне падіння російської науки”, — санкції викреслюють російських науковців зі світового академічного простору.

Зокрема, одним із найяскравіших прикладів і найочікуванішим через статус “країни-ізгоя”, є кількість публікацій російських вчених на наукових конференціях, яка впала на 40% 2022 року і продовжила падати в 2023 році..

Автор пропонує використати для додаткової перевірки ще такі метрики оцінки наукової активності, наявні в Scopus: кількість патентів; наукові публікації, цитовані в патентах; кількість цитувань у патентах; кількість цитувань у патентах на одну наукову публікацію. Результати за період із 2021 до 2024 року наведено на рисунку нижче.

Можна побачити “ультимативне падіння”, за всіма метриками 2024 року воно становило більш як 90%.

“Тож коли вам розповідатимуть про велич і силу російської науки, не витрачайте час на суперечки, а просто наводьте ці дані”, - зазначає Пластун, додаючи, що санкції проти російської науки діють, і досить ефективно, стираючи з міжнародного наукового ландшафту країну-агресора та її пропагандистський міф про “велич російської науки”.

Боротьба з наукою РФ, як каже автор, — це також і боротьба з окупаційною армією та протидія війні. І в академічному світі ці зусилля не повинні припинятись, а тільки посилюватись.

На думку Пластуна, санкції проти російської науки треба виводити на офіційний рівень, зокрема, ті наукові й освітні установи РФ, які відкрито підтримали війну, пропагують анексію українських територій, надають фінансову та матеріальну підтримку окупаційній армії, мають бути внесені до санкційних списків і викреслені з міжнародного академічного середовища.

“Міжнародні видавництва мають переглянути свою політику “територіальної нейтральності” й нарешті визнати простий і очевидний факт, що Крим — це Україна, Донецьк — це Україна, й перестати грати на руку країни-агресора, позначаючи українські території як Росію”, - наголосив автор.

Також, як зазначає Пластун, український центр ISSN має припинити допомагати окупантам, та ще й за гроші українських платників податків, — і “зібрати нарешті волю в кулак, зробивши щось із тими десятками російських журналів, реєстрацію яких вони щороку підтверджують і безпосередньо сприяють їх присутності в міжнародному науковому середовищі”.

“Коротше, роботи ще багато, але результати є. І так, санкції працюють”, - додав він.

Про те, що приховує фасад “великої російської науки” і яке шахрайство за ним ховається, раніше розповідалося у статті “Фейкові редактори, “мертві душі” та шахрайство: що не так із “вєлікою” російською наукою”.