/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F2e44483e9c91056b8c26f3ef06524c9e.jpg)
Припинення війни у 2025 році не буде, Трамп не хоче примушувати Путіна до миру - Яковенко
Президент США Дональд Трамп, всупереч переконанням України та Європи, продовжує вірити в готовність Росії завершити розв'язану Кремлем війну. Київ і Вашингтон погодили ініціативу, спрямовану на тимчасове припинення вогню на 30 днів. Але Володимир Путін висунув неприйнятні умови і фактично відмовився від цієї ідеї. Москва вкотре показує, що зацікавлена винятково в заморожуванні війни, у рамках якої збирається взяти паузу, щоб згодом відновити війну.
В інтерв'ю Главреду журналіст, соціолог і медіаексперт Ігор Яковенко розповів, чи можливе 30-денне припинення вогню в російсько-українській війні, пояснив, як Україна могла б знищити окупаційну армію впродовж цього року, оцінив можливість завершення війни у 2025-му, та назвав головний чинник потенційного розколу режиму Путіна.
Пропозиція Сполучених Штатів щодо припинення вогню в Україні на 30 днів, схоже, зазнає краху. Ми бачимо, що Володимир Путін відмовляється йти на такий крок, і це було цілком передбачувано. Як ви оцінюєте ситуацію? Чого слід очікувати надалі?
У цій ситуації є як позитивні, так і негативні моменти.
Я вважаю надуспішними перемовини української та американської делегацій у Саудівській Аравії, тому що вони перегорнули важку сторінку, яка з'явилася після зустрічі Трампа і Зеленського в Овальному кабінеті. Наслідки у вигляді припинення забезпечених Байденом постачань озброєнь і надання розвідданих вдалося подолати.
Україна ухвалила абсолютно правильне рішення, коли відмовилася від попередніх умов і погодилася на пропозиції Сполучених Штатів Америки. Рішення було правильним, тому що в результаті Київ отримав відновлення військової допомоги: постачання через польський кордон продовжуються, а обмін розвідданими відновлено в повному обсязі. Загалом, відносини нормалізувалися. Це блискучий результат перемовин у Джидді.
Дивіться відео, в якому Яковенко розповів, чому Трампу не вдасться змусити Путіна піти на мир в Україні:
Проте сама ідея щодо припинення вогню на 30 діб, на мій погляд, мертвонароджена, і відповідь Путіна була абсолютно очікуваною. Його помічник Ушаков дав навіть більш чесну відповідь, коли просто сказав, що умови ініціативи не влаштовують Росію. Звісно, Путін так говорити не може, тому він спочатку похвалив Трампа, а потім додав, що, мовляв, ми згодні, але є нюанси. Від Путіна прозвучала класика: ми згодні, але ні.
Це відмова, завуальована під згоду. Тому що далі він висунув такі умови перемир'я, які для України категорично неприйнятні. І коли Путін назвав припинення постачань озброєнь як умову Москви, він мав на увазі необхідність розв'язання основної для себе проблеми, яку він бачить у незалежності України. Тут можна навести ще багато цитат, позиція Путіна добре відома. Тому, на превеликий жаль, від припинення вогню і перемир'я ми вкрай далекі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F8a66070a98ca297eb6c2e3be604778ec.jpg)
Крім того, важко уявити, як можна реалізувати ідею 30-денного припинення вогню, коли на лінії фронту, протяжністю 2000 кілометрів, з одного боку сидять в окопах понад 600 тисяч російських окупантів, а з іншого - бійці Збройних сил України. Важко уявити, що не буде порушень режиму припинення вогню. Ще до повномасштабної війни були різні варіанти припинення вогню і фіксувалося декілька тисяч порушень. Причому тоді не було такої концентрації військ і настільки гігантської лінії фронту.
І навіть якщо виникне фантастична ситуація, в рамках якої Трампу вдасться якимось чином змусити Путіна піти на припинення вогню, я не вірю, що щось із цього вийде. Сотні тисяч озброєних людей, як і раніше, сидітимуть в окопах. Їх що, відпустять по домівках? Ні, звісно. І серед понад 600 тисяч російських окупантів знайдеться чимало тих, які міркуватимуть приблизно наступне: це Путін вирішив припинити вогонь, а в мене свої рахунки з цими "бандерівцями", які вбили моїх побратимів. З українського боку також знайдуться люди, побратимів яких убили, і вони захочуть продовжити війну.
З огляду на досвід попередніх перемир'їв, будуть масові порушення. До того ж незрозуміло, хто контролюватиме процес припинення вогню, визначатиме, яка сторона його порушила, і, найголовніше, які будуть санкції за порушення. Під час війни, яка почалася 2014 року, наприклад, була місія ОБСЄ, яка займалася цими питаннями.
"Роботу" місії ОБСЄ ми добре пам'ятаємо.
Так, ми пам'ятаємо, що це було знущання над здоровим глуздом. Але тут ситуація ускладнюється ще й взагалі іншими масштабами війни. Тоді лінія фронту була на порядок меншою, а зараз, на лінії фронту в 2 тисячі кілометрів, складно буде щось фіксувати, тому слід очікувати масштабних порушень. Усі почнуть звинувачувати одне одного і в результаті процес буде зірвано.
Ідея перемир'я є фантастичною, фейковою і мертвонародженою тому, що Путіну це не потрібно. Для України кожен день припинення вогню - збереження життів. Путіна такі цінності не цікавлять, він чудово себе почуває, навіть незважаючи на важке становище в економіці. Люди в Росії стали жити гірше, але Путіна це не цікавать, оскільки він налаштований на продовження війни.
Я думаю, що ініціатива з перемир'ям - спроба Трампа показати хоча б хоч щось за період свого президентства. Адже насправді жодних результатів у нього поки що немає. Його ідея переселити 2 мільйони палестинців, мабуть, на іншу планету, оскільки на планеті Земля приймати їх ніхто не збирається, абсолютно абсурдна. Ідея перетворення Канади на 51-й штат США - теж абсурд, очевидно, що цього не буде. Те ж саме і з Гренландією, жителі якої не хочуть ставати частиною Сполучених Штатів.
Існує низка проблем і у внутрішній політиці. Не буду зараз їх усі розбирати - лише зазначу, що торговельна війна з усім світом уже призвела до серйозного подорожчання продуктів, електроенергії та палива у США. І всіх цих складнощів буде ще більше.
Тож Трамп продовжує наполягати на припиненні вогню в Україні, тому що у нього скрізь "вила", і треба за будь-яку ціну дотиснути якусь "угоду". До речі, сама термінологія викликає питання: триває війна, а Трамп збирається укладати "угоди". Навряд чи можна уявити, щоб під час Другої світової війни Черчілль запропонував би укласти "угоду" Гітлеру, Сталіну, або ще комусь.
Рівень цинізму зашкалює, та й політики вже не ті.
Ви маєте рацію, політики вже не ті. Але тут я б акцентував увагу на тому, що йдеться про кардинальний поворот у світовій політиці. У двох ядерних державах до влади прийшли фашисти. З одного боку - фашист Путін, який за 25 років влади побудував у Росії повноцінний фашистський рейх, а з іншого - фашист у чистому вигляді при владі в демократичних США. Погляди Трампа мало чим відрізняються від світогляду Путіна - таке саме імперство, право сильного, ненависть до лібералів і лібералізму, і перш за все, до демократичних країн Європи. Це все ознаки фашизму. Сталася унікальна в історії людства ситуація, коли в такій демократичній країні, як США, до влади прийшов фашизм. Утім, це вже загальносвітова проблема.
Стосовно України, ще раз хочу наголосити на правильному кроці Києва, який дозволив перегорнути важку після сутички в Овальному кабінеті сторінку. Але все, що ми зараз спостерігаємо, є крахом ідеї Трампа щодо встановлення миру. Думаю, місія Трампа нездійсненна, але йому потрібен час, щоб це усвідомити.
Білий дім напевно розуміє, що ситуація тупикова. Як у цій ситуації діятиме Вашингтон? Чи є сьогодні у Трампа реальні важелі впливу на Путіна?
Я не впевнений у тому, що особисто Трамп розуміє тупиковість ситуації. Але залазити в голову Трампу - справа складна і не дуже гігієнічна, тому утримаюся.
У Трампа, очевидно, є важелі впливу на Путіна. Важелі - на складах Пентагону. Маю на увазі 7 тисяч ракет Tomahawk, декілька тисяч літаків F-16, F-35 та інші озброєння. Була б політична воля, можна було б передати Україні хоча б тисячу "Томагавків" і близько 500 винищувачів. А за штурвали літаків посадити американських льотчиків - добровольців, пенсіонерів або відставників. І такий крок міг би кардинально змінити ситуацію на полі бою на користь України.
Це реальний перехід до миру, тому що серйозне американське озброєння на балансі України, зокрема й далекобійні ракети, здатне знищувати російські війська, заводи, склади, НПЗ та інші військові об'єкти. З такою зброєю Збройні сили України, звісно, не одразу, але протягом 2025 року знищили б військову машину Росії.
Але, очевидно, у Трампа немає прагнення реалізувати такий сценарій. Трамп мислить іншими категоріями: у нього в голові "угода" і тарифи. Трамп збирається "душити" Путіна тарифами, запускаючи серйозні митні бар'єри на продаж товарів. Він може завдати серйозних ударів по економіці Росії, особливо якщо всерйоз наважиться знищити тіньовий танкерний флот. Але далеко не факт, що Трамп піде на такий крок.
Реальний важіль тиску на Путіна - надання Україні зброї, за допомогою якої вона зможе перемогти ворога. Втім, Трамп про це не говорить. Якщо в рамках виборчої кампанії він виголошував фразу "завалю Україну зброєю" (у разі провалу домовленостей з РФ щодо припинення вогню, - ред.), то після приходу на пост президента це вже не звучить. Звичайно, ми розуміємо, що Трамп - людина непередбачувана, і невизначеність змушує нас сподіватися на реалізацію ним адекватних заходів. Утім, надії на це мало.
Тим паче, ми ще не знаємо, чим завершаться неминучі перемовини Трампа і Путіна. Не виключаю, що Путін зможе переконати Трампа в "законності" своїх вимог, оскільки сам Трамп робить спроби щодо позбавлення незалежності суверенних країн. Адже Трампу з точки зору психології та політики ближчий Путін, ніж європейські лідери або Зеленський.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F7c548375329c8503716c67e664c44f99.jpg)
Вище ви зазначили, що Трамп поки що не добився якихось результатів у зовнішній політиці. Дійсно, у нього ще немає досягнень у розв'язанні питань Китаю, Ірану, і війни Росії проти України. До того ж зовнішньополітичний курс США за Трампа викликає подив. На вашу думку, у чому стратегія Трампа? Чого він добивається?
Насправді наміри Трампа більш-менш зрозумілі. Він хоче гегемонії або певного політичного та економічного домінування. Трамп прагне повністю перевернути глобальну шахову дошку. Причому він робить це, як не дивно, за рахунок ліквідації м'якої сили, що показав приклад зі знищенням USAID, яка впливала на гуманітарні акції по всьому світу. Програми фактично вже немає і 40 мільярдів доларів на подібні акції більше не витрачається. Залишається торговельна війна. Подібні заходи призведуть лише до розриву відносин і зростання недовіри до Сполучених Штатів Америки.
Наприклад, один із перших результатів, до якого призвела політика Трампа, - зростання рубля в Росії щодо долара. Якщо за Байдена долар коштував понад 100 рублів, то тепер трохи більше 80. До того ж зросли ціни у самих США.
Утім, прихід до влади в демократичній країні політика фашистського типу неминуче призведе до того, що країна почне чинити опір. І Сполучені Штати вже починають чинити опір, оскільки це, по суті, навіть не федерація, а конфедерація, в якій суверенітет штатів дуже великий і розчавити його, як у регіонах Росії, не вдасться. Це не Росія, де Путіну легко вдалося перетворити країну на фашистський рейх. Росія ніколи не була демократією і мала передумови для того, щоб стати фашистським рейхом. А спроби зробити з неї демократичну країну на початку 1990-х були швидко зупинені.
Ба більше, США - озброєна країна, і беззаконня, як щодо громадян Росії, там не пройде. Друга поправка до Конституції - вільне носіння зброї - є однією з основ американської демократії. Ми побачимо опір, який придушити так просто не вийде.
Повертаючись до війни в Україні, слід сказати, що найближчим часом, принаймні у 2025 році, припинення вогню не буде. Не думаю, що Трамп зможе "утрамбувати" Путіна, навряд чи це йому вдасться. Путін не хоче припиняти війну. В арсеналі Трампа є інструменти для того, щоб примусити Путіна завершити війну, але реально застосовувати їх вочевидть він не збирається.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Fd5c1d1a81d54a33ea7cf4e4992a31ace.jpg)
Як у Росії ставляться до ідеї припинення вогню? Наскільки я розумію, є безліч груп, які налаштовані продовжувати війну. Чи здатні окремі сили у Кремлі мобілізувати ці групи, і влаштувати дестабілізацію в країні в разі перемир'я?
У Росії домінує партія війни. Партія миру існує, але до останнього часу вона була практично в підпіллі, її представники не могли навіть вийти на публіку. Подібні ідеї взагалі були такими, за які кримінально карають, але з приходом Трампа, коли стала поширюватися ідея про те, що, мовляв, Трамп наш і ми з Америкою тепер нагнемо весь світ, партія миру стала себе проявляти. Але біля керма, як і раніше, партія війни, і очолює її - Путін. Партія війни домінує в телевізорі, голові Путіна і його найближчому оточенні.
Безумовно, значна частина чиновників і олігархів хотіла б миру, але для того, щоб повернутися в довоєнний час, коли вдавалося красти у Росії, а витрачати в Європі.
Розкол у партії війни все-таки можливий?
Лайно не розколюється. Болото треба дуже сильно підморозити, щоб воно розкололося. Процес украй далекий від завершення. Щоб у Росії стався розкол, потрібна лише важка військова поразка. Але до неї поки що далеко. Тому розколу наразі немає.
Хто такий Ігор Яковенко
Ігор Олександрович Яковенко (нар. 13 березня 1951, Москва) – російський журналіст, соціолог, педагог і громадський діяч. Колишній секретар Спілки журналістів Росії, колишній депутат Державної думи. Генеральний директор Національної тиражної служби. Голова профспілки журналістів "Журналістська солідарність", пише Вікіпедія.

