/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fa0c0bdf4d79b77ae70159ce59677c1a7.jpg)
Коли економіка йде на дно: як країни долали кризи через реформи․ Чи може піти цим шляхом України
Криза, попри випробування, стає певним стартом для кожної з країн. Наприклад, Нідерланди 70 – 80-х роках минулого століття подолали кризу завдяки реформам у соціальному секторі та приватизації. Ісландія ж після світової кризи у 2008 році майже збанкрутувала, але відновила свою економіку завдяки націоналізації та міжнародним фінансам.
Водночас сучасним прикладом стала Аргентина за президентства Хав'єра Мілея. Країна вдалася до радикальних реформ та "шокової терапії" економіки, що на сьогодні вже показує значні успіхи.
На прикладі ряду країн, котрі у різний час долали економічні випробування, 24 Канал проаналізував, які рішення мали позитивний ефект та сприяли економічному росту. Чи варто вдаватись до радикальних реформ й чи може досвід Аргентини допомогти Україні у її економічному відновленні?
Чому Аргентина – приклад для наслідування
Серед сучасних прикладів, коли країна виходить з глибокої рецесії, є історія Аргентини у 2024 році. Це стало важливою подією для президента країни Хав'єра Мілея, якого хвалять президент США Дональд Трамп та мільярдер Ілон Маск.
Економічна криза в Аргентині була спричинена рішенням попередніх урядів держави щодо використання інфляційного друкування грошей для фінансування видатків. У перші місяці на посаді президента Мілея криза навіть дещо поглибилася. Рівень бідності в країні підскочив у першій половині 2024 року до 53%.
Як пояснює для 24 Каналу кандидат політичних наук Тантелі Ратувухері, перший рік реформ президента Аргентини Хав'єра Мілея зводився до демонтажу всієї архітектури соціального забезпечення та захисту країни, а тому ще більше аргентинців опинилися за межею бідності.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fac3661edeeeb6ed14376c8efb90bd0af.jpg)
Тантелі Ратувухері
Експерт Центру глобалістики "Стратегія XXI"
Населення втратило лікарняні гарантії, втратило можливість отримати навчання в вищих навчальних закладах. Крім того, регіональні громади перестали отримувати бюджетні фінансування, субсидії чи дотації.
Водночас у підсумку першого року реформ, аргентинський президент-реформатор показав вже чималі досягнення – суттєво знизилася інфляція, відбулося подолання дефіциту державного бюджету та відновлення валютних резервів Центробанку Аргентини.
- Згодом з липня по вересень з урахуванням сезонних коливань у 2024 році ВВП зросло на 3,9%. Хоч, як повідомляють у виданні Financial Times, у 2023 році в III кварталі ВВП країни скоротилося на 2,1%.
- У JPMorgan прогнозують, що економіка Аргентини у 2025 році зросте на 5,2%. Єдиним мінусом стане те, що вжиті заходи зможуть повернути ВВП на душу населення лише до рівня 2021 року.
- За даними Reuters, місячна інфляція в Аргентині у січні 2025 року знизилася до 2,2%, що є найнижчим рівнем з середини 2020 року. Річна інфляція також сповільнилася – у січні вона склала 84,5% проти 117,8% у грудні. Такий показник відповідає очікуванням аналітиків.
Зверніть увагу! Наразі перші успіхи реформ в Аргентині все ще не привели країну до оптимального чи стабільного курсу розвитку. Деякі дослідники висловилися про те, що реформи насправді не розв'язали проблеми, а лише перемістили їх з центрального та національного рівня на регіональні.
Чи можливо перейняти економічний досвід Аргентини для України
Як розповідає Тантелі Ратувухері, Україні, як і іншим країнам, досить важко буде перейняти досвід Аргентини.
Для України, як і для інших пострадянських та "постолігархічних" держав, де культура соціальних гарантії та забезпечення пустила глибокі коріння майже до генетичного рівня, намагання провести таку політику з часів незалежності зустрічали неприйняття,
– зауважує кандидат політичних наук.
Успіх першого року реформ в Аргентині став можливим, зокрема й тому, що населення виявило готовність терпіти тяжкі соціально-економічні наслідки політики жорсткої економії. Багаторічні страждання країни через нескінчений цикл криз врешті посилив рішучість до радикальних змін та "шокової терапії".
До речі! Польща була першим зразком ефективної трансформації країни радикальним чином за допомогою "шокової терапії". Економіка країни отримала навіть прізвисько у свій час – "новий центральноєвропейський дракон". Тоді Польща ще й активно співпрацювала з українською владою.
Чому Україна не може використати досвід Аргентини
Вирішальним двигуном змін в Аргентині стала фігура самого Мілея. З самого початку він відкрито заявив про намір втілити політику "шокової терапії", а згодом переконав населення в необхідності цього.
Іншими словами, успіх реформ принципово залежить від якості та чесності політичного керівництва, довіри до нього. Аргентинський президент ефективно використав мандат довіри населення й виконав передвиборчі плани,
– каже Тантелі.
У випадку України, більшість її новообраних лідерів або зволікали з виконанням передвиборчих планів, або взагалі робили все навпаки на наступний день після обрання.
Крім того, за словами експерта Центру глобалістики, якщо Аргентина стала "зразковим учнем" МВФ, то Україна за весь час свого співробітництва з організацією практично жодного разу не дійшла до кінця у виконання домовленостей.
Що потрібно зробити Україні для проведення структурних реформ
- Для забезпечення успіху потенційної "шокової терапії" та структурної реформи економіки, Україні дійсно потрібно привести до ладу сировинну та експортну економіку.
- В Україні може бути й додаткова перевага у вигляді більш кваліфікованого трудового ресурсу, на відмінно від Аргентини та навіть Польщі у свій час.
- Крім того, є потенціал через високий рівень стартової технічної бази, аніж в цих країнах.
Один із "азійських тигрів" та економічні проблеми перед 2000-ми
У липні 1997 року в країнах південної та східної Азії вибухнула Азійська фінансова криза, яка зачепила Таїланд, Індонезію, Малайзію, зокрема й Південну Корею.
Підґрунтям цієї кризи став надзвичайно різкий ріст економік "азійських тигрів". Це спричинило масивний приплив капіталу в ці країни, ріст державного і корпоративного боргу, перегрів економіки та бум на ринку нерухомості.
Спочатку перед кризою Південна Корея стрімко зростала економічно. Тривала лібералізація, була проведена реформа у фінансовому секторі, країна почала відкривати свої ринки й стала членом Світової організації торгівлі.
Однак країна мала експортноорієнтовану економіку, яка базувалася на короткотермінових зовнішніх кредитах. Крім того, країна мала недостатні золото-валютні резерви. І вже у 1997 році, коли розпочалася криза, курс корейської валюти – вони – почав падати.
Зверніть увагу! Станом на сьогодні, за курсом НБУ, курс обміну 1 долара становить 1 458,85 вон.
З відкритих джерел відом, що уряд країни почав відповідати на виклики антикризовими заходами:
- Перш за все Південна Корея отримала позику Міжнародного валютного фонду.
- Крім того, в країні розпочалася ліквідація неефективних банків та фінансових установ – близько 40% підприємств припинили існування.
- Було прийняте рішення щодо розпродажу одного із найбільших чеболів, тобто фінансово-промислових груп, – Daewoo.
- Корейці почали здавати державі власне золото для того, щоб наповнити золото-валютні резерви.
Все це дозволило країні подолати кризу й у 1999 році, тобто за два роки, відновити економічний ріст країни.
Довідково: ВНД є показником доходів (стосується усіх секторів економіки), водночас як ВВП є показником виробництва.
Як Нідерланди боролися з економічною кризою
Нідерланди у 1970 – 1980-х роках опинилися в глибокій кризі війну Судного дня та Іранську революцію. Річ у тім, що країна жили в борг, а державні видатки країни були "роздутими": вони зросли з 34% ВВП у 1961 році до 45% у 1973 році, а у 1982 році склали вже 66% ВВП країни.
Уряд Нідерландів почав діяти й приймати рішення, які мали повернути економіку до зростання:
- У 1980-х роках державні підприємства – поштова служба (PostNL) та поштовий банк – були перетворені на державні акціонерні товариства. Згодом уряд країни почав продавати акції цих компаній траншами й завершив процес приватизації.
- У державному секторі скоротили зайнятість – з 15% у 1982 до 12,5% у 1995 році.
- Провели реформу шкільної освіти: за нею передбачалося, що для отримання фінансування школа мала відповідати мінімальному стандарту у 240 учнів. Відтак менші мали об'єднуватися, а решта – закриватися.
- Був змінений Закон про професійну інвалідність (WAO): частина людей повернулася на ринок праці через перекваліфікацію, навчання та податкові пільги для роботодавців. Пізніше на ринок праці повернули й літніх осіб.
- Ввели обов'язкове медичне страхування: базове страхування (basisverzekering) покривало візити до лікаря загальної практики, лікування в лікарні та деякі ліки. Інші послуги потребували додаткового страхування.
Після проведення низки реформ та змін за 10 років ВВП на душу населення в Нідерландах зріс у 3 рази. Якщо у 1971 році він становив 3,38 тисячі доларів, то у 1981 році показник виріс до 11,53 тисячі доларів, свідчать дані Світового банку. А станом на 2023 рік ВВП на душу населення в Нідерландах становить 64,57 тисячі доларів.
Що таке ВВП на душу населення
Це показник, що розраховується підсумком всіх випущених товарів та наданих послуг державою протягом року, а потім ділиться на кількість жителів. Часто за цим показником визначають найбагатші країни світу."Рецепт" виходу з економічної кризи від Ісландії
З початком світової економічної кризи у 2008 році в Ісландії збанкрутували за один день 3 головні банки країни: Glitnir banki, Landsbanki Íslands та Kaupþing banki.
Проблемами стали рефінансування короткострокових боргів, а також закриття депозитів вкладниками з Великобританії та Нідерландів на фоні кризи.
- Як зазначається у Вікіпедії, для ісландської економіки такий перебіг подій мав серйозні наслідки, адже курс нацвалюти щодо долара впав вдвічі.
- Операції з іноземними валютами були припинені.
- Ісландська фондова біржа знизилася на понад 90%.
- Навіть були попередження від тодішнього прем'єр-міністра щодо можливого банкрутства країни.
Індекс ісландської фондової біржі / Фото з Вікіпедії
Очевидці в Ісландії розповідали, що за одне євро доводилося платити десь 80 крон, повідомляв Deutsche Welle у 2008 році. Водночас долар, який у 2007 році коштував 64 крони, у 2009 році виріс до понад 120 крон.
Крім того, автомобілі у той час подорожчали на третину, а за літр пального доводилося платити понад 1,60 євро, тому чимало ісландців перейшли з авто на велосипеди.
Нагадуємо! Станом на 4 березня 2025 року, в середньому за одне євро потрібно віддати від 145 до майже 146 ісландських крон.
Допомогли Ісландії побороти банкрутство націоналізація та значні кредити:
- Спочатку держава взяла під контроль усі банки, що збанкрутували. Однак їхній порятунок виявився не під силу, тому було прийнято рішення щодо створення нових банків та передачі туди внутрішніх депозитів, пише "Мінфін".
- Потім країна отримала від Міжнародного валютного фонду 2,1 мільярда доларів у листопаді 2008 року, а потім Фінляндія, Швеція, Норвегія та Данія надіслали 2,5 мільярда доларів.
З 2011 року економіка країни почала зростати. Відтак вона стала першою у Європі, яка повернулася на докризовий рівень.

