Не називайте своїх знайомих Вовами, Льошами і Сєрьожами: як правильно звучать поширені чоловічі імена

Процес русифікації вплинув і на українські імена, зокрема на їхнє звучання. І, як з'ясувалося, саме російський вплив на імена виявився одним із найскладніших для подолання.

Часто в розмовах можна почути імена, вимовлені за російським зразком. Причини цього можуть бути різними: звичка або відсутність уявлення про існування українських аналогів. Як звучать ці імена українською: Сєрьожа, Льоша і Вова.

Багато українських імен мають давньогрецьке, латинське чи староєврейське (біблійне) походження. Традиційно ці імена адаптувалися під фонетику української мови, що надавало їм чітке і виразне звучання, навіть у пестливих формах.

Це стосується як чоловічих, так і жіночих імен. Однак, починаючи з періоду Російської імперії і продовжуючи в радянський час, використання українських варіантів стало менш популярним. Через це імена набули російського звучання — коротких форм, варіантів з "і" (Марік, Славік), закінчень "-юша" (Ілюша, Кірюша) чи "-ьо" (Льоша).

Саме так, ми найчастіше чуємо імена Сєрьожа, Льоша та Вова. Але як вони мають звучати українською?

Льоша — це скорочена форма від Олексій, ім’я з давньогрецьким корінням, що означає "помічник". Однак через російське звучання "Алєксєй" виникли варіанти Альоша та Льоша. Від цього ж варіанту походить і самостійне ім’я Алік.

Оскільки в українській мові це ім'я вимовляється через "о", його форми мають інше звучання. З часом деякі з них стали самостійними варіантами — Олесь, Олесик, Лесь, Лесик, Олелько, Олешко. Найбільш поширеною формою було ім'я Олекса. Щодо по батькові, то воно звучить як Олексійович або Олексіївна.

Ще один варіант — Алекс, який використовується не лише для Олексія, але й для Олександра. Це скорочення більше характерне для Західної Європи.

Ім'я Сергій має латинське коріння, де "servi dei" означає "слуга Бога" або "знатний". Є й інша версія, що Сергії — це нащадки давнього троянського роду.

У різних європейських мовах це ім'я набуло різних варіантів — Серж, Серхіо, Сергіуш.

В українській мові найпоширенішою формою є Сергій, а не Сєргєй. Звідси й пестливі варіанти — Сергійко, Сергійчик. По батькові — Сергійович та Сергіївна. Не слід використовувати варіанти на кшталт Сєрьожа, Сєрий, Сєрик — вони не є характерними для української вимови, як і форма Сережа.

Ім'я Володимир має давньослов'янське коріння і в перекладі означає "володар світу". Воно є поширеним серед слов'янських народів та не тільки.

Цікаво, що пестливі та скорочені форми цього імені інколи втрачають частину початкового звучання "во", тому можна зустріти варіанти — Володимирко, Володар, Володась, Володасик, Володя, Володька, Володько, Володик, Володичок, Володенька, Володечка, Володко, Влодко, Ладимир, Ладимирко, Ладим, Ладимко, Ладко. По батькові це буде Володимирівна чи Володимирович.

Скорочені форми на кшталт Вова, Вовка, Вовонька, Вовочка, Вовуля, Вовуня, Вовасик, Вовасичок, Вовуся, Вовчик з’явилися під впливом російської мови.

З цими іменами існують також і прізвища — Олексієнко, Сергієнко, Володимирів та інші.