На практиці вплив облікової ставки на економіку є не таким очевидним, особливо враховуючи той факт, що Україна перебуває на четвертому році виснажливої війни. За таких обставин стійкість валютного ринку залежить від достатності та регулярності надходження міжнародної допомоги. Про це пише Михайло Джус, завідувач відділу грошових ринків GROWFORD Institute, у статті "19% гарантованого доходу: як НБУ робить банки ще багатшими".
"Саме цей фактор, а не рівень облікової ставки, визначає спроможність Нацбанку тримати під контролем ситуацію на валютному ринку і забезпечувати так звану керовану гнучкість обмінного курсу", - зазначив автор.
Інфляційні очікування дійсно контролюються Нацбанком, але зовсім не через зміну облікової ставки, а шляхом формування «бажаного інформаційного поля» в медіа.
На думку автора, запевнення НБУ, що підвищення ставок матиме стриманий вплив на кредитування, вбачаються непереконливими.
"Рівень покриття ВВП кредитами 2024 року знизився на 1,5 в.п., до 13,6%, кредитами нефінансовим корпораціям — на 1,4 в.п., до 9,8% (для працюючих кредитів зазначені показники становлять відповідно 9,1 та 5,8%). Крім того, за даними НБУ, частка корпоративних кредитів у чистих активах банків наприкінці 2024 року становила близько 16%, що на 10 в.п. нижче показника до повномасштабного вторгнення", - додав він.
Для більшості громадян важливим є доступність коштів, а не їхня дохідність. Зовсім не через низькі ставки дві третини коштів населення в банках зберігаються на рахунках до запитання.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.