/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F459%2F4c60f310d1bb6e8d98056c754260522f.jpg)
Будівельний скандал, медіаатаки та залучення діаспори: що стоїть за конфліктом українських азербайджанців?
Суперечка між двома бізнесменами через незаконне будівництво в Києві переросла в масштабну брудну кампанію, до якої один із учасників – забудовник Октай Ефендієв – намагається залучити азербайджанську діаспору.
Чи загрожує цей конфлікт іміджу азербайджанців в Україні?.
Азербайджанці складають одну з найбільших етнічних меншин України, що налічує, за різними оцінками, від 250 до 500 тисяч осіб.
Представники цього народу відіграють помітну роль у багатьох сферах життя держави, а після початку повномасштабної агресії РФ тисячі українських азербайджанців взяли до рук зброю, щоб обороняти свою батьківщину.
Понад 100 із них віддали за майбутнє України найдорожче – свої життя.
Азербайджанська громада відзначається високим рівнем самоорганізації – в Україні діє низка громадських об’єднань діаспори азербайджанців.
У 2019 році була утворена Рада азербайджанців України, до якої увійшли три великі організації – “Конгрес київських азербайджанців”, “Об’єднана діаспора азербайджанців України” та “Об’єднаний конгрес азербайджанців України”.
Діяльність таких об’єднань важлива для збереження єдності громади, її самобутності та культури, налагодження взаємодопомоги.
Водночас, на жаль, в окремих випадках етнічна діаспора може бути використана як інструмент з’ясування особистих стосунків.
Яскравою ілюстрацією став конфлікт між двома українськими бізнесменами азербайджанського походження – Октаєм Ефендієвим і Вагіфом Абдуллаєвим, – у якому перший задіяв проти свого опонента вплив і медіаресурси діаспори.
Від незаконного будівництва до інформаційної війни.
Яблуком розбрату у цій історії стало незаконне будівництво в Києві, здійснене компанією “Інвестфактор”, фактичним власником якої є Октай Ефендієв.
Згідно з документами Мін’юсту, у 2013 році ТОВ “Інвестфактор” придбало нежилий будинок – столярно-будівельний цех площею 623,9 кв.
метра, розташований за адресою м.
Київ, вул.
Глибочицька, 27А.
У 2022 році на вимогу підприємства приватний нотаріус Юлія Кузьменко внесла зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цього об’єкта, змінивши його площу на “4292,7 кв.
м”, а тип – на “нежитлова будівля літ.
Як встановила комісія Міністерства юстиції України, така дія державного реєстратора була незаконною, адже заявник не надав жодних документів про прийняття новозбудованого об’єкта в експлуатацію, – таким чином, йдеться про самобуд.
Наказом Мін’юсту від 21 серпня 2024 року нотаріусу Кузьменко було тимчасово (на три місяці) заблоковано доступ до Державного реєстру.
10 березня 2025 року слідче управління ГУ Нацполіції у місті Києві розпочало кримінальне провадження проти держреєстратора (№12025100000000284) за ознаками злочину, передбаченого ч.
1 ст.
365-2 Кримінального кодексу України (“зловживання повноваженнями нотаріусом”).
Наказ Мін’юсту про притягнення до відповідальності нотаріуса Юлії Кузьменко, яка безпідставно легалізувала самобуд Октая Ефендієва.
Повідомлення Нацполіції про початок досудового розслідування в справі нотаріуса Кузьменко.
Самобуд, пов’язаний з Октаєм Ефендієвим, розташований впритул до нерухомості іншого бізнесмена – власника низки будівельних компаній Вагіфа Абдуллаєва.
За його словами, він зробив Ефендієву зауваження щодо незаконного будівництва, після чого став об’єктом масштабної інформаційної атаки.
У травні 2024 року одночасно в низці українських ЗМІ з’явилися публікації, присвячені Абдуллаєву, в яких підприємця називали “бандитом із 90-х” та “аферистом”.
Наступна хвиля дискредитаційної кампанії розгорнулась у липні того ж року, коли у тих самих медіа з’явилися статті про “бізнес із росіянами”, який начебто веде Вагіф Абдуллаєв.
У березні цього року інформаційна атака продовжилась, і очолив її безпосередньо Октай Ефендієв, який оприлюднив низку постів про свого опонента на своїй публічній сторінці у Facebook.
Від закидів про “афери” і “бандитизм” він перейшов до звинувачень у колабораціонізмі.
Так, 5 березня у своїй публікацій у Facebook Ефендієв назвав Абдуллаєва “виродком”, який “чекає орків і продовжує робити бізнес з громадянами Росії”.
Також заявив, нібито його опонент перший рік повномасштабної війни “відсидів в Москві”, а нині, “після обрання Трампа”, “активізував свою бандитську рейдерську діяльність”.
Одна з публікацій на сторінці Октая Ефендієва у Facebook.
Боротьба за правду.
Такі закиди стали для Вагіфа Абдуллаєва останньою краплею.
Бізнесмен переконує: протягом усіх трьох років великої війни був в Україні, а в перші місяці вторгнення – в прифронтовому Києві, де брав участь в організації територіальної оборони.
Зараз надає допомогу Збройним силам України.
3 березня 2022 року, Київ, Вагіф Абдуллаєв (зліва), з особистого архіву В.
Березень 2022-го року, Київ, Вагіф Абдуллаєв (по центру), з особистого архіву В.
“У мене своєї зброї вистачає, я людям роздав зброю.
Ми в перші дні організувались, створювали пости на дорогах, коли офіційної тероборони ще не було.
Коли на початку квітня звільнили Ірпінь, туди відправили багато поліцейських машин.
Я ж тоді познайомився з патрульними поліцейськими.
Вони мене попросили, і я разом з ними на своїй машині патрулював Солом’янський район”, – розповідає Вагіф Абдуллаєв і демонструє підтвердження своїх слів, зокрема – нагрудний знак “За сприяння обороні Києва”, виданий йому 26 липня 2023 року розпорядженням міського голови.
Бізнесмен стверджує, що готовий показати і свій закордонний паспорт, де немає відміток про перетин кордону з країною-агресоркою.
Звинувачення у співпраці з росіянами він називає наклепом.
Переконує: справді колись зареєстрував спільний бізнес із другом-азербайджанцем, що має російське громадянство, але це підприємство давно не працює.
“Виходить, що наші спецслужби зовсім не виконують свою роботу, якщо упустили такого агента, як я”, – іронізує Абдуллаєв.
Підприємець зіштовхнувся не лише зі спробами дискредитації, а й з прямими погрозами.
10 березня Октай Ефендієв оприлюднив його контактний телефон, ще раніше – посилання на його сторінку в соцмережі, після чого Абдуллаєву почали писати та телефонувати невідомі.
“Мовляв, “95-та бригада прийде до тебе”, чи “110-та бригада”, “українці тебе вб’ють за те, що ти працював на росіян”.
Я хотів прийти у цю 95-ту бригаду чи 110-ту, і сказати їм, показати: “Ось, хлопці, тут користуються вашим іменем”, – зазначає бізнесмен.
Погрози не припиняються, адже пости Октая Ефендієва у Facebook набирають сотні реакцій, десятки коментарів і репостів.
Справа не в самому змісті публікацій: Ефендієв є непересічною постаттю в азербайджанській громаді, обіймаючи посаду почесного президента ГО “Об’єднана діаспора азербайджанців України”.
Тож до розправи над опонентом він намагається залучити медіаресурси азербайджанської діаспори.
Суперечки, рейдерство та погрози: знайомий почерк.
Подібним чином бізнесмен діє не вперше: у 2022 році ЗМІ повідомляли про брудну медіакампанію, організовану Ефендієвим і його соратником – керівником ГО “Об’єднана діаспора азербайджанців України” Хікметом Джавадовим – проти очільника Об’єднаного конгресу азербайджанців України (ОКАУ) Ровшана Тагієва.
У замовних статтях одного з лідера українських азербайджанців бездоказово називали “представником криміналітету” та “аферистом”, який нібито “фінансував терористів ЛДНР”, хоч насправді Тагієв від початку війни в 2014 році підтримував перші добровольчі батальйони та волонтерський мобільний шпиталь імені Пирогова.
Сам Октай Ефендієв раніше був виключений з Конгресу азербайджанців, після чого створив альтернативну організацію – “Об’єднану діаспору…” разом з Хікметом Джавадовим.
Причиною виключення, за даними ЗМІ, було привласнення в 2008 році приміщення по вулиці Нижній Вал у Києві, яке раніше КМДА передала азербайджанській громаді для створення культурного центру.
Натомість тодішній в.
керівника Конгресу Октай Ефендієв перереєстрував нерухомість на іншу юридичну особу та продав за значну суму грошей.
Інші скандали, в які втрапляв забудовник Ефендієв, підтверджують те, що такі методи ведення бізнесу є для нього звичними.
Так, у 2015 році його компанія “ЮК ПВП-2” придбала приміщення колишньої фабрики “Старт” по вулиці Оболонській на столичному Подолі, площею 305 кв.
метрів, після чого незаконно перебудувала його в цілий шестиповерховий бізнес-центр площею понад 4 тис.
метрів впритул до багатоквартирного житлового будинку, без будь-яких дозволів захопивши землю столичної громади.
На обурення місцевих жителів забудовник відповів погрозами, зібравши під вікнами людей цілий загін “тітушок”.
Аналогічним чином у 2018 році компанії Октая Ефендієва самовільно збудували птахофабрику в селі Бузова під Києвом, нехтуючи санітарними нормами та створюючи нестерпні умови для життя місцевих жителів.
Після того, як селяни звернулися з колективним листом до сільради з вимогою закрити нелегальну ферму, проти активістів розпочалась брудна медіакампанія з погрозами та залякуваннями.
Повторилась ситуація і у 2019 році – цього разу у Білогородці на Київщині, де Ефендієв так само незаконно почав будівництво великого фермерського комплексу, огородивши парканом 4 гектари землі.
Відходи ферми зливалися в річку Ірпінь, отруюючи життя людей.
Проте спроба місцевих жителів зробити підприємцеві зауваження закінчилась бійкою.
Наразі новий конфлікт, спровокований нечистим на руку забудовником, не лише шкодить його репутації та репутації його опонента, а й кидає тінь на всю азербайджанську громаду в Україні.
У час, коли українські азербайджанці віддають свої життя на фронті, допомагають армії та підтримують українців у тилу, використання діаспори як інструмента особистих зведень рахунків є неприйнятним.
Діаспора має залишатися єдиною та зосередженою на головному – підтримці України, а не на внутрішніх чварах, що лише послаблюють її імідж та сприяють розколу всередині громади.
Що стосується Вагіфа Абдуллаєва, то бізнесмен заявляє, що планує вирішувати суперечку “як цивілізована людина в цивілізованій країні”, та готує позов до суду проти свого кривдника про захист честі та гідності, а також – звернення до правоохоронних органів.
Автор: Артем Носко.

