Якими є червоні лінії для Києва в питанні заморожених активів РФ

Європейські країни припинили дискусію щодо конфіскації знерухомлених російських активів.

Про це пише DW, проте це нібито підтверджується і з офіційних джерел.

Але це не означає, що питання конфіскації справді зняте з порядку денного ЄС.

І не означає, що знерухомлення активів гарантовано до моменту виплати Росією компенсації.

Про те, з якими викликами щодо заморожених російських активів наразі стикаються в ЄС, читайте в статті членкині правління ЦПК Олени Галушки Питання на 300 млрд: як мають діяти Україна та ЄС щодо заморожених активів РФ.

Далі – стислий її виклад.

У Європі зосереджена найбільша частина із $300 млрд знерухомлених російських активів – понад 200 млрд євро, з яких 183 млрд євро – у бельгійському депозитарії цінних паперів Euroclear.

Фактично майбутнє цих активів зараз перебуває на роздоріжжі.

Європейські партнери можуть зробити рішучий крок і використати ці кошти для підтримки України та власної оборони, або ж зволікати, втратити інструмент змусити Росію заплатити, фактично ще й інвестуючи в російську воєнну машину.

За повідомленнями медіа, під час переговорів з американською стороною в Ер-Ріяді в лютому росіяни уже порушували питання повернення близько $6 млрд активів російського Центробанку.

Також у США обговорюють ідею розділити $300 млрд між Україною та Росією, а Москва начебто навіть обіцяє використати ці кошти на "відбудову" окупованих територій.

Якщо президент США Дональд Трамп погодиться використати активи Центробанку Росії як інструмент торгу, то прем’єр Угорщини Віктор Орбан і прем’єр Словаччини Роберт Фіцо можуть зняти санкції ЄС вже в липні цього року.

Розуміючи цю загрозу, європейські дипломати активно шукають способи захисту.

Однак якщо українська сторона під тиском погодиться на послаблення санкцій та повернення Росії частини чи всіх активів, ці кошти – так само, як і шанс на справедливе відшкодування завданих збитків – будуть втрачені безповоротно.

Наслідки повернення Росії знерухомлених активів будуть катастрофічними як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі – і не лише для України.

Кожен повернутий долар чи євро стане ресурсом для виробництва ракет і снарядів, які Росія використає для розширення своєї агресії.

А до того ж члени "Групи семи" не зможуть повернути гроші, які надали Україні і які планують повернутати за рахунок доходів від знерухомлених російських активів.

В Європі основні зусилля потрібно фокусувати на Франції, Німеччині та Бельгії.

Найбільш великою перепоною залишається позиція Бельгії.

Нещодавно їхній прем'єр вивів нагнітання страху на новий рівень, заявивши, що конфіскація може стати "актом війни".

Це неправда, ми раніше досліджували глибоко різні ризики конфіскації і спростовували страхи.

Конфісковані активи російського Центробанку можуть бути зараховані до компенсації збитків Україні, сума яких за три роки повномасштабного вторгнення вже перевищує $500 млрд.

Власне, в сьогоднішніх умовах це чи не єдиний шанс українців на компенсацію та відновлення справедливості.

Але також є можливість і збільшення прибутків від заморожених російських активів, але Euroclear не має ні мандата, ні волі активно управляти цими коштами.

При чому максимізація прибутків вже зараз та конфіскація цих коштів – це не лише справедливість для України, а й інвестиція в європейську безпеку.

Докладніше – в матеріалі Олени Галушки Питання на 300 млрд: як мають діяти Україна та ЄС щодо заморожених активів РФ.