Запам'ятайте це до Великодня, щоб потім не червоніти: популярні святкові слова, в яких часто роблять помилки

Великдень в Україні у 2025 році припадає на 20 квітня — це одне з найбільших церковних свят. На жаль, багато українців називають це свято неправильно, а саме "Пасха", обрядовий хліб "кулічем".

В деяких регіонах України Великдень називають "Паскою". Тому "Телеграф розповідає, як правильно називається саме свято та його атрибути українською.

Варіанти заміни слова "пасха", "паска"

Зазначається, що в усіх словниках української мови закріплена назва "Великдень". За словами кандидата філологічних наук, доцента, завідувача кафедри української мови і літератури Романа Дубровського, слово походить від "Великий день".

Також є ще один церковний варіант — "Воскресіння Христове". Як зазначає професор філологічних наук Олександр Пономарів, ця назва поширена не лише серед священників, її також використовують в урочистому стилі та в художніх творах.

В словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова "Пасха". Проте в інших словниках, як зазначає літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський, слово "Пасха" можна знайти. Також воно означає "Пейсах", "Песах" — це свято в іудеїв, в перекладі означає перехід і пов'язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві.

Як назвати правильно Великодні страви

Професорка та докторка філологічних наук Лариса Масенко розповідає, що в українській мові солодкий обрядовий хліб, який печуть на Великдень, носить назву "паска". А ось слова "куліч" в українській мові не існує. Це російський варіант назви обрядового хліба. Дехто вважає, що "паска" — хліб, який готується з борошна, а "куліч" — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Лариса Масенко зазначає, що це твердження є абсолютно неправильним. Паску можна готувати з борошна і будь-яких інших продуктів.

Останніми роками українці також часто використовують ще один русизм, коли говорять про великодні страви. Йдеться про "творог", а також "творожну паску". В українській мові таких слів не існує. Цікаво, що навіть деякі виробники молочної продукції почали використовувати ці терміни.

Один із найвідоміших філологів України Олександр Авраменко наголошує, що в Україні потрібно вживати слово "домашній сир" або просто "сир", але аж ніяк не "творог". Якщо ж говорити про "творожну паску", тоді правильно вживати "сирна паска".

Якими колоритними словами назвати пофарбовані яйця

Для цього продукту є 6 лексичних значень. У матеріалі зазначається, що саме техніка прикрашання диктує особливості найменування.

Крашанка – це пофарбоване яйце, призначене для Великодніх свят. Ось так сухо пояснено в словнику. Насправді хоч ця техніка вважається однією з найпростіших, таїть у собі сакральний зміст: наші предки-українці варили яйце в лушпині цибулі, щоб отримати коричнево-жовтий відтінок, а якщо робили цибулеву настоянку великої концентрації, то виходив червоний колір — символ вічного життя.

Напротивагу, писанка – це розмальоване великоднє куряче або декоративне, зазвичай дерев’яне, яйце. Щоб зробити писанку, використовують найскладнішу техніку. Спочатку олівцем наносять візерунок, а потім спеціальним інструментом – писачком – прописують за лініями гарячим воском.

Кожен візерунок для наших предків мав сакральний зміст, тому найчастіше писанками не грали в битки, а вважали їх за обереги. Коріння назви тягнеться ще з праіндоєвропейської мови (peik-, *pik῀- "прикрашати, робити строкатим"); потім у праслов’янській утворилося рьsati, а вже згодом українське "писати", яке й виродило писанку.

Також є слово крапанка – великодня писанка, під час фарбування якої роблять крапки за допомогою воску. Для нанесення крапчатого візерунка також використовують писачок. Ним закрапують ті місця на шкаралупі, які повинні залишитися незафарбованими. Походження доволі відкрите: від слів крапати, крапка.

Трав’янка – різновид крашанки, яку виготовляють трафаретним методом накладання листя рослини на поверхню шкаралупи з подальшим зануренням у фарбу. Етимологія доволі прозора, адже для декорування яйця використовували різноманітні трави.

Дряпанка (шкрябанки або скробанки) – фарбоване в темний колір великоднє яйце, на поверхні якого гострим металевим інструментом чи голкою продряпують малюнок. Така техніка популярна в країнах Центральної й Східної Європи, зокрема у Польщі, Словенії. Назва, звісно ж, походить від лексеми "дряпати".

Мальованка – різновид великодніх яєць, які створюють за допомогою пензля й акварельних, гуашевих або олійних фарб. Часто в композиціях використовують квітково-рослинний орнамент. Найменування походить від слова "малювати", "малюнок".