ЗМІ припустили, як розподіляться посади в новому уряді Німеччини

Посада міністра закордонних справ у новому уряді Німеччини може відійти правоконсерваторам ХДС/ХСС, тоді як важливий для України портфель міністра оборони ймовірно отримає представник Соціально-демократичної партії.

Про це йдеться в аналізі журналістів ARD, пише "Європейська правда".

Припускають, що у новому німецькому уряді Християнсько-демократичний союз отримає сім портфелів включно з посадою канцлера, їхній баварський партнер ХСС – три, а Соціально-демократична партія – шість міністерських посад.

Ключові міністерства – фінансів, закордонних справ, оборони, внутрішніх справ, економіки та праці – ймовірно розподіляться порівну, оскільки ХДС вже отримує найважливішу посаду канцлера.

У межах цього переліку є міністерства, які традиційно вважаються "конкуруючими", тому їх рідко доручають представникам однієї політсили.

Як вважають, СДПН дуже зацікавлена у портфелі міністра фінансів, оскільки цей посадовець буде мати вплив на всій державні рішення.

Також надходили сигнали, що соціал-демократи хочуть портфелі міністра оборони, праці і соціальних питань.

Якщо СДПН отримає Міністерство оборони, вважають дуже ймовірним, що ця посада залишиться за чинним міністром Борісом Пісторіусом.

Посади міністра закордонних справ, економіки та внутрішніх справ очікувано дістануться ХДС-ХСС.

Мін’юст вважають "конкурентом" МВС, тому у такому разі цю посаду очікувано отримають есдеки.

За їхніми підсумками правоконсерватори ХДС/ХСС здобули найбільше голосів.

25 березня відбулося установче засідання нового Бундестагу, а уряд Олафа Шольца формально пішов у відставку, проте продовжить працювати до затвердження нового уряду.

Такий тимчасовий уряд теоретично все ще має всі повноваження, але, як правило, більше не ухвалюватиме жодних важливих рішень і братиме участь лише в тих зустрічах, які вважатиме абсолютно необхідними.

Якщо ХДС-ХСС та СДПН випередять часові рамки свого плану перемовин, вони можуть завершитися до Великодня.

Але нещодавно партії понизили очікування щодо швидкої угоди, посилаючись на своє бажання знайти якомога більше спільних позицій.

Серед питань, які досі залишаються спірними, – міграційна, економічна та податкова політика.