/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fc88420987382f48a9d9e9d709e2e6176.jpg)
Там відпочивала еліта й був "штаб" Мішки Япончика: як раніше виглядав ресторан "Фанконі" в Одесі
Цей заклад завжди користувався популярністю
Одеса завжди була відома своїми кафе та ресторанами. Деякі заклади зникають з часом, поступаючись місцем новим, але є й ті, що стали невід’ємною частиною історії міста. Одним із таких легендарних місць є кафе-кондитерська "Фанконі", яка була відкрита ще в XIX столітті, але отримала нове життя вже у 2000-ті роки.
Історія "Фанконі" починається в 1872 році, коли 33-річний швейцарець Яків Фанконі, набравшись досвіду в кондитерській справі від свого дядька у Варшаві, відкрив заклад на розі Катерининської та Ланжеронівської вулиць. Через рік до нього приєднався брат Домінік, і невдовзі кафе здобуло популярність як "кафе братів Фанконі".
У 1877 році управління закладом перейшло до їхнього земляка Флоріана Скведера. Однак доля виявилася жорстокою: у 1878 році помер Яків, а через три роки – Домінік. Скведер викупив частки спадкоємців, ставши єдиним власником. У 1894 році він провів модернізацію кафе, зробивши його одним із найсучасніших закладів Одеси.
У "Фанконі"з’явилися просторі зали й затишна літня веранда та окрема "дамська зала" з газетами та журналами. Крім того, кафе стало одним із перших у місті з електричним освітленням.
Вдале розташування зробило "Фанконі" місцем зустрічей одеської еліти. Тут вирішувалися важливі правочини, творили письменники, обговорювалися останні новини. Серед завсідників закладу були Антон Чехов, Іван Бунін, Ісаак Бабель, Федір Шаляпін, Сергій Уточкін.
З "Фанконі" пов’язані й історії з кримінального світу. На початку XX століття воно стало своєрідним штабом знаменитого грабіжника Мішки Япончика. За однією з історій, Леонід Утьосов поскаржився йому, що хтось із його людей вкрав сценічний фрак. Япончик негайно повернув вкрадене, проте сам Утьосов пізніше уточнював, що фрак належав його товаришу. Цікаво, що сам Утьосов якийсь час працював у кафе чимось на кшталт арт-директора, організовував аукціони та навіть продав на одному з них кайдани Григорія Котовського за 300 золотих.
У 1920 році "солодке" життя "Фанконі" добігло кінця. На його місці відкрився "Клуб воєнморів ім. Лейтенанта Шмідта", а пізніше — їдальня №68. Лише 2000 року кафе відродилося під історичною назвою. Сьогодні воно розташоване на вулиці Європейській, 15/17, пропонуючи гостям страви європейської, центральноєвропейської кухні та суші.
