Божевілля в команді Трампа: чому адміністрація США вірить Путіну, незважаючи на всі його обмани
Божевілля в команді Трампа: чому адміністрація США вірить Путіну, незважаючи на всі його обмани

Божевілля в команді Трампа: чому адміністрація США вірить Путіну, незважаючи на всі його обмани

За роки свого правління Путін проявив себе як ненадійний і недобросовісний партнер, пише оглядач Далібор Рохач у колонці для New York Post. І найдивовижніше, що президент Трамп продовжує вірити йому на слово і продовжує про щось із ним домовлятися!

З кожним днем спроби адміністрації Трампа покласти край війні в Україні за допомогою угоди, схожої на обмін землі на мир, виглядають дедалі більш марними.

Жодні лестощі чи поступки Росії не зможуть змінити того факту, що Володимир Путін не зацікавлений просто у встановленні контролю над деякими спірними територіями, нібито населеними російськомовними.

Він хоче покласти край існуванню України як незалежної держави, здатної самостійно визначати свій курс без кремлівського чобота на шиї.

Раніше цього тижня Росія порушила режим часткового припинення атак на енергетичну інфраструктуру, обстрілявши енергетичні об'єкти в Херсоні.

"Не так давно я говорив, що ми перемелемо Україну, — заявив Путін у п'ятницю, — а тепер, схоже, ми їх доконаємо".

У поєднанні зі щоденними безперервними ударами по українських містах президенту Трампу не повинно бути важко зрозуміти, що він має справу з ненадійним, несумлінним партнером, якого треба зупинити й стримати, а не змиритися з ним або подружитися.

Проте, схоже, що багато хто в адміністрації вважає за краще йти на поступки, зокрема і спеціальний посланник президента Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф, який тепер також відповідає за переговори з Росією.

Під час інтерв'ю з Такером Карлсоном Віткофф складав ліричні пісні про ймовірну прихильність Путіна, відомого маніпулятора і колишнього офіцера КДБ, до президента Трампа.

"Коли в президента стріляли, — сказав він, Путін нібито — "пішов у свою місцеву церкву, зустрівся зі священиком і помолився", а потім замовив "прекрасну картину" із зображенням президента США.

Важливо Україну порівняли з ХАМАСом: як інтерв'ю Віткоффа показує зсув мізків у нового уряду США

Що ще гірше, будь-який видимий прогрес на переговорах у Саудівській Аравії, схоже, досягається ціною значних поступок США Кремлю.

Тоді як українці прийняли ідею часткового припинення вогню в Чорному морі практично без умов, американським переговірникам довелося заманювати Росію, пропонуючи відновити її доступ до світових ринків зерна і добрив, зокрема, шляхом під'єднання російських банків до глобальної фінансової системи, в якій домінує долар США.

Війна в Україні іноді може здаватися статичною і, отже, безглуздою — але за картиною з поля бою ховається фундаментальна нестійкість для російських державних фінансів.

В умовах падіння доходів від продажу нафти й газу, нестачі робочої сили та відсоткових ставок, вищих за 20 %, російська економіка та її військове виробництво найближчими роками-двома неминуче упруться в стіну.

Допомагати їм зараз, щоб домогтися часткового припинення вогню або мирної угоди, яку Путін тут же порушить, — погана політика.

Неправда й те, що Путін робить "те, що зробив би будь-хто інший", як нещодавно висловився президент Трамп.

Російська влада викрала в Росію від 20 000 до 35 000 українських дітей, змінила їхні імена і дати народження, змінила їхню ідентичність і завербувала хлопчиків-підлітків у російські збройні сили.

І знову Путіна не цікавить земля. Він зацікавлений у перетворенні України на невід'ємну частину Росії або її придаток — як слухняну Білорусь під авторитарним прокремлівським керівництвом. Звідси й наполегливі вимоги, на жаль, підтримані деякими представниками адміністрації США, про проведення дострокових виборів або заміну президента Зеленського "перехідною адміністрацією", як висловився Путін у п'ятницю.

Рука Путіна слабша, ніж здається, і адміністрації Трампа ще не пізно змінити курс.

Кажуть, що робити одне й те саме знову і знову та очікувати інших результатів — це визначення божевілля.

На відміну від цього, продовжуючи рухатися вперед — обіцяючи нормалізацію відносин між США і Росією або погоджуючись на дедалі нахабніші вимоги Кремля, зокрема на відмову Заходу від військової підтримки України та виключення з договору миротворчих сил під проводом НАТО, — Сполучені Штати виглядають лише слабкими та неефективними.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Трамп погрожує Путіну: чи є тут шанс для України
Джерело матеріала
loader
loader