Додик, которого не жалко: дадут ли главному сепаратисту Балкан убежище в России

Чи вдасться агентам РФ "розхитати" ситуацію на Балканах – аж до нової війни?.

Відповідь на це питання значною мірою залежить від того, як завершиться історія із засудженням президента Республіки Сербської Мілорада Додіка – буде він заарештований чи отримає політичний притулок в РФ?.

Чи навпаки – продовжить боротьбу за вихід Республіки Сербської зі складу Боснії і Герцеговини?.

Місяць тому Додік був формально засуджений Судом Боснії і Герцеговини до року тюремного ув’язнення та заборони шість років займати державні посади за неповагу до високого представника в БіГ.

Це судове рішення мало стати попередженням Додіку та іншим сепаратистам.

Сигналом, що спроби демонтажу конституційного устрою БіГ зустрінуть жорсткий опір.

А коли Додік почав гру на підвищення ставок – Народна скупщина РС за його ініціативи та за підтримки спікера Ненада Стевандича (ще одного радикального прихильника "сербського світу") схвалила низку "законів", імплементація яких призведе до розвалу єдиної БіГ, – Суд БіГ видав ордер на арешт цих двох професійних сепаратистів за "напад на конституційний лад" країни.

Проте виконати це рішення суду буде досить непросто, адже будь-яка спроба заарештувати Додіка у Республіці Сербській з високою ймовірністю призведе до збройних сутичок.

Залишалася надія на арешт Додіка під час перетину кордону.

Однак і тут не все так просто.

Сербія волає про переслідування.

27 березня представництво Інтерполу в БіГ видало внутрішній ордер на арешт Додіка, який був розісланий до всіх національних представництв Інтерполу.

Відповідний запит щодо оформлення "червоного сповіщення" був надісланий до генерального секретаріату Інтерполу, який має схвалити його та розмістити на своєму вебсайті, тим самим надаючи йому юридичної сили.

Тут слід відзначити, що згаданий документ Інтерполу не є міжнародним ордером на арешт.

Кожна держава-член цієї організації діятиме на основі своїх законів й, відповідно, прийматиме рішення щодо арешту особи, яка розшукується.

Інакше кажучи, "червоне сповіщення" є формою інформування національних правоохоронних органів про те, що конкретна людина становить загрозу громадській безпеці, та зверненням по допомогу у її розшуку.

Причому немає гарантій, що Інтерпол схвалить запит.

Сербія, користуючись тим, що Додік має друге сербське громадянство, виступає категорично проти включення Додіка у міжнародну базу розшуку, називаючи його справу політичним переслідуванням.

З аналогічними заявами виступила й Росія.

Саме цією нормою намагається скористатися сербська влада – і наразі цілком вдало, адже Інтерпол наразі не поспішає прийняти остаточне рішення.

Хоча зазвичай такі рішення приймаються протягом 72 годин від отримання запиту, у випадку з Додіком ця норма вже була порушена.

І не виключено, що Інтерпол буде до останнього зволікати з винесенням рішенням, щоб не стати ні на чий бік.

Втеча чи державний візит?.

Попри вагання генсекретаріату Інтерполу, навіть національний ордер на арешт став болючим ударом по Додіку та його поплічниках.

А тому постала нагальна потреба довести, що цей ордер нічого не змінює, і що президент Республіки Сербської не є парією, що він залишається виїзним і не боїться арешту за кордоном.

На початку минулого тижня, не чекаючи на рішення Інтерполу, Додік та Стевандич виїхали з БіГ до Сербії.

Крок, який можна сприймати і як демонстративну неповагу до рішень Суду БіГ, і як спробу втечі.

Цей виїзд вже викликав багато запитань.

Насамперед, яким чином президент та спікер Республіки Сербської перетнули кордон БіГ, адже є постанова Суду БіГ про їх затримання.

Прокуратура почала відповідне розслідування, але є сумніви у тому, чи будуть знайдені винуватці – бо кордон з Сербією проходить у РС.

І хоча прикордонна поліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ БіГ, проте більшість прикордонників там – боснійські серби….

Але охорона через тиждень повернулася до Баня-Луки без свого шефа.

І наразі про нього більше нічого не чутно.

Натомість Додік намагається максимально привернути до себе увагу.

З Белграда, де він зустрівся з президентом Сербії Александром Вучичем, Додік добрався до Ізраїлю для участі у міжнародній конференції з протидії антисемітизму.

Ця поїздка мала показати, що ордер БіГ на розшук ніяк не впливає на плани Додіка.

Проте не так вийшло, як гадалося.

В Ізраїлі Додік був оголошений "небажаною особою" та змушений залишити й конференцію, і країну.

Після цього Додік оголосив, що повернувся додому, але зранку 1 квітня несподівано опинився у Москві.

Не пояснюючи, якою є мета цього візиту, Додік лише оголосив, що планує наступного разу відвідати Москву 9 травня (проте для цього ще потрібно більш ніж місяць утриматися на посаді та уникнути арешту).

Дорога в один кінець.

Вже на початку "великого турне" Мілорада Додіка з’явилося припущення, що головною метою поїздок балканського сепаратиста є домовленість про надання політичного притулку.

На випадок, якщо справи вдома підуть не так.

І схоже, що із цим у президента Республіки Сербської є чималі проблеми.

Найлогічнішим виглядає звернення по допомогу до Сербії, проте Александар Вучич тільки-но повернувся з Брюсселя, де обговорював подальші кроки на євроінтеграційному шляху Сербії!.

І хоча Вучич може записати у свій актив той факт, що ніякого засудження сербської влади у контексті масових протестів, що тривають у країн майже пів року, у Брюсселі не висловили, проте у Брюсселі та у низці столиць країн-членів ЄС пролунали чіткі заяви: з Додіком Сербія може забути про ЄС.

Не виключено, що з Вучичем була досягнута якась домовленість, що Додіку не буде надано притулку у Сербії.

Та й не потрібна Вучичу в теперішній політичній ситуації (політична криза, формування нового уряду та можливі парламентські вибори у червні) ще й проблема Додіка.

"Запасним аеродромом" може стати Угорщина (яка вже має "досвід" допомоги балканським втікачам-злочинцям).

Проте і Будапешт також не має особливого бажання через Додіка йти на додатковий конфлікт з Євросоюзом.

Залишилася тільки Москва, куди Додік і прилетів 1 квітня.

І якщо дійсно йдеться про отримання ним політичного притулку, то можна сподіватися, що і сепаратизм Республіки Сербської поступово зійде нанівець.

Щоправда, не варто забувати й те, що.

Кремлю Додік потрібен не сам по собі, а як інструмент для розхитування Балкан.

І поки шанси на це не зникли, Додік буде набагато більш корисний Кремлю у балканській в’язниці, аніж у засланні десь у Підмосков’ї.

Тож Москва може змусити його повернутися та продовжувати розхитувати БіГ разом з усіма Західними Балканами.

Але є надія, що "червоне сповіщення" спрацювало….

Володимир Цибульник, кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан,.

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди".