Гнів Трампа на Путіна: у WSJ проаналізували зміну позиції президента США

Президент США Дональд Трамп пригрозив Росії новими економічними санкціями та заявив, що розгніваний останніми заявами президента Володимира Путіна.

Таким чином, риторика американського лідера загострилася на тлі відсутності суттєвого прогресу у переговорах щодо припинення вогню в Україні.

Про це йдеться у статті The Wall Street Journal.

Нові погрози на адресу Росії знаменують зміну у позиції Трампа, який раніше висловлював похвалу Путіну.

Президент США заявив, що його адміністрація донесла до Росії його невдоволення, і що американський лідер планує поговорити з російським диктатором пізніше цього тижня.

Критика з боку Трампа пролунала після раундів переговорів із представниками Росії, які Білий дім загалом назвав успішними, хоча вони принесли незначні результати.

Автори статті вказують, що Україна та РФ начебто погодилися припинити удари по енергетичній інфраструктурі обох країн, проте атаки тривають, хоча й менш інтенсивно.

Адміністрація президента США також намагалася досягти угоди про припинення вогню в Чорному морі, але Москва висунула низку одаткових вимог, зокрема зняття санкцій.

Офіційні заяви Вашингтона та Москви після переговорів суттєво відрізнялися.

Через це деякі колишні американські дипломати засумніватися, чи вони взагалі були присутні на тих самих зустрічах.

Нові економічні важелі впливу на Росію.

Видання нагадало, що вісля початку повномасштабного вторгнення Росії до України адміністрація тодішнього президента США Джо Байдена запровадила жорсткі санкції проти Росії.

Водночас у Байдена вирішили не блокувати експорт російської нафти, побоюючись різкого зростання світових цін.

Своєю чергою Трамп пригрозив санкціями проти Росії одразу після інавгурації у січні.

Щоправда, ознак реального запровадження обмежень поки що небагато.

Як розповів президент аналітичного центру Saratoga Foundation Глен Говард, в оточенні Трампа дедалі більше впливу набирають радники, які займають жорстку позицію щодо Росії.

Це пов’язано з тим, що Москва гальмує переговори.

Говард також вказав на особисте роздратування президента США щодо Кремля, яке зростає.

Аналітик звернув увагу на допис Трампа у Truth Social 29 березня.

У тому повідомленні республіканець згадав «російську агресію» поряд із китайським експансіонізмом як виправдання стратегічного інтересу США до Гренландії.

За словами експерта, це була нетипова критика на адресу Кремля.

Вторинні санкції: що може чекати на Росію?.

У своїй заяві 30 березня Трамп не уточнив, як саме працюватимуть запропоновані вторинні тарифи на російську нафту.

Однак заява американського лідера прозвучала після того, як у березні він вже оголосив про аналогічні заходи проти покупців венесуельської нафти та газу.

Ці тарифи — у розмірі 25% — доповнять чинні митні збори, зокрема тариф у 20%, який Трамп запровадив щодо Китаю цього року.

Це означає, що загальний тариф на китайські товари зросте до 45%.

Схожі обмеження щодо Росії могли б мати ще більший вплив на глобальні ринки, оскільки Москва є одним із провідних світових виробників нафти.

Російська енергетична галузь є основою економіки країни, тож її цілеспрямоване блокування завдасть значно сильнішого удару, ніж більшість санкцій, запроваджених Заходом до цього часу.

Доходи від нафти та газу протягом останніх років становили понад третину федерального бюджету Росії.

«Російський енергетичний сектор перебуває під відносно слабкими санкціями, тому Москва продовжує заробляти на експорті.

Якщо Трамп справді хоче натиснути на Росію, то найефективнішим способом буде саме удар по нафтовому сектору», — зазначив експосадовець Держдепартаменту США та автор книги Chokepoints: American Power in the Age of Economic Warfare Едвард Фішман.

Водночас, такий крок може не лише вдарити по російській економіці, а й підняти ціни на пальне у США та дестабілізувати нафтозалежні економіки Близького Сходу та Африки.

Деякі ознаки надлишку нафти на світовому ринку можуть дати американській адміністрації простір для маневру.

Вартість світового еталону Brent crude останніми тижнями тримається на рівні близько 70 дол.

за барель, що нижче від 80 дол.

на початку року.

Видання зазначає, що запровадження вторинних санкцій — це новий підхід у швидко розширюваному арсеналі глобальної економічної війни.

Він поєднує улюблений інструмент Трампа — тарифи — з елементами вторинних санкцій, які впливають на треті країни та компанії, що ведуть справи з підсанкційними державами.

Проте, зауважив Фішман, аби цей механізм працював, покупці російської нафти, такі як Індія та Китай, мають вважати загрозу реалістичною.

«Вони повинні мати мотивацію до співпраці», — зазначив він.

І якщо з вини РФ не буде укладено угоду про припинення вогню в Україні, президент США заявив про готовність накласти «вторинні тарифи» на всю російську нафту.