Чому американські медіа більше не можна розглядати як джерело даних

Медіа розділені за принципом лояльності. Виправдовуючи членів адміністрації Трампа.

Витратив деякий час на перегляд американських телеканалів і моніторинг різних медіа. Бо скандал із додаванням журналіста в чат, де керівництво сектору оборони США обговорювало атаку на Ємен, став просто ідеальним наочним посібником.

Було цікаво спостерігати, як сторони відіграють цей скандал. Тому що якісь суто внутрішні проблеми США (податки, соціальні програми тощо) не завжди зовнішньому спостерігачеві зрозумілі. Неясно, хто правий і чиї аргументи вагоміші.

А тут усе до жаху прозоро.

Остаточно переконався: американські медіа більше не можна розглядати як джерело даних. Це інструмент когнітивної війни, зброя масового ураження. Тим більше не можна покладатися на оброблені ШІ матеріали. Споживати інформацію звідти можна, але різко зростає значення контексту: в чиїх інтересах працює медіа, яке завдання вирішує в цей конкретний момент. Без інтерпретації та поправки на контекст це будуть такі самі повідомлення, як і звістки з Північної Кореї.

Бо в ефірі коїться пекло. Просто адище. Медіа розділені за принципом лояльності. Виправдовуючи членів адміністрації Трампа, балакучі голови несуть з екранів найлютішу добірну дичину без тіні сорому. Причому як трьохсотдоларові "експерти", так і дорогі популярні ведучі та політики. "Репутація" як універсальна цінність відсутня - виключно робота на лояльну аудиторію.

Ми звикли до такої форми життя у нас, коли люди готові озвучити будь-який треш, а потім себе ж грубо спростувати. У США ці "стандарти" доведені до досконалості, справжнє мистецтво.

Дослівний збіг тез (які по клацанню змінюються) у різних спікерів просто виключає будь-які сумніви в наявності "темників"/брифінгів. Така поведінка характерна для партійних ЗМІ та дилерів громадської думки в період виборів. Це просто лобова агітація, жодного стосунку до свободи слова і балансів це не має.

Цей жах проник і в ділові медіа, з поправкою, що у фокусі "голосування" грошима, а не бюлетенями.

Для нас це важливо розуміти, бо в Україні продовжують некритично ставитися до західних медіа. Це більше не маяки неупередженості та достовірності - це учасники інформаційної війни.

Наприклад, коли західні ділові медіа починають писати щось про "затримання російських танкерів", "обвал виробництва" тощо. - вкрай високі ризики, що це банальні вкидання, щоб заробити грошей на коливаннях цін. Якщо немає залізобетонного першоджерела, що перевіряється, треба сприймати як вкидання.

Це прямо стосується і публікацій "секретних" документів Пентагону, "планів" або закулісних подробиць війни.

Те, що зараз подано як "секретний документ" про зміну пріоритетів на стримування Китаю, міністр оборони США Піт Хегсет уже два місяці щодня промовляє голосом через рот і публікує на сайті Пентагону. Це ж стосується і південного кордону. Ось просто дослівно.

Якщо дійсно існує якийсь документ із цією інформацією і написом "таємно", то лише з однією метою - щоб його більше людей прочитало і серйозніше сприйняло.

Щодо російського нападу на Україну і перебігу війни, я на своєму рівні, знаючи мікроскопічно мало, вже неодноразово переконувався: західні автори/ЗМІ брешуть, спотворюють (прикрашають, нагнітають тощо), помиляються, займаються самовиправданням, навмисно або мимоволі вводять в оману. Нерідко з'являються правдиві факти, але в повністю спотвореному контексті.

Просто тримайте на краєчку свідомості: коли ви починає шукати в західних медіа підтвердження своїм переконанням/відчуттям щодо зради і ганьби - ви їх там знайдете, але це необов'язково буде правда. Швидше - ні.

Оскільки ставки зараз неймовірно високі для всіх (США, Європа, ми, Росія...), а фронт рутинізовано, прояви когнітивної війни (як і терор у тилу) наростатимуть.

Щодо рекомендацій нічого нового: не споживайте без потреби (просто тупо не читайте шлак), споживайте із затримкою, особливо - коли провокують на емоції. Читайте книжки і довгі пости без картинок. Як мінімум, це заспокоює.

Джерело