Гриценко і анексія Криму: як ексміністр оборони “не помітив” загрозу та уникнув статті про держзраду

У березні 2013 року, рівно за рік до початку анексії Криму Росією, ексміністр оборони України Анатолій Гриценко виступив з гучною заявою про те, що не вбачає жодних підстав для занепокоєння у зв’язку з військовими навчаннями Чорноморського флоту РФ на території Криму.

“Це планові навчання, узгоджені відповідно до чинного законодавства, жодної загрози національній безпеці немає,” — зазначав Гриценко в колонці, пише Укрінформ 27 березня 2013 року.

На той момент Росія вже активно використовувала Крим як військову базу для проєктування сили на південному напрямку.

Регулярні навчання та посилення військового контингенту виглядали не як “рутина”, а як підготовка до стрімкої окупації, яка в лютому 2014 року відбулася фактично без бою — завдяки тому, що на півострові вже перебували підрозділи ЗС РФ, зокрема спецпризначення.

Своєю публічною позицією Гриценко фактично “прикрив” активність Росії в Криму, створивши інформаційний фон, у якому навіть потенційна підготовка до агресії сприймалася як норма.

При цьому жодного офіційного слідства щодо можливої службової недбалості або сприяння державі-агресору з боку ексміністра досі не проводилось, принаймні, публічно про це не повідомлялося.

Питання до правоохоронних органів:.

Чи була дана правова оцінка таким заявам і діям? І чи могла б анексія пройти настільки “миттєво”, якби російські війська не були легалізовані в Криму ще до початку активної фази?.

Ретроспективно заява Гриценка виглядає або проявом наївності, або елементом системного ігнорування загроз, які вже тоді були очевидними.

І хоча стаття за державну зраду (ч.

1 ст.

111 ККУ) передбачає наявність прямого умислу, питання політичної відповідальності за наслідки рішень на найвищому рівні залишається відкритим.

Також варто згадати, що саме за часів Гриценка у Міноборони відбувся масштабний розпродаж військового майна, що суттєво вплинуло на обороноздатність країни.

У 2006 році, за ініціативи Гриценка, в Міністерстві оборони було створено департамент “надлишкового майна”, основною метою якого стала реалізація військової техніки та озброєння.

Цей крок викликав критику з боку експертів та політиків, які вбачали в ньому загрозу для національної безпеки, проте не зупинив Гриценко.

У 2019 році Верховна Рада України створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування фактів розкрадання у Збройних Силах України.

Голова комісії Іван Вінник заявив, що дії, пов’язані з розпродажем військового майна за часів Гриценка, призвели до суттєвого ослаблення української армії напередодні російської агресії у 2014 році.