Маркетплейс дронів для армії: що таке DOT-Chain і як змінює ситуацію із забезпеченням у війську

Україна продовжує цифрову трансформацію, і це також стосується системи тилового забезпечення війська. Одним з основних гравців цього процесу став Державний оператор тилу (ДОТ) та його система DOT-Chain. Серед її досягнень – прискорення та спрощення процесів у логістиці постачання для військових підрозділів.

Нещодавно в DOT-Chain розпочалося тестування нового модуля DOT-Chain Defence – своєрідного "маркетплейсу" дронів, який має зробити процес закупівель максимально прозорим і оперативним. Водночас удосконалення основної системи вже дало суттєві результати: цикл забезпечення скоротився з кількох місяців до трьох тижнів, а кількість оброблених документів значно зросла.

Розробники також впроваджують механізми автоматичного контролю якості постачання, зокрема у сфері продовольства, та працюють над новими стандартами кібербезпеки. Про те, як ці зміни впливають на ефективність забезпечення війська, які перспективи відкриває DOT-Chain Defence і що ще готує команда ДОТ – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Як DOT-Chain змінив ситуацію із забезпеченням у війську

DOT-Chain – це комплексна цифрова платформа, яка забезпечує постачання товарів та послуг для потреб ЗСУ. Система отримала серйозні оновлення, і наразі активно йде робота над її модулем DOT-ChainDefenсe. Він стане своєрідним маркетплейсом для забезпечення безпілотних літальних апаратів (БпЛА).

Альона Жужа / Фото, надане ДОТ

Підрозділи військових частин зможуть обирати та замовляти необхідні дрони із законтрактованих позицій Агентства оборонних закупівель. Це дозволить адресно, прогнозовано та ефективно закривати їх запити,
– пояснила Альона Жужа, радниця з IT в ДОТ на зустрічі з журналістами наприкінці березня.

Запуск модуля вже перебуває на фінальному етапі тестування, а його офіційне введення в експлуатацію заплановане після затвердження відповідної постанови Кабміну.

Також у ДОТ поділилися результатами цифровізації за останні місяці. Завдяки вдосконаленню роботи DOT-Chain суттєво скорочено цикл забезпечення (від формування заявки до підписання акту) – з кількох місяців до приблизно трьох тижнів. Це стало можливим завдяки автоматизації документообігу та контролю виконання замовлень.

Ми спостерігаємо суттєве збільшення обробки документів: якщо раніше це було 30 тисяч документів щотижня, то зараз уже понад 35 тисяч. Також за останній період оброблено понад 90 тисяч заявок і 600 тисяч видаткових накладних, що становить понад 756 мільйонів кілограмів доставленого продовольства,
– додала Альона Жужа.

У системі також впроваджено функціонал автоматичних рекламацій. Якщо раніше багато порушень термінів постачання залишалися поза увагою, то тепер система автоматично формуватиме відповідні рекламації у разі розбіжностей між замовленими та фактично поставленими товарами.

"Це дозволить уникнути ситуацій, коли через людський фактор або адміністративні труднощі постачальники уникають належних санкцій за порушення умов договору. Система буде жорстко контролювати терміни та якість", – підкреслили в ДОТ.

Крім того, ДОТ працює над впровадженням нових стандартів кібербезпеки. Уже отримано сертифікацію за стандартами ISO/IEC 27001, а зараз триває процес підготовки до сертифікації за міжнародним стандартом NIST.

Як ДОТ допомагає контролювати якість харчів

На попередній зустрічі у грудні у ДОТ розповідали про проблемні місця у постачаннях харчів військовим, зокрема людський фактор. Уже у 2025 році процес виглядає більш оптимізованим.

Одним із важливих питань, яке було вирішено останнім часом, є контроль якості консервованої продукції, що постачається до військових частин. Після виявлення випадків постачання неякісних консервів була впроваджена система перевірки протоколів випробувань. Відтепер всі номери протоколів інтегровані в DOT-Chain і автоматично перевіряються перед поставками.

У нас реалізовано механізм, який гарантує, що до війська надходитиме виключно якісна продукція, яка пройшла всі необхідні випробування,
– заявила Альона Жужа, радниця з IT в ДОТ.

Як новий "маркетплейс" дронів DOT-Chain Defence змінить забезпечення ЗСУ

Головна цікавинка від ДОТ – "маркетплейс" дронів. У співпраці з Міноборони та Командуванням Сухопутних військ було розроблено нову модель постачання дронів до війська під назвою DOT-Chain Defence, яка має на меті забезпечити армію дронами максимально швидко та ефективно.

Ця система передбачає створення маркетплейсу, де військові зможуть самостійно обирати необхідне обладнання, а виробники – оперативно реагувати на попит.

Володимир Чугай / Фото, надане ДОТ

Наше головне завдання – зробити постачання швидким, прозорим та прогнозованим. Ми плануємо скоротити термін доставки дронів зі складу постачальника до військових до 2–3 днів,
– зазначає Володимир Чугай, начальник відділу продуктового менеджменту ДОТ.

Орієнтовним терміном запуску маркетплейсу на першому етапі у ДОТ називають найближчі тижні.

Перед запуском моделі були визначені три головні цілі:

• Швидкість постачання. Від моменту надходження продукції на склад до її доставлення у військові частини має пройти не більше 2–3 днів. Спочатку процес може займати кілька тижнів через операційну інтеграцію, але мета – довести його до мінімуму.
• Прозорість та прогнозованість для військових. Військові часто отримують не ті дрони, що замовляли, або в недостатній кількості. Система дозволить чітко відстежувати, що і коли буде поставлено.
• Взаємодія з виробниками. Виробники дронів отримуватимуть зрозумілий і прогнозований попит, що дозволить їм ефективніше планувати виробництво.

Як виглядатиме "маркетплейс" / Скриншоти, надані ДОТ

Модель передбачає два рівні постачання:

• Швидке відвантаження. Військові частини зможуть отримувати доступні на складі дрони протягом кількох днів.
• Очікування виробництва. У підрозділів буде можливість замовити необхідні засоби, резервуючи свої віртуальні кошти в системі попереднього замовлення ("доткоїни"). Це дозволить виробникам краще прогнозувати попит і прискорювати виробництво.

Як працюватиме система DOT-Coin'ів для підрозділів військових частин

Також ДОТ працює над аналогом "єБалів" від Мінцифри – коли військові можуть отримати дрони за знищену російську техніку.

Ми впроваджуємо механізм черг для забезпечення об'єктивного управління чергами та формування прогнозів щодо попиту на товар для планування виробництва,
– пояснює Володимир Чугай.

Нова система працюватиме в єдиному цифровому середовищі, що унеможливлює людський фактор у формуванні замовлень. Усі позиції будуть стандартизовані за натівськими кодами, а військові частини зможуть замовляти тільки перевірену продукцію.

Фінансування розподілятиметься за двома механізмами:

• Гарантований бюджет. Кожен підрозділ отримає базове фінансування для початкових закупівель.
• Мотиваційний фонд. Додаткові кошти нараховуватимуться за ефективність бойових дій відповідно до системи звітів про ураження.

"Це стимулюватиме військові частини ефективно використовувати ресурси, а виробників — оперативно реагувати на попит", – підсумовує Володимир Чугай.

Українські оператори дронів отримуватимуть DOT-Coin’и за ураження ворожої техніки, живої сили та виконання бойових завдань. Ця система покликана стимулювати ефективне використання безпілотників на фронті та розподіляти бюджет на закупівлю дронів більш справедливо.

Одним із головних показників стане коефіцієнт плановості. "Це ідея Міністерства оборони, яку ми плануємо спільно реалізувати. Якщо оператор вразив визначену ціль, що несе загрозу, то отримує подвоєний коефіцієнт (Х2). Якщо ж він знищив ціль, що не входила в планову задачу, але була помічена в польоті, то коефіцієнт буде нижчим", – пояснює Чугай.

Ще один важливий фактор – економічна ефективність удару. "Якщо вартість дрона становить 300 доларів, а ним знищено ворожий зенітний ракетний комплекс "Бук", то кількість нарахованих балів зросте", - додає Чугай.

Також буде враховуватись підтвердження ураження. Якщо є відеофіксація або інші докази, коефіцієнт знову множиться на два. Це стимулюватиме операторів документувати свої удари та сприятиме точному підрахунку результативності бойової роботи.

Щоб уникнути ситуації, коли лише найсильніші підрозділи отримують фінансування, планується розподіл операторів за лігами. Наприклад, такі топові підрозділи, як "К2", "Ахіллес" і "Птахи Мадяра", не повинні забирати весь бюджет, вважають у ДОТ. Тому розглядається варіант розподілу на вищу, першу та другу ліги. "Це дасть можливість новачкам проявити себе та поступово підвищувати свій рівень", – підсумовує Чугай.