/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8717ef9db0e51be4495a19aee1fa25d0.jpg)
Формування мережі ліцеїв має на меті підняти якість освіти у старших класах - депутатка
Як передає Укрінформ, про це розповіла в ефірі Українського радіо секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, членкиня фракції партії «Голос» Наталя Піпа.
«Цей законопроєкт не має на меті запроваджувати зміни в початковій школі, а має на меті підняти якість освіти в старших класах. І це є ключ. На сьогодні діти в старших класах мають 18 предметів. Ідея реформування полягає в тому, щоб зробити 11 предметів – 5 обов’язкових на НМТ, ще 5 профільних і один на вибір. Зменшення кількості предметів потрібно не для того, щоб діти менше вчилися. А для того, щоб вони вчилися якісніше», - розповіла вона.
За словами народної депутатки, цей законопроєкт має на меті не закрити школи, а створити сильні ліцеї.
«Це коли буде можливість набрати 96 дітей на паралелі, тобто приблизно 300 дітей загалом. Це дозволить найняти достатню кількість вчителів-предметників. На сьогодні ми маємо різницю між міськими і сільськими громадами стосовно розриву в навчанні 2,5 року. Результати НМТ показують те ж саме. Ситуація дуже сумна. Передусім ми повинні говорити про якість освіти, щоб вона була не для галочки. Щоб створити якісний ліцей, він повинен мати вчителів не як у сільських громадах, де один вчитель викладає 3-4 предмети, а викладати один предмет. Це прямо впливає на результати навчання», - наголосила Піпа.
Вона додала, що зміни, які передбачає законопроєкт, починаються з 2027 року, і ніхто не планує забирати оплату початкової та середньої школи.
«Зміни стосуються лише старшої школи. З трьох шкіл, які є поруч одна стане ліцеєм, у двох інших буде початкова і середня школа. Ми не можемо в трьох школах забезпечити хороших вчителів старшої школи. В одній школі реальніше зробити гарні кабінети фізики, хімії тощо, ніж одразу в трьох. Це стосується як сільської місцевості, так і міської. Тут буде переформатування. А фінансування початкової школи ніхто не змінює. А для старшої школи нам потрібна буде субвенція, яка передусім надаватиметься спроможним ліцеям з доброю наповнюваністю»", - переконана депутатка.
Також вона підкреслила, що в Україні є достатньо спроможностей прийняти кожну дитину, яка планує повернутися, окрім певних територій, які окуповані або лежать у прифронтовій зоні.
«У нас достатньо закладів освіти, які були створені для населення в 52 мільйони. До широкомасштабного вторгнення в нас було 40 млн, зараз – 35 млн. Тому на сьогодні в нас достатньо шкіл і вчителів, оскільки в професію прийшло багато чоловіків. Кожну дитину зі свідоцтвом про освіту, яке було видане за кордоном, ми приймемо в свою систему освіти. Далі ми будемо дивитися як забезпечити дитині перехід на доступний рівень. Тому кожному школяру знайдеться місце», - заявила Піпа.
Тим часом Українська асоціація районних та обласних рад заявила, що не підтримує та просить не виносити на розгляд Верховної Ради змін до закону «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв» (№13120 від 18 березня 2025 року).
Про це у Фейсбуці повідомила президентка Асоціації, голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко.
«На позачерговому засіданні правління Асоціації, яке я ініціювала саме для обговорення цього документа, у фаховій та професійній дискусії було обговорено дві редакції законопроєктів, зокрема альтернативний проєкт (реєстр. № №13120-1 від 26.03.2025). За результатами проведеного засідання члени правління одноголосно вирішили, що законопроєкти мають бути відкликані», – зазначила Єгорова-Луценко.
За її словами, до обговорення долучилися заступник голови Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Вʼячеслав Рубльов, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур того ж Комітету ВР Лариса Білозір, координатор компоненту 1 Проєкту DECIDE «Децентралізація управління освітою» Лариса Жабенко та запрошені експерти.
Голова Харківської облради наголосила, що зараз освіта в Україні стикається з багатьма викликами, які ускладнюють її ефективний розвиток. Непроста ситуація в освітньому процесі спочатку виникла через пандемію, а нині доводиться долати наслідки війни. Тому, вважають в Асоціації, пріоритетною має бути доступність освіти за місцем проживання.
«Дійшли висновку, що законопроєкт несе такі ризики: скорочення кількості ліцеїв; обмеження доступу до освіти для дітей у сільській місцевості; втрата робочих місць вчителями; припинення державного фінансування здобуття повної загальної середньої освіти в комунальних закладах освіти; перегляд вже ухвалених рішень органами місцевого самоврядування щодо формування мережі закладів освіти. Всі ці позиції будуть не тільки причиною виникнення у населення відчуття несправедливості, а й суттєво підірвуть довіру до державної освітньої політики», – зазначила Єгорова-Луценко.
Також, за її словами, у запропонованій редакції проєкту не дотримано принципу територіального обслуговування, не враховано особливості навчання дітей у прифронтових, тилових регіонах та гірських населених пунктах. Крім того, в Асоціації вважають, що законопроєкт може обмежити автономію громад щодо права самостійного формування мережу закладів освіти.
Як повідомлялося, законопроєкт №13120 пропонує підвищити мінімальну кількість учнів у класах ліцеїв з 5 до 24; запровадити поділ на групи при вивченні окремих предметів у 10-12 класах (при цьому обов'язкова умова – створення в ліцеї не менше 12 груп учнів одного року навчання); припинити фінансування з державного бюджету здобуття повної загальної середньої освіти в комунальних закладах освіти, що не відповідають визначеним законом вимогам; відмежувати початкову школу від ліцеїв.
Проти проєкту закону виступила профспілка працівників освіти й науки, назвавши пропоновані норми «нереальними для їх виконання, віддаленими від життя та потреб громадян України».

