Ця ошатна брама поблизу метро "Арсенальна" насправді перше, що раніше бачили гості міста

Київська фортеця, до складу якої входить Микільська брама, є однією з найбільших фортифікаційних споруд Європи. Її історія сягає 5-6 століть н.е., коли на місці сучасного Києва існувала скіфська та сарматська крепость.

Микільська брама є однією з найвизначніших пам'яток Київської фортеці, що збереглася до наших днів. Розташована на вулиці Івана Мазепи поблизк метро "Арсенальна", ця монументальна споруда є свідком багатьох історичних подій та важливим елементом оборонної системи міста.

Фортеця, до складу якої входить Микільська брама, мала бути не просто оборонною спорудою, а й "ошатною", з красивим виглядом. Київський історик М. Сементовський у путівнику по місту за 1860 рік назвав Микільську браму "дивовижно витонченою". У 1930 році у путівнику Ф. Ернста так говорилося про Миколаївську твердиню (Київську фортецю): "Уся вона витримана в одному характері — вона складається з суворих жовто-цегляних споруд з потужними стінами, глибокими амбразурами, бастіонами, казематами і валами, які нагадують англійські середньовічні замки. Це відноситься особливо до найкращого її спорудження – Микільської брами з їх подвійними арками для проїзду, які поділяють могутні потрійні колони з чудовими бронзовими капітелями і масками левів на половинках воріт".

Микільська брама — перша споруда, яку бачили раніше гості Києва. Саме через неї можна було потрапити до верхнього міста.

Історія створення та архітектурні особливості

На місці Микільської брами раніше розташовувався артилерійський польовий двір, який був показаний на Генеральному плані Києва 1745 року. Браму було збудовано у 1846 році у стилі пізнього класицизму як головний, парадний в'їзд на територію фортеці. Вона складається з масивного кам'яного порталу з двома проїздами, прикрашеного колонами та архітектурними деталями. Над брамою розташовувалася сторожова вежа, з якої здійснювався нагляд за околицями. Чавунні литі маскарони з головами левів, створені у 1852 році, прикрашали дерев’яні стулки Микільських воріт і зараз реставруються.

Микільська брама у різні історичні періоди

Упродовж своєї історії Микільська брама була свідком багатьох важливих подій. Адже Київська фортеця мала важливе стратегічне значення протягом століть і була свідком багатьох історичних подій, включаючи наполеонівську війну та Другу світову війну. У мирний час вона слугувала для проїзду військових та цивільних осіб, а під час воєн ставала важливим оборонним пунктом.

Під час Другої світової війни німці забрали ключ від Микільської брами з історичного музею. Ключ був знайдений солдатами під час боїв за Тернопіль у квітні 1944 року і повернутий Микиті Хрущову у травні того ж року. Після звільнення Києва від німецької окупації, над арками воріт залишився угорський герб, який пізніше був закритий фанерною дошкою.

Сучасний стан та значення для міста

Сьогодні Микільська брама є пам'яткою архітектури національного значення та популярним туристичним об'єктом. Кілька років тому завершилася реставрація брами, під час якої було відновлено її історичний вигляд та укріплено конструкції.

У різні періоди історії брама використовувалася для різних потреб, але завжди залишалася символом могутності та неприступності Київської фортеці. Вона є не лише цінним історичним об'єктом, але й важливим елементом міського ландшафту, що нагадує про славне минуле Києва.