Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування
Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування

Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування

Білоруський завод, пов'язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування

Білоруське підприємство “Планар” у 2023-2024 роках потрапило під санкції Австралії, Великої Британії, Канади та США за зв’язки з Росією. Минулого тижня його додали і до санкційного списку Євросоюзу. Нещодавно з’ясувалося, що держзавод спробував обійти обмеження, уклавши контракт з американською компанією на постачання напівпровідників.

Як стало відомо журналістам видання “Дзеркало” за допомогою BELPOL, “Планар” співпрацював і з компаніями з європейських країн. Розповідаємо, як підприємство отримувало потрібні товари за хитрими схемами.

Работник завода "Планар" на производстве. Минск, 17 марта 2023 года. Фото: пресс-служба Александра Лукашенко
Працівник заводу “Планар” на виробництві. Мінськ, 17 березня 2023 року. Фото: пресслужба Олександра Лукашенка

Поставки для російської “оборонки”

“Планар” належить державі і займається мікроелектронним виробництвом. За словами Олександра Лукашенка, раніше цей завод був “серцем електронної промисловості СРСР”.

Зараз підприємство випускає різне обладнання для виробництва інтегральних мікросхем. Наприклад, спеціальні установки для виробництва фотошаблонів. Говорячи простою мовою, це невеликі пластини зі скла або плівки, які використовують при виготовленні мікросхем.

Свою продукцію “Планар” відправляє не тільки на підсанкційний “Інтергал”, який постачає мікросхеми на потреби російського Військово-промислового комплексу (журналісти-розслідувачі з’ясували, що білоруські мікросхеми використовували в таких ракетах, як “Іскандер” і “Калібр”).

За інформацією BELPOL, підприємство активно співпрацює з Росією напряму. Об’єднання колишніх силовиків затверджує, що завод також виконував замовлення для Науково-дослідного інституту “Полюс”  – провідного центру сусідньої країни в галузі лазерних технологій. Він входить до холдингу “Швабе” держкорпорації “Ростех”. А той, у свою чергу, є ключовим постачальником зброї для армії РФ.

Тим часом сам генеральний директор “Планара” у вересні 2024 року визнавався, що підприємство працює за дев’ятьма “коопераційними проєктами”, які фінансує Росія. Також у квітні минулого року стало відомо, що Росія виділила кредит у 2,8 мільярда рублів (приблизно 861 млн доларів за курсом Нацбанку на 1 квітня 2024 року) для нових виробництв у Білорусі. Основний упор зроблено на виробництво мікроелектроніки, освоювати гроші будуть “Інтеграл” і “Планар”. На останньому їх витратять якраз на роботу з фотошаблонами.

Производство на "Планаре". Минск, 17 марта 2023 года. Фото: пресс-служба Александра Лукашенко
Виробництво на “Планарі”. Мінськ, 17 березня 2023 року. Фото: пресслужба Олександра Лукашенка

Гендиректор “Планара” Сергій Аваков у березні 2023-го говорив, що останніми роками партнерство з Росією “безумовно, пішло вгору”, і що підприємство “законтрактоване до 2026 року”. Уже у вересні 2024-го він хвастався, що завод працює 24/7 і досяг вражаючого зростання експорту. І так співпало, що це зростання почалося якраз з того моменту, як Росія вторглася в Україну.

Так, порівняно з 2021 роком, обсяги експорту в перший рік війни зросли вдвічі. У другий вони знову збільшилися вдвічі. У 2024-му ситуація залишалася незмінною.

-“За результатами першого півріччя темп зростання експорту склав 197% порівняно з аналогічним періодом минулого року, – запевняв Аваков у вересні минулого року та додав, що в підприємства високий рівень локалізації: всього лише 20% необхідного закуповують за кордоном. До цього він зазначав, що на “Планарі” діє “велика програма з імпортозаміщення”.

Але дещо замістити не змогли – спеціальне оптичне скло, яке доводилося купувати за кордоном. Це випливає з митних документів, які “Дзеркалу” передала організація BELPOL.

Дорогий товар із “недружньої” країни

У розпорядженні редакції є копії товарно-транспортних накладних та інвойсів на дві поставки, в яких відправником вказана німецька компанія Oxapa GmbH, а одержувачем – ВАТ “Планар”.

Документи датовані травнем і липнем 2023 року – у цей момент “Планар” ще не перебував під санкціями. Перевезення проходило через склад, розташований у Литві. Предмет поставок – те саме оптичне скло різних розмірів.

Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування - Фото 4


Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування - Фото 5
Товарно-транспортна накладна на поставку скла від німецької компанії білоруському підприємству в травні 2023 року. Документ надано “Дзеркалу” організацією BELPOL

Загалом у двох поставках – 84 одиниці товару, загальна вартість вантажів перевищує 17 тисяч євро. Країною походження вказана Німеччина.

Найдорожчий виріб коштує понад тисячу євро за штуку. Це спеціалізоване кварцове оптичне скло з високою пропускною здатністю ультрафіолету марки KU1 розміром 23,5×23,5×1,5×1,5 см. Його застосовують в обладнанні, призначеному для виробництва мікросхем. Саме таке випускає “Планар”.

Подібного скла заводу потрібно багато. Як зазначив у коментарі “Дзеркалу” представник BELPOL Владимир Жигар, в одній установці їх може бути понад 150.

Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування - Фото 6


Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування - Фото 7
Інвойс на постачання скла від німецької компанії білоруському підприємству в травні 2023 року. Документ надано “Дзеркалу” організацією BELPOL

Що за німецька фірма?

Постачальник “Планара” – німецька компанія Oxapa GmbH з міста Єна. На своєму сайті вона пропонує оптичні скельця і кристали, інфрачервоні матеріали, кольорові і радіаційно-стійкі скельця, матеріали для полірування і напилення, захисні лаки, а також засоби для очищення і пакування оптики.

До речі, можна оцінити гру слів: німецька фірма вибрала в якості назви Oxapa – ніби хтось кирилицею написав назву відомого японського бренду скла Ohara.

У 2023 році німецьке підприємство класифікувалося як мале і не мало співробітників, випливає з інформації сервісу бізнес-аналітики на основі відкритих даних North Data. Це можливо, наприклад, якщо компанія віддавала на аутсорс виконання всіх своїх робіт.

Його керуючий директор – Владислав Матусевичзазначено у реєстраційних даних компанії. Як з’ясувало “Дзеркало” за допомогою BELPOL, він є постійним резидентом Німеччини, у минулому жив у Мінську. Також Владислав – науковець і автор більше 88 наукових робіт у сфері оптики.

На ім’я чоловіка в різний час також були зареєстровані ще п’ять компаній, що займалися, зокрема, нерухомістю, лазерами та виробництвом інноваційних фотонних матеріалів. Зараз він очолює чотири, всі вони офіційно значаться за однією і тією самою адресою в Єні.

До речі, сайти двох з них – VM-TIM і Oxapa – виглядають практично ідентично і пропонують до купівлі одні й ті ж товари.

Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування - Фото 8


Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування - Фото 9
Скріншот головної сторінки сайту oxapa.de

Санкції Австралії, Великої Британії, Канади та США, але не ЄС

У грудні 2023 року білоруський “Планар” потрапив під санкції США. Його додали до списку “за приналежність або підпорядкування уряду Білорусі, а також за дії в його інтересах безпосередньо або побічно”. Мінфін США також зазначив зв’язки заводу з Росією, “яка намагається замінити втрачені поставки після відходу іноземних підприємств”.

У лютому 2024 року підприємство також потрапило до санкційних списків Великобританії і Австралії.

У серпні 2024 року “Планар” став однією з п’яти білоруських компаній, на які розширила санкції Канада. Укладачі списку вважали, що вони “діють у складі білоруського оборонного і військово-промислового комплексу та беруть участь у виробництві або ремонті військової техніки, яка забезпечує повномасштабне вторгнення Росії в Україну”.

Поки цей матеріал готувався до публікації, у березні 2025 року ВАТ “Планар” і його директор Сергій Аваков потрапили до санкційного списку Євросоюзу. Причину сформулювали так: “Це державне підприємство, що спеціалізується на розробці та постачанні компонентів у галузі мікроелектроніки, які використовуються для виробництва військової техніки, включно з безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Воно входить до кластеру державних підприємств, що курується Радою зі стратегічних проєктів під безпосереднім контролем Олександра Лукашенка. ВАТ “Планар” також бере участь у білорусько-російському технологічному і військовому співробітництві. Таким чином, ВАТ “Планар” є частиною білоруського військово-промислового комплексу”.

Фото: Reuters
Зображення має ілюстративний характер. Фото: Reuters

Схеми ускладнилися

Після того як США ввели санкції, товари з Німеччини потрапляли на “Планар”. BELPOL відомо щонайменше про дві поставки. Однак, йшли вони не напряму.

Так, у лютому 2024 року оптичне скло, а також спеціалізовані клей і лак на 11 тисяч євро відправляли з Німеччини до Білорусі – щоправда, вже через Польщу.

Причому одразу в товарній накладній як одержувача вказали “стороннє” підприємство – “Стройгеодор” з Гродно (продавець клінкерної цегли, металочерепиці та плитки).

Уже після ввезення в Білорусь німецька фірма відправила навздогін лист: у документи закралася помилка, справжнім одержувачем слід вважати ВАТ “Планар”.

Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування - Фото 11


Білоруський завод, пов’язаний з російською оборонкою, отримував комплектуючі з Німеччини. Розслідування - Фото 12
Товарно-транспортна накладна на поставку скла від німецької компанії білоруському підприємству в лютому 2024 року. Документ надано “Дзеркалу” організацією BELPOL

У квітні 2024 року “схема” знову змінилася. Оптичне скло майже на 25 тисяч євро переправляли через польську Shiko Company System, а німецьку Oxapa вказали її “відокремленим підрозділом”.

Таможенная декларация на поставку стекла от немецкой компании беларусскому предприятию через польского посредника в апреле 2024 года. Документ предоставлен "Зеркалу" организацией BELPOL
Митна декларація на постачання скла від німецької компанії білоруському підприємству через польського посередника у квітні 2024 року. Документ надано “Дзеркалу” організацією BELPOL

Фірма-провідник із Польщі виглядає непростою. Згідно з офіційними даними польського реєстру юросіб, компанію заснували дві громадянки Білорусі – 68-річна Ларіса Шиманович та 48-річна Наталя Ковальська.

За інформацією BELPOL, Шиманович у Білорусі була пов’язана з оборонкою. У минулому вона працювала на підприємствах, що входять до складу Держвійськпрому: “Агат” і холдинг “БелОМО”.

А Наталя Ковальська – дружина Павла Ковальського, співвласника гродненського “Стройгеодора”, який був “помилковим адресатом” лютневої поставки.

У минулому, за даними BELPOL, вона працювала на Гродненській регіональній митниці та в тому ж “Стройгеодорі”. Зараз же в соцмережах представляється як керівниця центру фінансової грамотності для дітей.

Що кажуть самі компанії?

“Дзеркало” спробувало зв’язатися з Shiko Company System, проте безуспішно.

А ось керуючий Oxapa GmbH Володимир Матусевич погодився поспілкуватися з журналісткою “Дзеркала”. Він пояснив, що “Планар” не входить до санкційного списку Євросоюзу, а обмеження США і Великої Британії не зачіпають європейські компанії (розмова відбулася 17 березня 2025 року, до введення санкцій ЄС проти білоруського заводу).

-Буквально сьогодні перед вашим дзвінком я перевірив ще раз. На цю хвилину цей код чистий для експорту як у Білорусь, так і в Росію (йдеться про товарний код 7006 0010, який використовується митними органами для ідентифікації оптичного скла. – Прим. ред.), – зазначив співрозмовник.

Також, за його словами, немає заборони продавати оптичне скло посереднику з ЄС, який згодом може мати намір перепродати його в Білорусь. Матусевич наголосив: усі поставки перевіряють контролюючі органи.

Він каже, що з 2023 року німецька компанія Oxapa сама збиралася перестати працювати з білоруськими та російськими компаніями, оскільки санкційні списки постійно зростали, верифікувати потенційних партнерів ставало дедалі складніше, додавалися й обмеження з боку банків. Матусевич стверджує, що з грудня 2023 року німецька фірма перестала укладати договори з Білоруссю і Росією. А поставлене у 2024-му – це “хвостики” за укладеними раніше контрактами.

-Цілком можливо, що ви побачите вхід [товару] в Білорусь у першому кварталі 2024 року. Це саме через складний пакет фінансових санкцій. <…> У цьому випадку я допускаю, що від нас пішло в грудні [2023-го], а туди прийшло в лютому [2024-го], умовно кажучи, – вважає чоловік.

Співрозмовник підтвердив разові поставки продукції Oxapa на адресу білоруського підприємства “Стройгеодор” і польської компанії Shiko Company System. Він стверджує, що не надсилав листа про помилкового адресата поставки (його опубліковано вище). Матусевич не зміг пояснити, чи знав про те, куди ці товари вирушили після.

-У мене є поставка на “Стройгеодор”. Чи пішла вона на “Планар” – я не можу сказати. У мене даних немає таких. Я не виключаю, що таке може бути. Але знову ж таки, я повторюся, якщо хтось у нас купив продукцію і продав її кудись іще – це не заборонено, – пояснив він.

Наприкінці розмови співрозмовник заборонив згадувати в публікації своє ім’я та назву компанії. Також він попросив журналістку “передати знайомим”, щоб йому “більше не дзвонили і не ставили запитання”.

Автор: Олександра Реквісова 

Джерело: “Дзеркало” 

Tweet
Джерело матеріала
loader
loader