27 тисяч доларів за контракт: росіяни вербують китайців для війни в Україні рекламними відео, — ЗМІ
27 тисяч доларів за контракт: росіяни вербують китайців для війни в Україні рекламними відео, — ЗМІ

27 тисяч доларів за контракт: росіяни вербують китайців для війни в Україні рекламними відео, — ЗМІ

Росія вербує громадян Китаю до своїх збройних сил через рекламні відео, які поширює в китайських соціальних мережах. У них китайцям пропонують виплати до 200 000 юанів (близько 1 133 000 грн) і соціальні пільги. Тим часом китайський уряд, який зазвичай піддає соцмережі суворій цензурі, місяцями не звертає уваги на такі оголошення.

Про це пише The Guardian.

Журналісти зазначають, що деякі з роликів демонструють "жорсткість" російських військовослужбовців, інші схожі на рекламу робочої відпустки, але вони всі продають переваги для китайських громадян у рішенні стати найманцем в армії. У відео китайцям пропонують виплату від 60 000 до 200 000 юанів (орієнтовно від 340 000 до 1 133 000 грн за актуальним курсом) за підписання контракту та місячну зарплату в розмірі 18 000 юанів (близько 102 000 грн).

Одне з оголошень про набір російських солдатів-контрактників із зарплатою 204 000 рублів на місяць (орієнтовно 61 200 грн) було поширене в китайських соцмережах у травні 2023 року. Його переглянули сотні тисяч користувачів на різних платформах. Ролик демонструє росіян, які залишають свою роботу, щоб взяти участь у війні.

"Ти ж чоловік. Будь ним. Служи за контрактом!", — звучить заклик у відео, до якого додані китайські субтитри.

В іншому ролику, за словами журналістів, нібито вже завербований китаєць розповідає про своє рішення поїхати на війну після Нового року "через тривалий конфлікт між Росією та Україною" і показує скриншоти з інструкцією, як долучитися до ЗС РФ.

В іще одному відео російська інфлюенсерка китайською мовою рекламує своїм понад 300 000 підписникам фінансові переваги вступу до російської армії та соціальні пільги, які отримають контрактники.

Журналісти зазначають, що в коментарях були повідомлення китайців про те, що вони мають намір підписати контракт. Дехто з коментаторів запитував, чи не буде перешкодою незнання російської мови.

"Чи є команда в Шаньсі? Розраховуйте на мене. У мене готовий паспорт і я можу виїхати в будь-який час", — сказав один із користувачів.

За словами авторів матеріалу, багато хто з підписників зауважував, що російська армія пропонує вищі зарплати, ніж вони заробляють у Китаї. Водночас були й коментарі про те, що люди підписуються на участь у російсько-українській війні як "гарматне м'ясо".

Соцмережі в КНР суворо відстежуються та контролюються владою. Те, що попри жорстку цензуру в країні оголошення від ЗС РФ поширюються та лишаються в китайському інтернеті місяцями, говорить про те, що уряд у кращому разі не робить зусиль для розв'язання цієї проблеми, зазначають журналісти.

Китайці в полоні ЗСУ: що відомо

Про те, що ЗСУ взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали на боці ЗС РФ у Донецькій області, президент України Володимир Зеленський повідомив 8 квітня.

Глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга завив, що повіреного у справах Китаю викликали до відомства, щоб почути від нього роз'яснення щодо цього інциденту.

Речниця Державного департаменту США Теммі Брюс прокоментувала захоплення китайських солдатів в полон ЗСУ і сказала, що Китай є "великим спонсором Росії" у війні проти України.

Голова МЗС Китаю Лін Цзянь 9 квітня говорив, що дипломати перевіряють інформацію щодо взяття в полон громадян КНР українськими бійцями, і наголошував, що уряд просить китайців "триматися якнайдалі від збройних конфліктів".

Володимир Зеленський на закритій пресконференції 9 квітня сказав, що проти України у складі ЗС РФ воюють щонайменше 155 китайців і розповів, що росіяни вербують їх через соцмережі. Також він назвав імена двох полонених громадян КНР: Ванг Гуанцзюн 1991 року народження та Чанг Ренбо 1998 року народження.

Також у Telegram-каналі президента 9 квітня з'явилося відео допиту китайських солдатів Службою безпеки України. Один із полонених зізнався, що українські бійці врятували його життя.

Теги за темою
Китай
Джерело матеріала
loader
loader