Україна має зробити перший крок до повернення Криму й Азовського моря, без нього нічого не буде
Україна має зробити перший крок до повернення Криму й Азовського моря, без нього нічого не буде

Україна має зробити перший крок до повернення Криму й Азовського моря, без нього нічого не буде

Україна має зробити перший крок до повернення Криму й Азовського моря, без нього нічого не буде

Коли минуле стріляє в майбутнє

Під час обстрілу українських міст у ніч на 6 квітня Росія використала крилаті ракети «Калібр», якими оснащені кораблі флотського угруповання агресора в Чорному морі. Як неодноразово відзначалося з українського боку, Росія не буде дотримуватися перемир’я на морі, ініційованого з Вашингтона. Домовленість, якої нібито було досягнуто між РФ і США, інтерпретується в Кремлі зовсім не так, як це бачать у Білому домі.

У Києві ж логічно вважають, що морське перемир’я стосується лише цивільного судноплавства й не поширюється на російські військові кораблі та судна. МЗС України дало пояснення, що переміщення російських кораблів за межі східної частини Чорного моря розцінюватиметься як загроза національній безпеці України та порушення принципу вільного судноплавства. У Києва за таких обставин буде повне право на знищення сил і засобів агресора при їхньому відході від причальної стінки в східному секторі Чорного моря, Азові чи деінде в прилеглій морській зоні окупованого Кримського півострова.

Хто контролює Крим, той домінує в Чорному морі. Якщо Крим у руках агресора, то Чорне море автоматично стає театром воєнних дій. Реальне перемир’я на морі між Росією та Україною можливе лише в разі деокупації Криму та відновлення контролю України над західним узбережжям Азовського моря. В довоєнний період Україна не доклала достатньо зусиль, щоб виконати необхідний комплекс заходів із встановлення морських кордонів і розмежування просторів.

Росія на початку 2000-х нав’язала тогочасному українському керівництву своє бачення Конвенції ООН з міжнародного морського права, і на підставі цього Азовське море стало «спільним морем двох держав», а насправді — контрольованим де-факто Росією через нерівноправний договір 2003 року.

Торгівля чужим

Повідомлення про те, що в адміністрації Трампа розглядають можливість визнання Криму російським у межах якоїсь мирної угоди, вже неодноразово з’являлися в ЗМІ. Йшлося навіть про те, що нібито у Білому домі обговорювали також і можливе звернення США до ООН із пропозицією визнати Крим російською територією на міжнародному рівні. Найімовірніше, що поширення таких чуток є компонентом російської пропагандистської активності. Однак спростувань із Білого дому не пролунало, і про Кримську декларацію держсекретаря Майка Помпео часів першого президентства Трампа у Вашингтоні не згадують.

Сформоване бачення проблематики безпеки в Азово-Чорноморському басейні у нинішньої адміністрації США, найшвидше, відсутнє, як не було його і в попередніх адміністрацій. Тому Крим, Азов в їхньому уявленні — це якісь без чітких кордонів «нічийні простори», за які воюють Росія та Україна. Це слугує підставою «миротворцям» із берегів Потомаку для торгівлі територією «заради миру». Мовляв, потрібно визнати існуючі територіальні реалії, Україні — змиритися з втратою територій, як про це днями заявила одна скандально відома конгресвумен українського походження.

Зрозуміло, що йдеться передусім про суходіл та окуповані Росією території півдня і сходу України. Однак не треба забувати і про морські простори — близько 100 тис. кв. км виключної морської економічної зони та територіального моря тільки в Чорному морі, які агресор вважає своїми, а ще й в морі Азовському, яке Росія вже вважає цілковито власним внутрішнім морем.

Що потрібно зробити?

Знаний український дипломат Леонід Осаволюк ще 2018 року у статті «Облога Азову» з-поміж іншого вказував на необхідність законодавчого закріплення у Керченській протоці існуючої лінії державного кордону між Україною та РФ, оголошення законом у Чорному морі бокової лінії розмежування між територіальними морями України і РФ (лінія державного кордону), а також оголошення координат серединної лінії в Азовському морі, яка до укладення двосторонньої угоди є лінією розмежування (лінією державного кордону) між українськими та російськими водами.

Фахівці неформального об’єднання «Морська експертна платформа» розробили у серпні 2024 року законопроєкт про територіальне море України в Азовському морі, Керченській протоці та північно-східній частині Чорного моря.

Пропонований документ має винятково важливе значення, оскільки чітко закріплює межі суверенітету України в морських просторах навколо Криму та в Азовському морі аж до стику кордонів у точці між Донецькою областю України та Ростовською областю РФ (див. на карті-схемі 1).

Black Sea News

Точки координат серединної лінії необхідно закріпити саме на основі закону, а не інших рішень органів державної влади, бо питання поширення морського суверенітету прибережної держави фактично нерозривно пов’язане з установленням правового режиму державного кордону та територіальним устроєм. Таким чином, закон відповідатиме Конституції України, зокрема, статті 92 Основного Закону нашої держави.

Оскільки фізичний доступ до Азовського моря та Керченської протоки тимчасово повністю втрачений, експерти під час підготовки законопроєкту використали для побудови серединної лінії точки з географічними координатами, які містяться в юридично чинному Розпорядженні президента України від 6 жовтня 1998 року №515 про охорону державного кордону та забезпечення прав України в морських просторах.

Конвенція ООН з морського права (ЮНКЛОС) визначає у статті 15, що у випадку, якщо береги двох держав розташовані один проти одного або прилягають один до одного, ні та, ні інша держава не має права поширювати своє територіальне море за серединну лінію, проведену у такий спосіб, що кожна її точка є рівновіддаленою від найближчих точок вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря кожної з цих двох держав.

Вихідні лінії в Азовському та Чорному морях було передано Україною до ООН ще далекого 1992 року. Від вихідних ліній відмірюється ширина територіального моря. Своєю чергою на підставі серединної лінії фактично встановлюється державний кордон між Україною та РФ (див. карту-схему).

Відповідним законом, якщо він буде прийнятий Верховною Радою України, не буде змінюватися чинний Закон України «Про державний кордон України», зокрема його загальна норма про ширину територіального моря — 12 морських миль.

Встановлення на підставі серединної лінії меж територіального моря України в Керченській протоці, яка використовується для міжнародного судноплавства, жодним чином не вплине негативно на свободу судноплавства в регіоні та повністю відповідатиме Конвенції ООН з морського права, зокрема її статті 34.

Тісно пов’язаною з вирішенням завдання належного унормування морських кордонів України в Чорному та Азовському морях навколо Кримського півострова і величезною за своїм значенням є тема деокупації Криму з відновленням прав кримськотатарського народу та інших корінних народів України. Про це, що недивно, абсолютно забувають різного роду бізнесмени-девелопери з-за океану, які звикли вирішувати долі людей так само легко, як і об’єктів нерухомості. Будь то в українських Криму та Приазов’ї або в палестинській Газі.

Заявляючи в належний спосіб на весь світ про свій суверенітет на морських просторах навколо Криму, встановлюючи морський кордон, наша країна дасть належну відповідь охочим торгувати чужими землями, морями і людьми.

P. S. США з 12 січня минулого року завдають ударів по хуситах, щоби вирішити проблему відновлення свободи навігації по Червоному морю. Наразі безуспішно. Однак проблема Червоного моря насправді є похідною від проблеми моря Чорного, де Росія деформувала простір безпеки, окупувавши 2014-го український Крим, встановивши контроль над Керченською протокою та морськими просторами України навколо Криму. 2022-го Росія захопила Азовське море. Іран і його єменські проксі — хусити — побачили, що можна діяти, ігноруючи міжнародне морське право, і встановлювати вогневий контроль над міжнародними морськими комунікаціями, оскільки найбільші поборники свободи навігації — країни Заходу — не зреагували на події в Чорному морі. З Криму почалася безпекова криза в Азово-Чорноморському басейні, в Криму вона й має бути вирішена.

Джерело матеріала
loader