/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fa2ec03fb596b0969de50fc1c5cd6bb9e.jpg)
Не лише "не я б’ю – верба б’є": красиві українські примовлянки на Вербну неділю
Вербна неділя – свято, яке передує Великодню. А ще воно повне символізму й атрибутів, які дуже важливі українцям. Також – освячення верби та оберегових дійств, про які розповість 24 Канал.
Чому б'ють освяченою вербою
13 квітня українці ідуть до церкви, щоб освятити букетики з вербового гілля – вони є символом і оберегом. А ще він у кожному регіоні має свої колоритні назви – баська, лоза, шутка, котики, бечка та інші.
В українців чимало традицій пов'язаних з освяченою вербою. І вони дуже давні, тонко поєднали язичні та християнські звичаї. І головна – бути один одного, щоб бути здоровими. Звісно, бути жартома, але при цьому говорити символічні примовлянки. І їх чимало.
Після освячення у церкві цим гіллям люди б'ють один – щоб бути здоровими, зі словами:
"Не я б'ю, верба б'є, від нині за тиждень Великдень".
Або ж:
- "Не я б'ю – верба б'є,
- За тиждень Великий день,
- Недалечко червоне яєчко!"
В Галичині примовляли так:
- "Баська (лоза) б’є – не заб’є,
- За тиждень – Великий день!"
А також:
- "Шутка б'є – не я б'ю,
- Від нині за тиждень: Буде в нас Великдень! "
Молоді та дівчата били посвяченою вербою ще й коло церкви та дорогою додому, а, б'ючись, примовляли:
- "Будь великий, як верба,
- А здоровий, як вода,
- А багатий, як земля!"
Є і сучасні віршики, якими можна супроводжувати ритуал:
"Бий лоза не зображай,
Всього доброго бажай,
Вже за тиждень з нетерпінням,
Великодних свят чекай!"
Віншування з Вербною неділею: дивіться відео
Що зробили з освяченою вербою
Освячене вербове гілля для українців – потужний оберіг. Освячену вербу зберігають течію року, як захист від недуги і негоди. Баська зберігалася на покутті за образами протягом року.
Також залишають освячену гілочку на полі і городі, щоб був гарний урожай. На Бойківщині нею вперше виганяють худобу на пасовисько – щоб добре велася.
Посвячені галузки затикали у хвилі та стайні, «щоб нечиста не правувала, а шутка захищала хату, хлів, двір від грому й пожежі.
А ще на ній ворожили. Якщо в сім'ї була дівка на виданні, чи парубок до женихання, то гілочку верби садили на городі. Якщо вона проростала, то цього року будуть справляти весілля.
Букетик верби минулого року викидати не можна – тільки спалити. Раніше саме ним розпалювали в печі перед випіканням паски.
Святіть вербу, відтворіть обряд, святкуйте гарно і будьте здорові!
