Не лише "не я б’ю – верба б’є": красиві українські примовлянки на Вербну неділю
Не лише "не я б’ю – верба б’є": красиві українські примовлянки на Вербну неділю

Не лише "не я б’ю – верба б’є": красиві українські примовлянки на Вербну неділю

Вербна неділя – свято, яке передує Великодню. А ще воно повне символізму й атрибутів, які дуже важливі українцям. Також – освячення верби та оберегових дійств, про які розповість 24 Канал.

Чому б'ють освяченою вербою

13 квітня українці ідуть до церкви, щоб освятити букетики з вербового гілля – вони є символом і оберегом. А ще він у кожному регіоні має свої колоритні назви – баська, лоза, шутка, котики, бечка та інші.

В українців чимало традицій пов'язаних з освяченою вербою. І вони дуже давні, тонко поєднали язичні та християнські звичаї. І головна – бути один одного, щоб бути здоровими. Звісно, ​​бути жартома, але при цьому говорити символічні примовлянки. І їх чимало.

Після освячення у церкві цим гіллям люди б'ють один – щоб бути здоровими, зі словами:

"Не я б'ю, верба б'є, від нині за тиждень Великдень".

Або ж:

"Не я б'ю – верба б'є,
За тиждень Великий день,
Недалечко червоне яєчко!"

В Галичині примовляли так:

"Баська (лоза) б’є – не заб’є,
За тиждень – Великий день!"

А також:

"Шутка б'є – не я б'ю,
Від нині за тиждень: Буде в нас Великдень! "

Молоді та дівчата били посвяченою вербою ще й коло церкви та дорогою додому, а, б'ючись, примовляли:

"Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!"

Є і сучасні віршики, якими можна супроводжувати ритуал:

"Бий лоза не зображай,
Всього доброго бажай,
Вже за тиждень з нетерпінням,
Великодних свят чекай!"

Віншування з Вербною неділею: дивіться відео

Що зробили з освяченою вербою

Освячене вербове гілля для українців – потужний оберіг. Освячену вербу зберігають течію року, як захист від недуги і негоди. Баська зберігалася на покутті за образами протягом року.

Також залишають освячену гілочку на полі і городі, щоб був гарний урожай. На Бойківщині нею вперше виганяють худобу на пасовисько – щоб добре велася.

Посвячені галузки затикали у хвилі та стайні, «щоб нечиста не правувала, а шутка захищала хату, хлів, двір від грому й пожежі.

А ще на ній ворожили. Якщо в сім'ї була дівка на виданні, чи парубок до женихання, то гілочку верби садили на городі. Якщо вона проростала, то цього року будуть справляти весілля.

Букетик верби минулого року викидати не можна – тільки спалити. Раніше саме ним розпалювали в печі перед випіканням паски.

Святіть вербу, відтворіть обряд, святкуйте гарно і будьте здорові!

Теги за темою
Освіта Великдень
Джерело матеріала
loader